Світлана Кравченко: «Робота дає мені свободу та можливість цікаво розвиватися»

Пiдприємцем я стала менше року тому. Маючи досвiд роботи в ювелiрнiй галузi, ця тема для мене була завжди цiкава. Тому, коли з’явилася можливiсть розпочати власну справу, нi хвилини не думала, чим займатись.

Вести свою справу далеко не легко, але хто осмiлиться – навряд чи пожалкує.

Починати завжди складно. Усi пiдприємцi зiштовхуються з одними й тими ж складнощами.

Спершу потрібно заробити капітал. А вже потім – заробити авторитет на ринку та напрацювати власних постiйних клiєнтiв. Так як нинi ринок перенасичений усiма товарами, то зробити це не так легко.

Достатнього початкового капiталу, на мою думку, не буває: чим він бiльший, тим амбiтнiшi плани.

Грошi – це iнструмент, i кожен користується ним, як умiє. В одних руках – це спосіб створення бiзнесу, в iнших – комфорту для себе чи близьких, у третiх – iнструмент для добрих справ, благочинності.

Ситуація в країнi, як на мене, давно не була легкою. Залишається тільки пiдлаштовуватися пiд умови ринку, тому сьогодні пiдприємцям потрiбно вiддавати роботi багато часу й сил, щоб пiднiматися вгору. За це можна отримати величезний бонус – можливiсть займатися тим, що любиш.

Роботу свою люблю за свободу. Робота дає можливiсть розвиватися в цiкавому для мене напрямку: мода, прикраси… Не уявляю, що може бути цiкавiшим для жiнки.

У нас у родинi всі багато працюють, тому вiдносяться з розумiнням i підтримують мене.

Родина – це головне в життi людини. На родиннi свята намагаємося вiдкладати всю роботу.

Навiть під час відпустки вся вiдповiдальнiсть на мені, і думками я все одно на роботi. Люблю подорожувати за кордон. З iнших країн намагаюся привезти якiсь свiжi iдеї для роботи.

Я мрiю відкрити всеукраїнську мережу й займатися власним виробництвом прикрас. Зараз, звичайно, важко говорити про розширення бiзнесу, але вірю, що незабаром усе налагодиться, і можна буде йти далі.

Успiх для мене – це не тiльки досягнення високого фiнансового рiвня й соцiального становища. Це знання того, що вдома мене чекають i люблять, що поряд є вiрнi друзi, якi допомагають iти по життю, а також це чітко сформовані моральнi цiнностi в життi.

Щодня йти на роботу із задоволенням, щиро радiти кожному зрушенню й чiтко рoзумiти, що все в твоїх руках – це один із проявiв щастя.

Я не думаю, що є якiсь обов’язковi кроки до відкриття власної справи. Усiм по-рiзному все дається. У кожного свої сильні cторони, але, точно, для всiх є однi й ті ж правила.

Потрiбно на всi сто відсотків вірити в себе та свої сили, не боятися відповідальності за себе та людей, яких ти запрошуєш у свою команду, не опускати руки, навiть коли дуже складно, завжди йти вперед.