Окремі експерти стверджують, що в найблжчий час телебачення та інтернет витіснять будь-які інші ЗМІ.
Не дивлячись на те, що наразі бердичівляни мають величезний вибір різноманітних каналів, все рівно, навіть на підсвідомому рівні, вони натискають на пульті дистанційного керування завітну кнопку, яка увімкне відомий і за межами міста Бердичів канал - “Вік”.
Нині вже й пригадати важко, коли Бердичів жив без свого телебачення. Складається враження, що такі часи взагалі не існували. Насправді ж, минуло і не так багато часу. У ті часи коло витоків бердичівського телебачення стояло кілька ентузіастів, які мали свою мрію і знали, як її втілити у життя. Цей процес був нелегкий, безсумнівно знайшлося чимало скептиків, котрі прогнозували повний крах каналу. Та першопрохідці не зважали ні на що і наполегливо йшли до мети не тільки своєї, але й мрії багатьох бердичівлян. Одним із головних факторів зацікавленості телеглядачів було дізнатися, що нового відбулося у місті, побачити себе чи своїх рідних і близьких з екрана телевізора.
Мрія здійснилася 12 липня 2003 року. На телеканалі “Тоніс” вийшов перший випуск бердичівських новин. Це стало справжньою “бомбою” в інформаційному просторі. Чимало недоброзичливців прогнозували “Віку” фіаско. Та йшов час, і місцеве телебачення не лише не зникло, а й укорінилось та покращилось у Бердичеві.
Почалося все з одного випуску новин, який транслювався у запису, завдяки звичайному відеомагнітофону, під’єднаному до мережі кабельного телебачення. Щоб зробити двадцятихвилинний випуск усі робітники телеканалу працювали, у прямому сенсі, цілодобово. Мало кому відомо, але тоді, “на зорі”, аби зробити п’ятихвилинний репортаж, доводилося витрачати майже добу: йшли додому о 6-7-ій ранку, а вже о дев’ятій знову починали свій робочий день..
Згодом, було вже кілька трансляцій на тиждень на тому ж “Тонісі”. Але бердичівлянам цього було замало та вони прагнули більшого. І вже за рік, у середині літа 2004-го, телеканал перейшов на цілодобове мовлення.
Бердичівське телебачення, як виявилося, гарна журналістська школа. Гарною новиною стало те, що чимало із тих, хто колись пов’язав своє життя із “Віком”, нині пішли далі по кар’єрних сходинках, отримавши заманливі пропозиції на центральних телеканалах. Кожен із тих, хто пройшов “віковську школу”, залишив у ній свій слід, і залишив слід “Віку” у своєму серці.
За увесь час створення та розвитку “Віку” змінювалися обличчя телеканалу, формувався колектив. Але досі незмінною залишається програмна концепція телеканалу, яка повідомляє про всі події, котрі відбуваються у Бердичеві та навколо нього.
У переддень свята, щиро вітаємо Вас, шановні колеги, із невеличким, але багатозначним ювілеєм. Бажаємо Вам і надалі “тримати марку”, бути завжди попереду, вдалих ефірів та по більше позитивних новин. І головне, щоб до тієї 10-ки додавалася ще чимала кількість нулів. Зі святом Вас!
За матеріалами, "Бердичівські новини"
№ 32 від 23 вересня 2026
Читати номер