Пільговий газ – дорогі продукти: чому бездіє регулювання цін

Пільговий газ – дорогі продукти: чому бездіє регулювання цін

Незважаючи на спроби уряду, ціни в магазинах зростають з кожним днем. Виною цьому не лише скажене підвищення вартості природного газу, але й показова нездатність керівництва країни вчасно реагувати на ситуацію в державі.

Свій негативний відбиток ця проблема наклала й на Житомирщину. Першими наслідки підняття вартості газу відчули виробники будівельних матеріалів та склозаводи. За ними підтягнулися й інші. Точкою неповернення стала вартість газу у 1000 доларів США за 1 тис. куб. метрів, за якою значна частина нині діючих виробництв опинилася у прірві збитків.

- У зв’язку з катастрофічним зростанням ціни на природний газ багато підприємств опинилось на межі зупинки виробничих потужностей. З цією проблемою стикнулася і наша компанія. Різкий стрибок цін на газ суттєво вплинув на роботу наших виробничих потужностей. «Золота нива» – відносно невелике підприємство, тому нам особливо складно покривати збитки, завдані стрімким подорожчанням газу в умовах, коли навіть великі підприємства не в змозі перекривати ці «космічні» тарифи. Однак ми вирішили взяти цей удар на себе і не закладати ціну газу в собівартість продукції, щоб це не позначилось на гаманці нашого споживача, адже купівельна спроможність населення і так на досить низькому рівні. Тому ми не підвищуємо відпускну ціну на власну продукцію. Дуже сподіваємось, що ця ситуація тимчасова і нам не доведеться вдаватися до крайнощів, – відповіла представниця підприємства «Золота нива» Олена Никончук.

Та далеко не усі виробники готові взяти на себе тягар зростання цін на природній газ. В ситуацію втрутився уряд, який зобов’язав газодобувні підприємства продавати виробникам частину газу за пільговою ціною. Ми спробували з’ясувати, наскільки дієвим є таке рішення і чому ціни досі зростають.

У черзі за газом

З метою забезпечення населення продуктами харчування та стабілізації цін на них 12 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку організації та проведення біржових торгів з продажу природного газу власного видобутку для задоволення потреб суб’єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість», яка врегульовує питання продажу газовидобувними компаніями 20% природного газу власного виробництва на біржових торгах. За цією постановою виробник має бути включеним у відповідний перелік, який затверджується Мінагрополітики. У разі відсутності його у переліку виробника необхідно звернутися із заявою до департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації або профільної асоціації. Одразу ж виникають запитання, як у перелік потрапили підприємства, які нині перебувають в стадії банкрутства або ж взагалі не ведуть діяльності. До прикладу, обслуговуючі кооперативи «МІЛКА-2018» та «Кашперівка», навіть ПАТ «Житомирмолоко», згідно з поданими звітами, не провадить жодної діяльності. Аналогічна ситуація і з ДП «Житомирський птахокомбінат», який існує виключно на папері. При цьому усі перелічені підприємства присутні в переліку та потенційно можуть претендувати на пільгову ціну на природний газ.

Від профільного департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОДА на час виходу статті не вдалося отримати коментар з цього приводу. Директор департаменту Наталія Арендарчук – на лікарняному. А без згоди керівництва працівники відповіді не надають.

Та навіть за умови включення до переліку та участі в торгах низьку ціну на газ ніхто не гарантує. У протоколі засідання комісії при Мінпаливенерго визнають дефіцит пропозиції від виробників. Зокрема йдеться про понад 4 млн куб. метрів природнього газу, котрих так і не вдалося придбати виробникам продуктів харчування. Натомість добувні підприємства ігнорують вимоги уряду та не виставляють в повному об’ємі на продаж за пільговими цінами визначену частку видобутого газу. Та й навіть за виконання вимог і придбання природного газу ціну підприємство може й не стримати. Згідно з інформацією з Реєстру роздрібних цін постачальником «Акріс логістік» вартість літра молока за останні дні зросла з 24 грн 79 коп. до 26 грн 39 коп. за літр. «Золотий каравай», ще один великий постачальник продуктів, підняв ціну з батону «Хліб Житомира» вагою у 350 грамів з 20 грн 99 коп. аж до 22 грн 39 коп. Ціна курячих яєць ТМ Ясенсвіт «Вільний вигул» підвищилася одразу на 6 грн до рекордних 68 грн 99 коп. за десяток. При цьому ПАТ «Житомирський маслозавод», продукцією якого торгує «Акріс», та «Золотий каравай» у січні отримали можливість за пільговою ціною придбати природний газ.

Скажене зростання цін

Ще у квітні 2020 року, після запровадження карантину, уряд взявся за контроль ситуації довкола завищення ціни. Під державне регулювання, окрім товарів медичного призначення, потрапили продукти першої необхідності. В тому числі гречка, цукор, борошно пшеничне, вітчизняні макарони, молоко жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, курячі яйця, м’ясо птиці, вершкове масло жирністю 72,5% та мінеральна негазована вода. Продавці наведених товарів зобов’язані декларувати усі зростання ціни на 5% і більше. При цьому в разі підвищення цін від 5 до 10% – роздрібна ціна може змінитися не раніше ніж через 3 дні після дати декларування. Якщо ціни підвищують від 10 до 15%, тоді це має відбутися не раніше ніж через 14 днів після попереднього декларування ціни. При зростанні цін на 15% і більше – ці зміни мають вступити в силу щонайменше після 30 днів з останнього декларування.

На початку 2021 року до переліку соціально значущих товарів включили електричну енергію та природний газ. У квітні доповнили ще й бензином та дизпаливом. З грудня минулого року під державне регулювання додали продуктові товари: батон та соняшникову олію. Однак досі виконують вимоги з декларування змін цін далеко не всі. Точніше – таких одиниці. За наявності понад двох десятків АЗС повідомлення про зміну ціни на паливо надіслали лише три продавці палива. З понад ста продуктових магазинів у Житомирі про зміну цін повідомляють лише шість продавців. Фактично це є мережі «АТБ», «Сільпо», «Ашан», а також товариства «Дельфін», «Легіон 2015», «Траш». Жодного повідомлення від приватних підприємців, які володіють у містах та районах області магазинами, не надходило. Щодо електроенергії та природнього газу – взагалі жодного повідомлення не надходило. Хоча найбільше підросли ціни саме на енергоносії. Контроль за дотриманням продавцями товарів наведених вимог покладений на Держпродспоживслужбу. На локальному рівні опікується цим питанням сектор контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області.

- Перевірки провадили за зверненнями щодо різкого зростання цін на лікарські засоби. Щодо продуктів харчування та енергоносіїв заяв не надходило, відповідно позапланові перевірки не проводилися, – розповідає завідувачка сектору контролю за регульованими цінами Людмила Козловська.

20 хв.: Тобто ви перевіряєте лише в тому разі, якщо надходить звернення? 

- По позапланових перевірках ми працюємо за зверненнями. По планових перевірках ми плануємо заздалегідь, і при річному плануванні акцент уваги ставиться виключно на ті суб’єкти господарювання, щодо яких зверталися споживачі зі зверненнями. Скажемо так: коли є звернення, ми дивимося на питання виключно по споживачу, оскільки це передбачає сьогодні закон. В динаміці по всьому підприємству ми не маємо права перевіряти, тому інші споживачі до нас не зверталися, – додає посадовиця. 

20 хв.: Чому лише шість і чи можна за таких умов вважати дієвою цю постанову уряду? 

– Скажімо, що на практиці ми застосовували штрафні санкції до аптечних закладів. Логічно, що це стосується і реалізації продуктів харчування. Суб’єкт не хоче насамперед займатися декларуванням. По-друге, заявляють, що вони не знали про наявність такої чи іншої постанови. Хоча ми постійно на сайті розміщуємо статті, інформацію, доводимо до відома про зміни у законодавстві. Але за наявності звернення споживачів ми будемо виходити до таких суб’єктів на перевірки, – зазначає Людмила Козловська.

Водночас, згідно із законодаством про ціни і ціноутворення, сума економічно необґрунтованої виручки вилучається в дохід державного бюджету у повному обсязі. Тобто застосовується позитивна різниця між приведеною та економічно обґрунтованою цінами. Додатково на посадову особу складається протокол про адміністративне правопорушення та штраф у розмірі 2550 грн. Санкції досить суттєві. Особливо коли мова йде про підприємців та малі підприємства.

Отож засоби впливу, як бачимо, наявні та можуть бути дієвими. Залишається питання: чому ті, хто отримав природний газ за пільговою ціною, продовжують піднімати ціни на продукти першої необхідності? І коли закон справді діятиме в інтересах простих громадян, а не мільйонерів при владі?

Тарас Боросовський

Коментарі (1)

keyboard_arrow_up