Об'єктиви Viltrox 35/1.2, 75/1.2 і 135/1.8 для Sony на міському святі: сцена чи портрети (Новини компаній)

Об'єктиви Viltrox 35/1.2, 75/1.2 і 135/1.8 для Sony на міському святі: сцена чи портрети

Сцену з натовпу знімає 135/1.8 LAB на повному кадрі, легший 75/1.2 Pro на APS-C. Портрети: 75/1.2 Pro на APS-C; 135/1.8 LAB на повному кадрі, коли є куди відступити; у тісноті 35/1.2 LAB.

Viltrox 75/1.2 Pro розрахований на APS-C, а два LAB — на повний кадр

Назва «75 мм f/1.2» ставить цей об'єктив поруч із двома LAB, але серія в нього інша — Pro, і матриця, під яку його зроблено, менша: APS-C, або кроп.

Спільне в них — захист від пилу й бризок. Корпус 35/1.2 LAB повністю металевий, а у 135/1.8 LAB усередині каркас зі сплаву магнію, а зовні корпус із пластику. Дивитися варто спершу на формат і кадр: решта рядків залежить від них.

На повнокадровій камері 75/1.2 Pro знімає з кропа, на APS-C він рідний

Під байонет Sony E Viltrox випускає повнокадрові 35/1.2 та 135/1.8 LAB і кропову 75/1.2 Pro, тож усі три об'єктиви для Sony ведуть себе по-різному залежно від формату камери:

• Повний кадр. 35/1.2 LAB і 135/1.8 LAB рідні. 75/1.2 Pro працює в режимі APS-C: камера знімає центральну частину матриці, і мегапікселів стає більш ніж удвічі менше — на a7R V це 26 Мп.
• APS-C. 75/1.2 Pro рідний, його кадр, за паспортом, відповідає 115 мм на повному кадрі. Інші два звужуються за множником 1,5: 35/1.2 LAB дає кадр, як 52,5 мм, а 135/1.8 LAB — як 202,5 мм, тобто стає найдовшим із трьох ще й на кропі.

Ринковий діапазон цін на 10 листопада 2026: 35/1.2 LAB — від 36 800 до 40 600 грн, 135/1.8 LAB — від 36 100 до 43 600 грн. 75/1.2 Pro помітно дешевший за обидва LAB: навіть найдорожчі його пропозиції нижчі за найдешевші на будь-який із них.

135/1.8 LAB і 75/1.2 Pro бачать сцену однаково вузько, 35/1.2 LAB — найширше

Кут огляду в градусах показує, скільки сцени влізає в кадр: 135/1.8 LAB на повному кадрі бачить 19,04°, 75/1.2 Pro на кропі — 21,35°. Кадр 75/1.2 Pro лише трохи ширший, тож на сцену обидва дивляться так само, кожен зі своєї матриці. 35/1.2 LAB бере найширшу картину з трьох: сцену разом із глядачами, а не окремого виконавця.

На кропі f/1.2 у 75/1.2 Pro — f/1.8 повного кадру за шумом і глибиною різкості

Два з трьох об'єктивів відкриваються до f/1.2. На одній і тій самій камері f/1.2 пропускає приблизно на ступінь більше світла, ніж f/1.8, і дає коротшу витримку. Але за шумом і глибиною різкості кроп-камера з 75/1.2 Pro дає те саме, що повнокадрова зі 135/1.8 LAB: множник кропу 1,5 перераховує f/1.2 в еквівалент f/1.8 (1,2 × 1,5). Єдиний f/1.2 на повному кадрі лишається у 35/1.2 LAB.

За цю світлосилу 35/1.2 LAB платить краями кадру: на f/1.2 у RAW він темнішає по краях більше ніж на 3 EV, на f/2 це слабшає, а з f/4 вже прийнятно; з автокорекцією на f/1.2 затемнення ще видно, а з f/2 воно здебільшого зникає. 135/1.8 LAB на f/1.8 у RAW темнішає по краях на 1,4 EV; з f/2.8 це здебільшого зникає, а з автокорекцією віньєтування ледь помітне й не має значення з f/2.2. 75/1.2 Pro на f/1.2 теж помітно темнішає по краях, і в JPEG камера цього не виправляє; з f/1.4 це слабшає. Тож із двох LAB на відкритій діафрагмі краї темніші в 35/1.2 LAB.

Малюнок на відкритій діафрагмі в кожного свій:

• 35/1.2 LAB уже на f/1.2 різкий, у крайніх кутах трохи м'якший; найкраща різкість по кадру — між f/2.8 і f/4. Осьова кольорова кайма на f/1.2 є, але не різка, і зникає з f/2.8.
• 135/1.8 LAB на f/1.8 має блискучий центр, краї й кути добрі; найкраща різкість по кадру — на f/5.6. Кайми — лише сліди.
• 75/1.2 Pro на f/1.2 має чудові центр і середину кадру, кути трохи відстають, а на f/1.4 і кути добрі. Кайми майже немає.

У тлі боке малює по-різному. «Котяче око» — це бліки, стиснуті до країв кадру. У 135/1.8 LAB на f/1.8 воно невелике, на f/2.8 майже зникає, а в кутах бліки стають круглими з f/4; тло гладке. У 75/1.2 Pro «котяче око» до країв помітне. У 35/1.2 LAB бліки в центрі кадру круглі й на f/2.8; на f/1.2 від середини кадру до кутів вони трохи сплющуються, але лишаються майже овальними, без різкого зрізу, а повністю круглими в кутах стають з f/2.8.

Від яскравого джерела світла в кадрі 135/1.8 LAB іноді дає відблиски й «привиди», але незначні, а 75/1.2 Pro тримає відблиски досить добре для такої світлосили, хоч на f/1.2 дає пляму-привид, а проти сонця на f/11 «привидів» трохи більше, проте не критично.

Автофокус 35/1.2 LAB у тесті швидкий, але частина покупців скаржиться на промахи

Мотори в трьох об'єктивів двох типів. У 35/1.2 LAB і 135/1.8 LAB стоїть HyperVCM, який, за даними виробника, перемикає фокус між близькою й далекою точкою за 100 мс. У 75/1.2 Pro — STM із ходовим гвинтом.

135/1.8 LAB фокусується швидко й точно і справляється з більшістю швидких сцен, але до спортивної швидкості не дотягує: якщо знімати переважно швидкий рух, рідний Sony 135 GM фокусується швидше. На портретах ця різниця не відчувається.

На a7R V з її відстеженням об'єкта 75/1.2 Pro влучав навіть у птахів у польоті, а на портретах фокус практично бездоганний. Якщо на швидкому об'єкті перед ним бризки, фокус іноді збивається.

35/1.2 LAB у тесті на A7R V фокусується дуже швидко й безшумно; в іншому тесті, на A7 II, — досить швидко, хоч і не так, як очікував автор. Частина покупців скаржиться, що об'єктив промахується, «полює» і фокусується позаду об'єкта, особливо при переході з близького об'єкта на далекий, — і на свіжій прошивці, і на різних екземплярах; один такий випадок — на A7S III.

У тісному натовпі до людини найближче підходить 35/1.2 LAB

У тісному місці, де відступити нікуди, відстань до людини задає кадр: для того самого погрудного плану з 135/1.8 LAB на повному кадрі й 75/1.2 Pro на APS-C треба стояти набагато далі, ніж із 35/1.2 LAB. Найближча дистанція фокусування важить лише для деталей і крупного плану обличчя:

• 35/1.2 LAB — 0,34 м. Людину знімають зблизька, не відступаючи.
• 135/1.8 LAB — 0,72 м. Для портрета ця відстань не заважає, але кадр найвужчий із трьох, тож відступати доводиться найбільше.
• 75/1.2 Pro — 0,88 м. Найбільша з трьох, але для портрета вона не заважає: на цій відстані кадр уже вміщає лише обличчя.

35/1.2 LAB з екраном показує дистанцію, тож камеру можна не підносити до ока

Цей прийом — зональне фокусування: перемикач AF/MF на об'єктиві ставлять на MF, дистанцію задають заздалегідь, і камера знімає «від стегна», без наведення. Для такої зйомки діафрагму прикривають до f/5.6–f/8: на f/1.2 різкою лишається смуга завглибшки кілька десятків сантиметрів. Екран на самому об'єктиві показує діафрагму й фокус, тож налаштування видно, не піднімаючи камеру; такий екран є і в 135/1.8 LAB.

35/1.2 LAB випускають у двох виконаннях: з екраном і без нього (LAB N). Для цього прийому зручніше виконання з екраном, тому перед замовленням уточнюють у продавця, яке це виконання — з екраном чи LAB N без екрана.

На ремені до кінця вечора 135/1.8 LAB тягне 1235 г, а 75/1.2 Pro — 675 г

• 135/1.8 LAB найважчий і найдовший із трьох — 145,7 мм при діаметрі 93 мм: вага відчувається на ремені після дня зйомки.
• 35/1.2 LAB для ширококутного великий: діаметр 89,2 мм, довжина 121,8 мм.
• 75/1.2 Pro на малих корпусах серії a6xxx важкий і розбалансований.

Обидва LAB стукають при вимкненій камері через лінійні двигуни

• Стук. Коли камера вимкнена, 35/1.2 LAB і 135/1.8 LAB стукають усередині: рухомий фокусувальний елемент без живлення вільно ходить, а лінійні двигуни його не тримають. Це властивість двигуна цих двох об'єктивів.
• Кільце діафрагми 135/1.8 LAB. Механічного замка в кільця немає, воно обертається легко, з м'якими клацаннями, і на пів ступеня діафрагми припадає два-три клацання. Після оновлення прошивки кільце можна заблокувати кнопкою Fn, але, за словами власника, після вимкнення чи сну камери блокування знімається, тож його вмикають знову. Коли об'єктив носять на ремені збоку й він чіпляє тіло, за кілька клацань діафрагма з «Auto» переходить на f/16, а щоб повернутися в «Auto», кільце доводиться крутити далеко. Перед важливим кадром положення діафрагми звіряють на екрані об'єктива.
• Нові екземпляри. У нових 35/1.2 LAB і 135/1.8 LAB трапляються екземпляри, у яких фокусувальний механізм не працює з першого дня: у 35/1.2 LAB об'єктив шумить, вібрує й не захоплює фокус, у 135/1.8 LAB фокус не працює з коробки. Це видно вже на перших зйомках, тож новий об'єктив перевіряють одразу, а не в день свята.

Формат камери й тісне місце вказують на один із трьох Viltrox

• Повнокадрова камера, сцена здалеку або портрет, коли є куди відступити — 135/1.8 LAB: найвужчий кадр із трьох; застереження — найбільша вага з трьох і кільце діафрагми без механічного замка, яке на ремені збивається з «Auto»; для постійної зйомки швидкого руху рідний Sony 135 GM фокусується швидше.
• Камера з APS-C, вага важлива — 75/1.2 Pro, і для сцени, і для портретів, коли є куди відступити: кадр лише трохи ширший, ніж у 135/1.8 LAB на повному кадрі, а за вагою він найлегший із трьох.
• Тісне місце, зйомка зблизька — 35/1.2 LAB у виконанні з екраном, щоб знімати зональним фокусом; на APS-C його кадр — як 52,5 мм.
• Менший бюджет — 75/1.2 Pro, але на повнокадровій камері він знімає в режимі APS-C.