Перша воєнна зима минула. Що буде далі з тарифами та світлом?
Нинішня зима виявилася для України вдвічі складнішою, ніж зазвичай. Крім традиційних проблем із запасами палива, ціни на яке сягали рекордів, російські ракетні обстріли руйнували енергетику та призвели до масових відключень світла.
Як заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, найбільшу кількість запасів своїх високоточних ракет Росія застосувала проти "трансформаторних будок".
У найкритичніший момент відключили 13,5 млн точок обліку – це понад 80% абонентів, повідомляв міністр енергетики Герман Галущенко.
Однак, ці відключення припинилися ще у лютому, а у квітні Україна навіть відновила експорт електрики до Європи.
Наразі виглядає, що традиційна для української енергетики проблема – де і за якою ціною купити пальне, газ та вугілля, – відійшла на другий план.
“Ми виходимо із складної зими повністю забезпечені паливом", - каже міністр енергетики. За його даними, у березні запаси вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ перевищували торішні, а запаси природного газу - наближалися до них.
Але українському урядові доведеться стикнутися із кількома серйозними викликами одночасно. І не лише через війну.
Як сумістити аварійні ремонти на пошкоджених енергооб’єктах із кардинальною модернізацією системи за нормами ЄС, членства у якому прагне Україна? Як на ходу підтримати зруйновану війною економіку і розв’язати тарифне питання, яке не вирішили у мирний час?
Весна прийшла - час підвищувати тарифи
Ще влітку минулого року Верховна Рада заборонила підвищувати тарифи на доставку газу, тепла та гарячої води до кінця воєнного стану та на шість місяців після нього. Крім того, на початку війни вирішили також не збільшувати тарифи на електрику.
Проте наприкінці минулого року, коли зрозуміли, що війна стає затяжною, Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) спробувала підняти тарифи. Суспільний спротив змусив перенести зміни "до кінця опалювального сезону".
Тепер про підвищення тарифів заговорили не лише в НКРЕКП, але й в уряді та офісі президента.
Гроші, як кажуть чиновники, потрібні на терміновий ремонт, на компенсацію інфляції та на підняття зарплат енергетикам, які героїчно відновлювали інфраструктуру під обстрілами.
"Розміри втрат – це 40-50% нашої електроенергоспроможності, - заявляв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. – Безумовно, це треба відновлювати, відбудовувати, і для цього потрібні ресурси".
Підтвердив серйозність намірів і заступник голови офісу президента Ростислав Шурма. Але він зробив наголос на інших проблемах: неринкові тарифи системно заганяють енергетичні підприємства у збитки і субсидують навіть тих, хто міг би оплачувати реальні тарифи.
"За минулий рік "Енергоатом" та "Укргідроенерго" на компенсацію різниці між ринковою вартістю і вартістю для людей сплатили 107 мільярдів гривень, і більше 200 мільярдів сплатив "Нафтогаз", - заявляв прем’єр Шмигаль. За незмінні тарифи державні підприємства заплатили понад 300 млрд грн – це четверта частина від того, що Україна витратила на оборону у 2022 році.
З іншого боку, в уряді менше говорять про те, як за цей час зросли тарифні борги.
Мільйони українців залишили (або втратили) домівки, багато хто втратив роботу і доходи, частина споживачів не сплачує за нараховані послуги, які вони фактично не отримали, хтось просто не платить за комірне. Відтак, на кінець 2022 року заборгованість населення з оплати комунальних послуг зросла до понад 80 млрд грн.
Оглядачі звертають увагу і на ще одну проблему, про яку в уряді згадують рідко: неринкові тарифи зупиняли прихід міжнародних інвестицій у цю галузь, а зараз це потрібно Україні більше, ніж будь-коли. Вже не кажучи про прагнення Києва стати членом ЄС.
Не лише технологічно, але й адміністративно українська енергетика не дуже далеко відійшла від Радянського Союзу, каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Тарифи для населення регулює держава, а для промисловості вони наче й ринкові, але обмежуються жорсткими "прайс-кепами".
"Та модель енергосистеми, що наразі діє, не відповідає ні правилам, ні нормативам ЄС, оскільки не є ринковою. Фактично, ми маємо енергосистему як за Держплану, але замасковану під енергоринок", - каже експерт і пояснює, що внаслідок цього українці мають на сьогодні ціну на енергію у 2-3 рази нижчу, ніж їхні європейські конкуренти.
Те, що світло коштує набагато дорожче, ніж за нього звикли платити, українці відчули одразу, як встановили генератори
Рівень нинішніх ринкових тарифів українці змогли трохи відчути цієї зими, купуючи пальне для генераторів або, у випадку підприємств, купуючи імпортовану електрику, - в обох випадках платити доводилося щонайменше вдвічі більше.
З одного боку, занижені українські тарифи це начебто і добре - для промисловості, каже Володимир Омельченко, але з іншого, в енергетиків просто немає коштів, щоб субсидувати всю економіку України своїм коштом.
Тож практично всі енергетичні підприємства глибоко збиткові та не мають інвестиційних перспектив.
"Буде складно, але треба, щоб Україна подала сигнал, що вона працює за нормальними правилами – ніхто не буде інвестувати, якщо ціна регулюватиметься державою. Тим більше, що є вже прецедент із зеленою енергетикою", - каже економіст.
Перехід на ринкові тарифи означатиме й великі зміни у системі субсидій, а їх, очевидно, після війни буде набагато більше.
Як каже Олена Вітер, очільниця аналітичного центру Dixi Group, без чіткої, прозорої і зрозумілої системи субсидій при ринкових тарифах годі й сподіватися на допомогу від міжнародних партнерів, без якої Україна просто не впорається.
"Наприклад, Світовий банк ніколи не погодиться на непрозорі схеми підтримки населення, - пояснює експертка. - І це буде велика задачка для уряду після завершення війни".
Коли визирнуло сонечко: експорт для "підживлення"
Енергетики відновили подачу світла українцям. І розраховують, що відновлення експорту додасть коштів на ремонти та зарплати
Навесні ситуація в енергетиці стабілізувалася настільки, що на початку квітня Україна припинила імпортувати електроенергію з Європи. А з 10 квітня відновила експорт - рівно через пів року після того, як його зупинили через масовані російські атаки.
"Це доказ того, що у держави-терориста нічого не вийшло з погляду знищення нашої енергетичної системи", - заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
За його словами, в уряді сподіваються вийти на ті обсяги експорту, які були минулого року, і навіть збільшити їх.
Він запевняє, що у разі, як ситуація зміниться, експорт негайно припинять.
За підрахунками міненерго, відновлення експорту дозволить Україні отримувати до 70 мільйонів доларів прибутків щомісяця.
"Безумовно, можливість отримання коштів від експорту дасть можливість фінансово підживлювати наші генерації і компанії", - каже міністр енергетики і визнає, що всі потреби ця сума аж ніяк не закриє.
о осінніх масованих обстрілів Україна могла експортувати відносно невеликі обсяги електрики – до 400 МВт, але за рахунок вищих європейських цін прибутки були досить значними. За даними "Укренерго", з кінця червня і до 10 жовтня 2022 року Україна отримала майже 5 млрд грн – приблизно стільки нині коштують субсидії на місяць.
В уряді також кажуть, що українська експортована електрика зменшує енергетичну залежність Європи від Росії.
Голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус називає ще одне "за": це дозволяє збути надлишок електрики, який почав стабільно утворюватися в українській енергосистемі. За його підрахунками, лише у березні Україна могла б заробити близько 500 млн грн, якби вже тоді відновила експорт.
Оглядачі, хоч і підтримують таку логіку, але закликають все ретельно порахувати. Раніше вони попереджали, що влітку, коли на ремонт зупиняться атомні блоки, ситуація може змінитися, і Україна вже не матиме такого профіциту.
Власне, це вже підтвердив і керівник Енергоатому Петро Котін, який заявив, що влітку половину енергоблоків українських АЕС виведуть в ремонт на понад два місяці.
Про експорт можна говорити, коли 100% внутрішніх споживачів забезпечені електрикою, коли за кордоном на неї є попит, а для українських виробників є "комерційна складова".
"На сьогодні вона існує, але потужностей поки що недостатньо в генерації", - каже Олена Павленко із Dixi Group. Вона наголошує: технічний обмін електроенергією, для того, щоб балансувати систему, завжди потрібен в невеликих обсягах. Але говорити про комерційний експорт варто тоді, коли система стабілізується, "а не просто, коли визирнуло сонечко".
Вона також зазначає: треба враховувати, що коли українська економіка відновлюватиметься, вона потребуватиме більше енергії. Загалом, на думку керівниці Dixi Group, говорити про комерційний експорт варто тоді, коли в українській генерації буде впевнений профіцит – наприклад, коли Україна поверне Запорізьку АЕС і не буде ризиків нових обстрілів.
Відновлення: що, як і чиїм коштом?
Міжнародна допомога із мобільних елементів, які можна збирати як "лего", виручила українців вже цієї зими
У майбутньому Україна має створити децентралізовану енергетичну систему, яка буде менш вразливою до ракетних атак і в якій основну роль гратиме відновлювальна енергетика, заявив президент Зеленський.
Але крім того, потрібно буде, щоб вона ще й відповідала зобов’язанням, що їх взяла на себе Україна в рамках Енергетичного співтовариства, Угоди про асоціацію з ЄС та прагнень щодо вступу до ЄС, нагадує Володимир Омельченко. А це величезний масив змін - від управління енергетичними компаніями та роботи ринку до зменшення викидів та розвитку зеленої генерації.
До війни - і впродовж усієї незалежності України - основу її енергетичної системи складали атомні станції, що дають базову генерацію, і теплові, які крім вироблення струму дозволяли ще й балансувати систему під час піків споживання. При цьому і АЕС, і ТЕС переважно дісталися Україні у спадок від СРСР, і є величезними та здебільшого застарілими.
ТЕС і ТЕЦ становили до половини із загальної потужності електроенергетики в Україні. Але їхня зношеність сягала 90%, і їх вважали найбруднішими у Європі. І саме ці об’єкти зазнали найбільше ударів під час російських атак.
евова частка української теплової генерації (так само як і видобутку вугілля для неї) належить ДТЕК, енергетичному холдингу СКМ, контрольованому Рінатом Ахметовим, решта - належить державі. За підрахунками ДТЕК, її об’єкти росіяни атакували 30 разів, а втрати сягають 6 млрд грн.
Останніми роками компанія активно розвиває відновлювальну енергетику, але в умовах кризи, спричиненої російською агресією, відмовитися від "брудної" вугільної енергетики не змогли навіть такі розвинені та зелені країни, як Німеччина. Важко це буде і Україні. А закрити шахти свого часу було надзвичайно складно і за мирних часів таким потужним країнам, як Британія.
Друга велика складова української електроенергетики – це АЕС. До війни на них припадало до половини виробленого струму, а під час війни ця частка збільшилася. Пережити зиму вдалося саме завдяки атомній генерації. Вона ж і підтримує низькі тарифи для населення (на "Енергоатом" покладені обов’язки PSO – механізму продажу електроенергії населенню за пільговими цінами). За великим рахунком, експорт електрики є можливим також завдяки атомці.
В уряді хочуть розвивати та децентралізувати цей напрямок. Замість таких об’єктів, як захоплена росіянами найбільша в Європі Запорізька АЕС, в Україні планують застосовувати технології малих модульних реакторів.
Але для цього, як заявив заступник міністра енергетики Ярослав Демченков, потрібна "нова енергетична інфраструктура".
Є ще одна проблема. Чорнобильська катастрофа досі визначає ставлення до "мирного атому". Згідно із даними ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", за підтримку галузі у повоєнній відбудові висловлюються лише чверть респондентів.
В зеленій енергетиці після війни доведеться відновлювати не лише пошкоджене обладнання, але й довіру інвесторів
З зеленою енергетикою теж не все просто.
З одного боку, Україна має високий потенціал – від сонячної та вітрової генерації до отримання газу з біомаси та водню. Реальність цього потенціалу доведена численними успішними проєктами.
У 2019 році Україна увійшла у першу десятку країн світу за темпами розвитку відновлюваної енергетики, а у 2020 році — у першу п'ятірку європейських країн за темпами розвитку сонячної енергетики.
За час війни стало зрозуміло, що відновлювана енергетика - це не лише про захист довкілля, це й інструмент приборкання впливу Росії на світ через викопні газ та нафту. Це усвідомили і українці, і європейці, яким довелося терміново зменшувати залежність від російських енергоносіїв.
Проте перш ніж рушити у світле майбутнє, доведеться провести роботу над помилками.
Необхідно оснастити наявні та нові генеруючі потужності системами накопичення енергії, акумуляторами, які б дозволили не "скидати в землю" надлишковий струм, а накопичувати до часу, коли виникне дефіцит.
Саме цим нехтували переважна більшість виробників до війни в гонитві за прибутками. І це не дозволяло їм брати участь у балансуванні загальної енергосистеми.
Крім того, українському уряду доведеться переконувати потенційних іноземних інвесторів, що повторення довоєнних проблем із зеленим тарифом не буде. Адже і серед учасників ринку, і в уряді є чітке розуміння, що інвестиції у відновлювану енергетику є і будуть переважно іноземними.
І тут знову постає питання ретельних розрахунків. Наразі немає розуміння навіть, яким буде баланс електроенергії в Україні за місяць чи два, каже голова Української асоціації відновлюваної енергетики Олексій Оржель. Тим більше незрозумілою є довгострокова перспектива, і це, звичайно, не приваблює інвесторів.
о питання тарифів доведеться повернутися ще й тому, що, як виглядає, українці хоч і підтримують чистішу та ефективнішу зелену енергетику, але не готові за неї платити.
За опитуванням Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", понад половина українців вважають пріоритетом відбудови енергонезалежність країни, але іншим пріоритетом, який так само підтримує понад 50%, - є доступні ціни. При цьому, на думку українців, досягти енергонезалежності можна шляхом збільшення видобутку власних енергоресурсів та – одночасно - розвитку зеленої енергетики. Але понад половина не готові брати участь у державних програмах з енергоефективності, а із тих, хто готові, 65% будуть це робити лише тоді, коли їхні власні додаткові платежі не перевищуватимуть 500 грн на місяць.
Такі цифри свідчать, з одного боку, про зменшення доходів людей, а з іншого – про складність вибору, який все одно доведеться зробити.
"Треба донести українцям: якщо вони не заплатять за енергоефективність зараз, то будуть змушені потім платити набагато більше за енергію, яку вони споживають", - каже Олена Павленко.
Джерело: ВВС Україна
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
