Звісно, через три з половиною роки про ці обіцянки мало хто пам’ятає. На аналітичному порталі «Слово і діло» дана обіцянка досі знаходиться у процесі виконання.

Однак платіжки, які почали отримувати житомиряни за січень 2019 року, приголомшують. Адже за двокімнатну квартиру приходять рахунки 2500-3000 грн, за трикімнатні – до 4000 грн. До мене нещодавно звернулася мешканка Житомира, пенсіонерка, яка має комунальну субсидію. Вона отримала рахунок за опалення 2200 грн! Її сусідка, також пенсіонерка, отримала рахунок за опалення 900 грн при пенсії 1500 грн. І це лише за теплопостачання.

Виникає запитання: як людям вижити, якщо всю пенсію вони вимушені віддати за комунальні платежі? Рахунки, які отримали багато житомирян, просто шокують своїми цифрами.

Звісно, міський голова не впливає на ціни на газ, але хіба він цього не знав, коли давав популістичні обіцянки зменшити ціну на опалення?

Коли встановлювалися теплові лічильники, ніхто людям не сказав, що їхні платіжки зростуть, а не зменшаться. Особливо це стосується соціально незахищених верств населення, які отримують субсидії. Жителям будинків, не обладнаних тепловими лічильниками, розмір обов’язкового платежу постійний та розраховується залежно від площі квартири та тарифу за кв. м.

За наявності теплового лічильника в платіжці виставляється рахунок за фактично спожите тепло. Відповідно субсидія не завжди покриває рахунок. Таким чином, пенсіонери, які відповідно до розміру субсидії мають сплачувати не більше 300 грн за теплопостачання, отримали рахунки за теплопостачання в розмірі 2000 грн!

Що робити в цій ситуації – відповісти важко. Адже на депутатські звернення усі органи розводять руками та списують відповідальність один на одного. І хоча тут важко знайти конкретну відповідальну особу, насправді нею є вся вертикаль влади на чолі з нинішнім Президентом, міністрами, міськими головами та іншими членами провладної партії, які, маючи всю повноту влади, майже за п’ять років зробили людей жебраками.

Микола Череднік