Проблеми електронної оплати проїзду в Житомирі: що не працює в системі CityCard
Уже майже два роки в громадському транспорті Житомира діє автоматизована система обліку оплати проїзду (АСООП), яку обслуговує компанія CityCard.
Вона була запроваджена як крок до цифровізації розрахунків, зменшення обігу готівки та підвищення прозорості доходів перевізників. Втім, попри задекларовані переваги, у місті досі фіксують низку системних проблем, з якими стикаються як пасажири, так і перевізники.
Ще влітку 2024 року в Житомирі анонсували повну відмову від готівкового розрахунку в салонах транспорту. На практиці готівка зникла лише з комунального транспорту, тоді як у приватних маршрутках вона залишилася. Альтернативою мали стати QR-квитки, які можна придбати через термінали самообслуговування. Проте їх у місті — близько 26 на приблизно 600 зупинок. Навіть не всі кінцеві зупинки обладнані такими пристроями. Існують також «термінали партнерів», розміщені переважно в невеликих торговельних точках. Однак вони працюють за графіком магазинів, що унеможливлює придбання квитка рано вранці або пізно ввечері.
Додаткову критику викликає технічна особливість окремих терміналів — необхідність купівлі одразу двох квитків і відсутність функції видачі решти. У результаті частина пасажирів обирає маршрутки, де можна розрахуватися готівкою без додаткових складнощів.
Нестабільна робота валідаторів
Серйозні нарікання викликає й технічна залежність валідаторів від інтернет-з’єднання. У разі відсутності або нестабільності мережі пасажири не можуть оплатити проїзд банківською карткою. За словами користувачів, подібні ситуації трапляються регулярно — щонайменше кілька разів на місяць протягом кількох годин. У цей час пасажири фактично їздять безкоштовно, а перевізники зазнають прямих фінансових втрат. Аналогічні проблеми виникають і на початку робочих змін, коли валідатори не вмикаються, через що транспорт затримується або потребує заміни. Комунальне підприємство КП «ЖТТУ» як основний перевізник міста, за оцінками, щороку втрачає мільйони гривень через технічні збої та перетік пасажирів до приватного транспорту.
Недостатня кількість валідаторів
Ще одна проблема — обмежена кількість валідаторів у салонах. У трамваях та тролейбусах часто встановлено лише два пристрої, що створює незручності для пасажирів у години пік. У приватних автобусах ситуація складніша: зазвичай валідатор лише один і розташований біля водія. Це змушує пасажирів заходити через передні двері, збільшує час простою на зупинках і створює додаткове навантаження на водія, який змушений контролювати оплату.
Відсутність повноцінної служби контролю
Контроль оплати проїзду наразі здійснюється лише в комунальному транспорті. Служба контролю перебуває у штаті КП «ЖитомирТранспорт» (попереднього оператора АСООП) і фінансується з міського бюджету — близько 7 млн грн на рік. Кількість контролерів (приблизно 20 осіб) є недостатньою навіть для ефективного охоплення комунального транспорту. У приватних автобусах системного контролю практично немає. Водночас CityCard отримує 10% комісії з кожної транзакції за оплату проїзду. За умовної виручки КП «ЖТТУ» на рівні близько 100 млн грн на рік, сума комісійних може сягати орієнтовно 10 млн грн. Критики системи ставлять питання про співвідношення цієї винагороди з якістю наданих послуг та рівнем технічної підтримки.
Чи можливий діалог?
Проблеми, пов’язані з електронною оплатою проїзду, неодноразово піднімалися у публічному просторі, зокрема в місцевих телеграм-каналах. Частина активістів закликає міську владу до відкритого обговорення ефективності роботи оператора та перегляду умов співпраці. Запровадження електронної системи оплати мало стати інструментом модернізації транспортної галузі. Однак на практиці низка організаційних та технічних недоліків створює додаткові труднощі як для пасажирів, так і для перевізників. Питання полягає в тому, чи стане наступним кроком вдосконалення системи та розширення діалогу між владою, оператором і громадою — чи ж ситуація залишиться без змін.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
