Українцям даватимуть гроші на відкриття бізнесу: хто і скільки

Вони вже функціонують в Києво-Святошинському районі столиці і в Харкові. На підході – центри в Кропивницькому і Запоріжжі. Їх завдання – підготувати безробітних до майбутньої бізнес-кар'єри, пише UBR.

Наприклад, в Дніпрі запускається коворкінговий центр, де реальні і потенційні підприємці можуть зустрічатися, обговорювати спільні проекти, знаходити партнерів і персонал.

Для держави розвиток підприємництва вигідний, адже так вона може зняти з себе турботу про працевлаштування громадян, для яких немає відповідних вакансій, говорять експерти. Плюс – податки, які колись заплатить майбутній бізнесмен.

"Зараз тільки 7% українців хочуть почати свою справу. Для порівняння: в США таких понад 80%. Наше завдання – створити можливості. Світові тенденції такі, що в найближче десятиліття більша частина працівників будуть зайняті у власному бізнесі", – пояснив заступник голови Держслужби зайнятості Сергій Кравченко.

Стати бізнесменами пропонують, перш за все, тим, для кого немає вільних вакансій або у кого тестування виявило схильність до підприємництва. Їм рекомендують пройти навчання на курсах "Основи підприємницької діяльності". Там обіцяють дати знання з основ обліку та оподаткування, економіки, маркетингу та бізнес-планування. Тут же беруться визначити перспективний вид діяльності і написати бізнес-план.

"Багато хто хоче займатися торгівлею, але це вчорашній день. Ми радимо відкривати бізнес з надання послуг і займатися виробництвом або інноваційними стартапами. Також затребувані проекти з переробки пластикових пляшок і алюмінієвих банок. Відповідні верстати можна поставити навіть в гаражі", – розповів Кравченко.

За його словами, доводиться майже завжди допомагати писати бізнес-план. Адже більшість людей не мають ні найменшого уявлення, як це робити. Наприклад, плануючи відкривати кафе, включають до плану витрати на закупівлю і приготування продуктів, але забувають, що є витрати на прибирання приміщення або доставку.

Потім бізнес-план захищається перед комісією з питань одноразової виплати допомоги з безробіття. До неї тепер включають представників місцевого бізнесу та органів самоврядування. Якщо план схвалений, то безробітні реєструються як підприємці і відкривають рахунок у банку, куди і перераховуються кошти на відкриття своєї справи.

За даними Держслужби зайнятості, середній розмір допомоги від держави на відкриття своєї справи становить близько 20 тис. грн. Максимальна сума – 64 тис. грн, а мінімальна – 5,4 тис.грн. (для тих, хто взагалі не платив ЄСВ).

Але, не чекаючи змін законодавства, чиновники намагаються збільшити розміри допомоги підприємцям-початківцям за рахунок місцевих бюджетів і міжнародних організацій.

Якщо бізнес-ідея цікава, то місцева влада, крім допомоги від ДСЗ, може виділити додаткову фінансову підтримку або, скажімо, допоможе недорогим приміщенням. "Зараз хочемо пояснити головам сільрад і міст вигоди економічної кластеризації регіону. Простіше кажучи, коли ми "розкладемо" країну на кластери, буде видно, які бізнеси краще розвивати в тому чи іншому районі", – кажуть у службі зайнятості.

В Україні, як і в усьому світі, за статистикою, закривається приблизно 80% всіх нових бізнесів

Якщо ідея перспективна, то на неї можна зібрати гроші і за методом краудфандінга. Спеціальна інтернет-платформа створюється за допомогою програми ООН. На ній майбутні підприємці під свої бізнес-плани можуть отримати гроші від людей і компаній з різних країн.

За даними ДСЗ, 2016 року свою справу відкрили близько 3,8 тис. осіб. За два місяці 2017-го таких набралося ще 102. Скільки з них залишилося на плаву, в службі зайнятості не говорять.

До кінця року чиновники хочуть створити єдиний портал, на якому планують зібрати інформацію про всі бізнес-проектах і потім аналізувати, яка ідея "вистрілить" краще. Для навчання майбутніх підприємців наймуть менторів, щоб вони допомагали відкрити той чи інший бізнес.

Крім того, Держслужба зайнятості обіцяє пільгові кредити. Механізми контролю за витрачанням грошей поки що тільки розробляються. Як стверджують в ДСЗ, ще на етапі узгодження бізнес-плану намагаються відсіяти тих, хто хоче тільки отримати кошти, але не займатися бізнесом. Для цього є фахівці з профорієнтації та психологи. Але скільком претендентам вдається обдурити чуття чиновників і витратити отримані гроші на свій розсуд, а потім знову йти на біржу і претендувати на допомогу – історія замовчує.

За матеріалами Сегодня

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.