«20 хвилин» долучилися до вітання ветеранів

Тетяна Бєлобородова

У травні 1945 року було покладено край найкривавішій драмі в історії людства. Це день честі й слави наших дідів і батьків, які мужньо зі зброєю в руках виступили проти ворога. Це день честі й слави наших матерів, які витримали тягар війни і невтомною працею наближали перемогу. Сьогодні як ніколи ми розуміємо високу ціну, сплачену за можливість мирно жити на рідній землі, будувати незалежну країну.

Серед нас живуть ті, хто своїми очима бачив війну. Багатьом ветеранам потрібна соціальна допомога і підтримка, а держава і місцева влада не приділяють належної уваги житомирським ветеранам.

Тому житомирські волонтери, об'єднавшись із членами виконкому, 8 травня відвідали ветеранів. В акції взяли участь «Союз десантників», «Репортер Житомира», Віра Савицька, Наталія Волинець, Євген Демчик, Андрій Федірко, ЖООО «МІР» разом із засновником Сергієм Форестом, який безпосередньо і був організатором акції.

Список ветеранів налічував 26 чоловік. Було зібрано 3 600 грн. для подарунків ветеранам. 160 грн. коштував один пакет, який містив у собі найнеобхідніші продукти харчування: гречку, масло, олію, хліб, банани, апельсини та інше.

Відео дня

> Ветеранів у Житомирі стає все менше, адже багатьом з них вже за 90.
Павло Кудряшов – життєрадісний та повний сил дідусь – перший ветеран, якого ми відвідали. Він пішов на фронт відразу після закінчення академії. Воював до самого кінця. Наразі – полковник у відставці.

Павло Кудряшов, незважаючи на свої довгі роки (97 років!), досі має прекрасну пам’ять, читає книги та газети, написав 5 книг з оповідями про роки війни. Перед гостями він хизувався своїми поробками: шкатулкою з рога лося. У його квартирі ми побачили сіймейні фото, які вже можна зарахувати до розряду історії.

Житомирянка Олександра Панчішко прикута до ліжка і вже тривалий час не ходить, у неї є дорослий син, який живе з нею, але й він потребує турботи, оскільки хворий на розсіяний склероз. Допомога від місцевої влади не надається, не вистачає грошей на потрібні ліки. Олександра Панчішко пройшла війну, служила медсестрою в морській піхоті, все життя пропрацювала на благо держави.

«Турбота про наших ветеранів має бути постійною, а не тільки в День Перемоги. Це добра справа – допомогти тим, хто воював за наше світле майбутнє», – зазначив голова громадської організації «МІР» Сергій Форест.

Наші ветерани – це наша історія та гордість, але найголовніше – наша турбота.

Із вдячністю й глибокою повагою вклоняємося вам, шановні ветерани. Ваш величний подвиг захисників і визволителів залишається для нас невичерпним джерелом патріотизму. Неоціненним є також ваш мирний подвиг – підняття зі згарищ міст і сіл, відбудова зруйнованого народного господарства, закладення підвалин незалежної України. Ви й сьогодні вчите нас мудрості, витримці, терпінню й оптимізму.