В Україні незабаром подорожчають овочі, м’ясо і вершкове масло, - думка експерта

Що буде далі з цінами на основні продукти харчування? Чи є підстави панікувати і робити стратегічні запаси? – кореспондент IA ZIK розпитала у генерального директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка.

– Пане Олексію, у великих торгових точках помітно, що люди починають змітати з полиць борошно, цукор, крупи, побоюючись подорожчання. Чи є підстави панікувати?

– Ніякої паніки не може бути. Наприклад, врожай зерна на 3% менший, аніж минулого року, якщо ми говоримо про світовий рівень. Це не може призвести до якогось швидкого подорожчання. Дійсно, подорожчання буде, але воно буде трошки більше, ніж інфляція. Ціна може зрости на 6-10% до кінця року. Стосовно цукру ситуація така, що, можливо він подорожчає, але він два роки підряд лише тільки знижувався в ціні. Тому зараз на 100% ніхто не може сказати: буде він зростати чи падати в ціні. Швидше за все, ціна буде стабільною або трошки зросте.

У цих умовах закуповувати багато не варто, бо це дійсно призведе до реакції, коли за рахунок збільшення попиту буде зростати ціна.

– Які продукти харчування можуть подорожчати – який прогноз?

– Найбільше – овочі, зокрема, овочі борщового набору. Помідори, болгарський перець. Ці овочі подорожчають на 30-40%. Але чи буде це в грудні чи в лютому – не відомо. Зараз спрогнозувати це неможливо. Який обсяг запасів, у нашій країні не знає ніхто, тому запаси продукції нормальної якості можуть закінчитися у січні, а, можливо, вже у березні.

Окрім овочів, буде дорожчати все, але питання: швидше, ніж загальний рівень інфляції, чи ні. Якщо до кінця року загальний рівень інфляції становитиме 7-8%, то нас цікавить, що саме буде дорожчати швидшими темпами. Швидшими темпами точно будуть дорожчати овочі, можливо, м’ясо, можливо, вершкове масло, але його ціна залежить від попиту на зовнішньому ринку – зараз експорт менший, тому ми бачимо, що ціна на вершкове масло навіть спадала влітку, хоча інші молочні продукти – дорожчали.

Соняшникова олія в Україні зараз дорожчає через невідомі причини. На світовому ринку ціна стабільна, а в нас після зміни власника холдингу лише подорожчання кожного місяця. Тому для цього ніяких причин немає, окрім внутрішніх, корпоративних.

– Зростання курсу долара, вартості пального на АЗС теж потягне за собою подорожчання продуктів?

– Зростання долара буде позначатися на вартості. Більшість овочів у нас і так вже за європейською ціною. Фактично, якщо змінюється курс – змінюється вартість. Але тут можна сказати, що вона змінюється не одразу. Для вітчизняної продукції вона змінюється через два-три місяці. Якщо, наприклад, долар став на 8% дорожчим відносно гривні, то ці 8% ми з вами побачимо за два-три місяці. Це з часом вплине на ціну.

– З’явилася інформація про те, що хліб в Україні може подорожчати на третину через поганий врожай?

– Та людина, яка розганяла паніку, на спільній прес-конференції сказала, що також не бачить зростання більш як на 10% до кінця року.

Не буде ніяких 30%. Швидше за все, 8-10% зростання ціни соціальних сортів хліба ми з вами побачимо. Але тут необхідно сказати, що вартість хліба і так вже завелика – ціна на вітчизняний соціальний хліб вже фактично дорівнює ціні на польський соціальний хліб. Ще одне-два підняття – і в нас не буде резерву для підняття вартості найдешевшого хліба. Якщо соціальний хліб у нас у червні зріс на 5%, то середній за вартістю хліб навіть подешевшав на 10-20 копійок. Про що це говорить? Люди, які мають відповідні доходи, перейшли на щось інше і попит-пропозиція скоригували так, що ціна почала знижуватися.

– Незважаючи на зменшення врожаю у цьому році, Україна продовжує експорт зерна. Чи не доведеться згодом імпортувати зерно, що теж може вплинути на ціну?

– Швидше за все – ні. Україна досить багато експортує, але того, що залишається на внутрішньому ринку, завжди вистачало. Тут потрібно робити розрахунки, це може зробити лише Міністерство аграрної політики та продовольства. Якщо вони будуть бачити, що може не вистачати зерна на внутрішньому ринку, повинні зараз зробити все, наприклад, за рахунок перемовин з експортерами, щоб скоригувати кількість експорту до кінця року. За рахунок чого можна домовитись? Запропонувати експортерам пришвидшене відшкодування ПДВ, якщо вони експортують менше.

– Чи може держава вдаватися до штучного стримування цін на продукти харчування, оскільки передвиборчий період і владі не вигідно, щоб ціни підвищувалися і відповідно зростало невдоволення людей?

– Коли було державне регулювання, це можливо було робити. Фактично це було не на рівні регулювання, а на рівні, що ми зробимо вам ось так, якщо ви необґрунтовано значно піднімете вартість. Зараз таких можливостей немає, тому можна регулювати за рахунок розмови держави із бізнесом, коли держава може піти на окремі умови, якщо бізнес буде вводити якісь речі, якими буде сам себе обмежувати. Наприклад, Росія, зараз коли зіштовхнулася із тим, що, можливо, буде менше зерна – ввела обмеження на експорт.

– Які тенденції є щодо купівельної спроможності українських громадян?

– Є велике розшарування. Є люди, які жили у борг декілька років, а зараз живуть фактично по-жебрацьки, а є близько 15% людей, які стали заробляти більше за останні роки – у них зараз підвищується купівельна спроможність. У середньому маємо те, що в державі купівельна спроможність тримається на попередньому рівні, навіть трошки зростає. Рівень ВВП показує зростання 2-3%. Отак десь бачимо підвищення купівельної спроможності. Але, на жаль, все погано, тому що маленька частка людей не може витягнути зріст промисловості, зростання ВПП, скажімо, на 7%. Це можна зробити лише за рахунок внутрішнього попиту. Для цього необхідно, щоб люди мали гроші, щоб працював малий і середній бізнес, а зараз більшість людей прив’язані не до отримання заробітних плат від бізнесу, а до отримання грошей від держави. Це погано, тому що зараз держава все менше збирає податків, менше може виплатити заробітних плат, соціальних виплат і пенсій. Фактично це коло, яке буде призводити лише до занепаду держави. 

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.