«За день сотні дзвінків і повідомлень з одним питанням: що з 30-ю бригадою? Рідні бійців божеволіють. Особливо ті, чиї близькі служать у другому батальйоні. Йому зараз найважче. Головне - вони живі. Сьогодні стало легше, ніж вчора. А вчора... Увечері була істерика. Люди дзвонили та прощалися. Після кількох днів обстрілів градами і САУ підійшли танки. Фігачать з усіх боків. Тупо розстрілювали. Але наші хлопці вистояли. Спасибі покинутій шахті. Вночі нарешті прийшла авіація. Наша. Але працювала недовго. Бійцям здалося - літак підбили, хоча він і зміг піти своїм ходом. Як би там не було, авіація шуганула сєпарів. Дала бійцям можливість переміститися на більш вигідні позиції й окопатися. Обійшлося без «двохсот». Хоча маємо кількох поранених.
На щастя, вдалося евакуювати Ярослава Шевчука. Він зараз у харківському військовому госпіталі. У хлопця вся голова нашпигована металом. Один осколок застряг у черепі, другий - в переніссі, ще кілька - прямо в очах... У роті теж шматок заліза. Але Ярослав у свідомості. Говорив з ним по телефону - тримається молодцем. Попросив харківських волонтерів, щоб допомогли Ярославу. У нього нічого не залишилося - всі особисті речі згоріли. Але головне - жити буде. І зір начебто збережуть. Такі ось підсумки минулих діб. 30-ка продовжує утримувати стратегічно важливий сектор. Реально важливий. Скоро ми всі дізнаємося який», - розповів журналіст.
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 17 від 1 травня 2024
Читати номер