Дикі ціни на ринках, але це ще не межа

Дикі ціни на ринках, але це ще не межа

Осінь тільки розпочалася, а ціни в магазинах і на ринках вже шокують житомирян, і фахівці прогнозують їхнє подальше зростання!

Державна служба статистики України нещодавно оприлюднила шокуючу статистику: 67,1% дорослого населення України відносять себе до категорії бідних і тільки 1% дорослого населення вважає себе представниками середнього класу! Дані дослідження були оприлюднені на офіційному сайті Держстату напередодні Дня Незалежності.

Закінчується вересень, але більшість містян не змогли заявити про те, що повністю зробили заготівлі на зиму

Вже майже закінчується сезон заготівок на зиму, але за рандомними розмовами на ринку з’ясувалося, що більшість покупців на ринках ще продовжують щось купувати на зиму і скаржаться на великі ціни. Ба більше, за особистим досвідом, зараз відбуваються організовані закупівлі картоплі та іншої сільгосппродукції в селян області, але знову драконівські ціни, тільки в іншій бік. Так, за нашими даними, на території колишніх Чуднівського і Лугинського районів заїжджі комерсанти скуповують картоплю нового врожаю за 3–4 грн за кілограм. У той же час на ринках картопля в сітках продається за ціною близько 9–10 грн/кіло. Відчуваєте різницю? 

Також, незважаючи на повідомлення про рекордний врожай кукурудзи, інші культури, на жаль, не дали нам змогу з цього порадіти. На городах містян теж не все цього року вродило.

Тривожним залишається стан тваринництва. Так, ми вже повідомляли про те, що продавчині на ринках скаржилися на зменшення кількості свиней, які здавалися населенням на м'ясо. Ці розмови отримали документальне підтвердження Держстату. За його офіційними даними, станом на 1 вересня 2021 року кількість сільськогосподарських тварин скоротилася на 6–8% по Україні залежно від регіону порівняно з минулим роком. При цьому кількість корів по Житомирській області зменшилася майже на 5%, кількість іншої великої рогатої худоби навіть на 7–8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Менш всього скорочення торкнулося домашньої птиці – її стало менше на 1,5-2%. Але питання, що саме житомиряни будуть їсти взимку, поки що залишається відкритим. 

Є, звісно, варіанти, що нам знову будуть завозити м'ясо від європейських та американських виробників. Тоді знову картопля буде єгипетською, цибуля ізраїльською, огірки невідомого походження з південних країн.

Сьогодні на магазинних цінниках

На сьогодні у магазинах цукор можна придбати за ціною 26-29 грн за кілограм. Мішок вагою 10 кілограмів на ринку продають за 250 грн. Але в деяких супермаркетах вже є цукор за ціною до 35 грн за кілограм.

На ринках Житомира майже зникла чорниця, тому почали рости ціни на лохину. Зараз вона ще не дуже дорога, але все ж 200 грн – це гроші. Нагадуємо, що взимку ціна на лохину досягала 600 грн, і тому продавці замінювали цінники із зазначенням ціни за 100 грн. Такий собі маркетинговий хід. Як і минулого разу, дари лісів коштують від 200 грн за 3-літрове відеречко білих грибів. Вартісними також залишаються лисички – за літрову баночку лисичок просять 70–110 грн.

Подорожчали трохи огірки з городів. За п’ятилітрове відро огірків для консервації просили 90-100 грн, а за восьмилітрове ціна складала від 120 до 160 грн. Так що знову констатуємо факт, що заготовки на зиму будуть дуже дорогі. 

Закінчуються помідори. Сорт «сливка», який минулого тижня коштував 15 грн, продається на розкладках по 20-25 грн. Зросла ціна й на інші сорти помідорів. На жаль, якість обернено пропорційна ціні. Все вже зів`яле та має не зовсім їстівний вигляд.

Дешевшими стали персики, виноград, сливи. Але знову проблема ціна-якість залишається. Багато людей похилого віку просто годинами ходять по ринку, щоб дочекатися моменту, коли продавці будуть знижувати ціни в зв’язку із закінченням робочого дня або взагалі будуть реалізовувати некондиційний товар.

Картопля, про яку ми вже згадували, на розкладках коштує від 10-15 грн за кіло. Зелень на розкладках тримає позиції в межах 15-20 грн за 100 грамів. 

Стабільні ціни на рибні продукти. Але вибір, на жаль, не дуже великий. Завжди рибне різноманіття починається з першими холодами. Тоді можна придбати будь-яку рибу або інші дари моря, але за захмарну ціну. Більш адекватними ціни стають, за нашим досвідом, десь на початку жовтня-листопада. Потім, ближче до свят, знову спостерігається зростання.

З цінами на м'ясо історія продовжується. Непомітне, але постійне зростання на кілька копійок щотижня. Тож ціна зараз суттєво відрізняється від ціни місяць тому. Нормальне свиняче м'ясо можна придбати за 150-160 грн за кіло. Ще на початку літа подібна покупка коштувала на 15-20 грн дешевше.

Вчергове спостерігаємо суттєву різницю між цінами на курячі яйця – від 25 до 38 грн за десяток залежно від виробника. 

Індекс сільськогосподарської продукції, за даними Держстату, у січні−липні 2021 року порівняно із січнем−липнем 2020 р. становив 102,5%. Отже, ціни зросли в середньому на вказану величину. 

Стосовно промислової групи товарів – одягнутися з нуля просто нереально

Прямуючи до речового ринку, ми також натрапили на цілу низку несподіванок. Ціни на всі сезонні товари зросли, хоч офіційно курс долара зменшився в обмінних пунктах. Звичайна чоловіча демісезонна куртка коштує сьогодні як утеплена на хутрі минулого року. Взуття подорожчало не так сильно, але також збільшення на рівні 10-15%. 

Стосовно житлово-комунальної сфери

Повертаючись до даних Держстату, констатуємо, що на кінець липня 2021 року заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу становила 23,7 млрд. грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 20,3 млрд. грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 7,1 млрд. грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 6,5 млрд. грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,5 млрд. грн, за надання послуг із вивезення побутових відходів – 1,2 млрд. грн.

Проблема в тому, що якщо не буде грошей на початок опалювального сезону, то сам опалювальний сезон може не розпочатися!

Харчування переважає над одягом

Держстат наводить дані, що на харчування (включаючи харчування поза домом) домогосподарства витрачали 49% усіх витрат (на 0,7 відсоткового пункту більше, ніж у минулому році). На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 39% усіх сукупних витрат, що на 0,9 в.п. менше, ніж у попередньому періоді. Отже, їжу все одно доводиться купувати за більшою ціною, а на одязі економити.

За результатами опитування домогосподарств щодо самооцінки рівня їхніх доходів, проведеного у січні 2021 року, 3,2% домогосподарств повідомили, що рівень їхнього доходу не дозволив забезпечити навіть достатнє харчування (у січні 2020 року – 2,8%). Серед багатодітних домогосподарств частка таких домогосподарств склала 4% (7%).

Споживчі витрати на купівлю непродовольчих товарів та послуг міських домогосподарств в 1,3 раза перевищували аналогічні витрати у сільських домогосподарствах, зокрема на відпочинок і культуру, освіту, житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива, зв’язок  – в 3–1,2 раза, на транспорт, охорону здоров'я (медикаменти та медичні послуги), предмети домашнього вжитку, побутову техніку, поточне утримання житла, на придбання одягу та взуття  – відповідно на 13–5%.

Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг 40% сукупних витрат, що на 3 в.п. більше, ніж у домогосподарствах без дітей. У середньому на освіту, відпочинок і культуру, оновлення гардеробу, на оплату послуг транспорту, зв’язку, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива домогосподарства з дітьми витрачали в 6–1,4 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей.

Ліки та лікарі також доступні не всім

Залишаються проблеми з доступністю послуг лікарів. У третині домогосподарств, у яких хто-небудь з осіб за потреби не отримав медичну допомогу (6% усіх домогосподарств), хворі не мали можливості відвідати лікаря (у сільській місцевості таких домогосподарств було 42%). У 57% таких випадків опитувані пояснили це високою вартістю послуг, у 26% – відсутністю медичного спеціаліста потрібного профілю (у сільській місцевості – 37%) та 12% – занадто довгою чергою. 

Руслан Мороз

Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах

Коментарі

keyboard_arrow_up