Медична допомога в стаціонарі: пацієнти продовжують платити із кишені та до останнього намагаються уникнути госпіталізації

Про це повідомляють у Національній службі здоров’я України (НСЗУ) та наголошують, що збільшилася частка тих, хто був направлений на госпіталізацію бригадою швидкої допомоги — із 24,4% у 2018 р. до 30,6% — у 2019 р.

Українці до останнього намагаються уникнути госпіталізації

Це свідчить про те, що українці до останнього намагаються уникнути госпіталізації у зв’язку з острахом потрапити у фінансову скруту. Адже стаціонарна медична допомога порівняно з амбулаторною передбачає цілодобове перебування пацієнта в лікарні під постійним наглядом медичних працівників і зазвичай є більш високовартісною.

Поширеність витрат із кишені

Дані опитування «Індекс здоров’я» свідчать про поширеність витрат із кишені під час отримання стаціонарної допомоги. 63,2% тих, хто проходив стаціонарне лікування, платили за товари медичного призначення, 36,1% — на рахунок благодійного фонду, 31,3% — офіційно у касу і 25,5% платили «у конверті» з рук у руки. При цьому в багатьох випадках плата за стаціонарну допомогу не є добровільною: майже 70% робили це на вимогу. Але медична допомога, яку отримує пацієнт, не повинна призводити до катастрофічних фінансових витрат його родини. Саме для цього працює Програма медичних гарантій. У межах пакетів стаціонарної допомоги пацієнт має право на низку безоплатних послуг.

Госпіталізація без хірургічного втручання

Згідно з даними НСЗУ, більшість госпіталізацій, які відбуваються в Україні, не передбачають хірургічних втручань. Медична допомога надається у межах пакета «Стаціонарна допомога дорослим і дітям без проведення хірургічних операцій». Цей пакет ще називається «Терапевтичні госпіталізації». Така госпіталізація включає профілактику, діагностику, лікування (зокрема медикаментозне), медичну допомогу вагітним з ускладненим перебігом вагітності, медичну реабілітацію в гострий період.

У межах госпіталізації заклад має забезпечити медичні вироби, витратні матеріали та лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів. А також ліки, які заклад отримує через централізовані закупівлі. Ці ліки не включені до тарифу, але їх закуповує для українців держава. Інформація про наявність відповідних ліків у конкретній лікарні має бути розміщена на інформаційній дошці, на офіційному веб-сайті медичного закладу, а також на сайті місцевої влади.

Лабораторні та інструментальні дослідження також включені до цього пакета. Таким чином, має забезпечуватися доступність до ліків, до діагностичних і лабораторних обстежень.

Хірургічні операції у стаціонарі

Якщо людині потрібна планова чи ургентна операція, для цього передбачено пакет «Хірургічні операції у стаціонарних умовах». Сюди входить усе те, що передбачено у пакеті «Терапевтичні госпіталізації», а також: проведення хірургічної операції з забезпеченням анестезії, інструментальні та лабораторні обстеження, включно з гістологією та біопсією при потребі, післяопераційний моніторинг пацієнта, знеболення та подальша медикаментозна терапія.

Пацієнт може отримати безоплатно послуги за пакетами стаціонарної допомоги за направленням лікаря, з яким укладена декларація; за направленням лікуючого лікаря; за доставленням бригадою екстреної медичної допомоги; за направленням з іншого клінічного підрозділу або закладу в разі, якщо людина вже лікується у стаціонарі; за самозверненням у невідкладному стані.

Протягом квітня–вересня 2020 року вже понад 47 тис. пацієнтів отримали лікування у стаціонарі в межах цих двох пакетів медичних послуг.

Фінансування від НСЗУ

НСЗУ уклала договори із 1086 закладами на надання медичної допомоги пацієнтам у стаціонарних умовах та виплатила їм понад 17,3 млрд грн. 

У зв’язку з пандемією оплати медзакладам, що законтрактовані за пакетами з терапії та хірургії, здійснюються на 100% за глобальним бюджетом. Тобто лікарня отримує кошти незалежно від того, скільки госпіталізацій відбулось, або скільки операційних втручань проведено.

Пресслужба «Українського медичного часопису»