Житомиряни у Печерській Лаврі оговорили тенденції розвитку медійного світу

Житомиряни у Печерській Лаврі оговорили тенденції розвитку медійного світу
В Києві в Музеї книг, що в Києво-Печерській лаврі, вже в шосте пройшов Всеукраїнський конгрес щодо розвитку преси. І, якщо минулі роки він носив назву "газетний", то цього річ став медійним.

Previous Next

Причина зміни назви одна - глобалізація світу щодо використання мобільних гаджетів, стрімкий розвиток саме медійного світу та неприємні тенденції для друкованих видань.

Сам організатор заходу, власник корпорації RIA (яка випускає одну з відомих та популярних газет) став ініціатором відмови від проведення традиційного газетного форуму: " Хто може надати перевагу паперу тримаючи в руках таку чудову річ(поазує на смартфон). Ми знаємо, де папір залишиться точно. Все інше перейде в медійну площину", - жартує засновник конгресу Олександр Човган.

Відео дня

Більше 120 власникiв медiа та перших осiб, 35 спікерів, серед яких спеціалісти зі Швеції, Польщі, Ірландії, Німеччини говорили, як писати цікавіше і зробити рекламу ще більш ефективною. Після кількох виступів у загальній залі усі учасники конгресу розійшлися по трьом секціям - присвячених контенту, монетизації та інтернет-маркетингу.

Гугл дає можливість заробітку

Таким чином представники "Google" з Ірландії представили українським фахівцям особливості опцій "Гугл Ньюс" та "Гугл Адсенс". Розповіли, як редакції можуть заробляти, використовуючи ці опції.

Спеціалісти по монетизації сайту порадили, як відчувати аудиторію, підлаштовуватися під неї, не набридати великими банерами та розміщувати її так, аби вона доносила інформацію, але і не дратувала. Також пояснили поняття "банерної сліпоти" та реакції на неї.

Читачі з «мобілками» відрізняються від читачів з газетами

Видавці зі Швеції зосередили увагу на специфіці психології читачів в Інтернеті, зокрема на планшетах та мобільних телефонах. Річ у тім, що традиційні медіа, переходячи в Інтернет, продовжують імітувати медіа, що є абсолютно помилковою справою. Читач з гаджета - це вже не читач газети, і не глядач ТБ, і не слухач радіо, - це вже інша людина, яка має часу, максимум, на прочитання заголовку та ліду або перегляду відео, зображення, аудіо.

До речі, швейцарці редакторам та журналістам радять перед подією відчувати, як вона може бути краще донесена - текстово, візуально чи сприйнята на слух.

Фахівець Метс Вікмен порадив лідерам шукати нові підходи та застосовувати усі ймовірні інструменти: зйомки панорам, використання карт, додавання відео, яке передаватиме емоцію та атмосферу. Людям цікавий не так факт, як емоція, яку приносить та чи інша подія.

Кібербезпека – ось нова проблема медіа

Головний редактор RIA представив журналістам результати Всесвітнього медійного форуму. На ньому зачепили проблему кібербезпеки та солідарності між журналістами усього світу.

Редактори, що цікавляться, тенденціями розвитку журналістики можуть у вільному доступі( за цим посиланням http://redactor.in.ua/ru/analytics/6702.Vpervie_v_Ukraine_%E2%80%93_perevod_polnogo_otcheta_WAN-IFRA_Trendi_razvitiya_nyuzrumov_2014) завантажити книгу написану після форуму та перекладену спеціалістами RIA.

Особливо Євген Фролов зосередив увагу на тому, що редакції не можуть писати свої метеріали спираючись на інтуїцією, бо аудиторію потрібно вивчати, зокрема завдяки Гугл Аналітікс та ін.

 

Війна та публікація необдуманих матеріалів – це небезпечно

На конгресі зачепили і питання інформаційного світу у період війни. Тут журналіст, який побував на пердовій, закликав представників Медіа все ж у таких матеріал забути про основні принципи журналістики(баланс, оперативність, об'єктивність). На його думку, основною цінністю є людські життя та продуманість кожного слова: "У нас є своя країна, свої цінності, і про це ми маємо писати, а не розширювати думки сепаратистів. Нехай про війну пишуть професіонали, а не любителі сенсацій. Це буде правильно", - зауважив Сергій Висоцький.

Відомий теоретик щодо журналістських розслідувань Олег Хоменок розповів про роботу журналістів "ЯнуковичЛікс", показавши фільм, а також спростував міф про те, що в Україні мало журналістських розслідувань через відсутність грошей. Головна причина - відсутність бажання, лінь та незнання. Тим не менш, це поле розширюється. Скоро чотири українських організації ввійдуть до всесвітньої спільноти журналістів - розслідувачів(поки їх дві).

Ірина Ярмоленко, Центр Суспільних Комунікацій

31 жовтня, Всеукраїнський медійний конгрес

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Житомира за сьогодні
Ваші відгуки про послуги у Житомирі Ваші відгуки про послуги у Житомирі
keyboard_arrow_up