Уряду необхідно вживати екстрених заходів - навчальний рік на Донбасі під загрозою

- Це перший захід, на якому говорили не про війну, а обговорювали конкретні питання вирішення гуманітарної катастрофи, як відновлювати інфраструктуру, жити після війни, як зшивати країну, - сказав Глава Фонду «Українська перспектива» Олександр Вілкул.

Учасники Форуму відзначили, що необхідно вживати екстрені заходи - навчальний рік у Донецькій і Луганській областях під загрозою. Зруйновано школи, з регіонів виїхали десятки тисяч школярів і вчителів. Уряд зобов'язаний забезпечити право кожної дитини на освіту.

- Сьогоднішня нарада ще раз показала необхідність створення Національного гуманітарного штабу для координації надання допомоги мирним жителям і відновленню Донбасу, - сказав Глава Фонду «Українська перспектива» Олександр Вілкул.

У Національний гуманітарний штаб повинні увійти, у тому числі, представники Державної служби з надзвичайних ситуацій, Мінсоцполітики, Міносвіти, МОЗ, а також українські та міжнародні громадські організації. Координація на рівні уряду забезпечить адресність наданої допомоги.

Під час виступу на Форумі Вілкул назвав ряд необхідних дій уряду в умовах гуманітарної катастрофи на Донбасі.

Перш за все - це відновлення соціальних виплат матерям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, пенсій й інших виплат мирним жителям із зони конфлікту, де зараз ці виплати заблоковані.

Друге питання: уряд має визначитися з соціальним статусом біженців і переселенців.

«Не повинно бути такого, щоб через якихось папірців дитина не зможе піти до школи, а похила людина отримати пенсію. Коли людина змушена була покинути рідний дім, віна повинна бути поселена, її дитина повинна піти у дитячий садок, людина без прописки повинна мати право звернутися у поліклініку. Для цього необхідно підготувати рішення на рівні закону або на рівні постанови Кабміну», - сказав Вілкул.

На сьогоднішній день із зони конфлікту виїхала велика кількість людей - до півмільйона, а можливо і до мільйона. Тому, на думку Вілкула, алгоритм життя цих людей на інших територіях повинен бути прописаний.

Третє питання, що вимагає оперативного державного рішення - це питання розселення дітей із зони конфлікту.

- В 99% місць розселення біженців і їхніх дітей немає опалення - це літні табори. Над цим питанням треба працювати вже зараз. Для його вирішення необхідна комплексна державна програма, - підкреслив Вілкул.

Ще один варіант, пропонований до негайного здійснення - це поселення біженців, насамперед дітей, - у приміщення дитячих будинків й інтернатів. На сьогоднішній момент їх наповнюваність по Україні становить близько 25%. Такого показника вдалося досягти у попередні роки за рахунок програм «Родина для дитини», «Дитячі форми виховання» й інших, завдяки яким діти-сироти влаштовувалися у сім'ї, - але при цьому дитячі будинки не закривалися.

В Україні зараз є приблизно 50 тисяч вільних місць у дитячих будинках й інтернатах. У цьому питанні Міністерство освіти має взяти лідерство, незважаючи на те, що це комунальна власність. Для цього потрібно внести зміни у систему фінансування дитячих будинків. Тобто кошти на проживання дитини із зони конфлікту повинні перекидатися Мінфіном з бюджету Донецької або Луганської областей (звідки родом дитина) до бюджету того регіону, де зараз знаходиться дитина. Це дозволить забезпечити проживання у тому числі дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування.

Можливо також використовувати у цих цілях гуртожитки ПТУ, технікумів і ВУЗів. Середня наповнюваність гуртожитків становить від 30 до 70% - особливо У технікумах і ПТУ. Це теж вертикаль Міністерства освіти, але роки 2 тому передана на баланс областей.

«Але якщо оперативно відпрацювати це питання, то, перше - можна знайти достатньо велику кількість опалюваних гуртожитків, друге - закрити питання освіти дітей чотирнадцяти років і старше із зони конфлікту у ПТУ, технікумах й у ВУЗах в інших регіонах», - сказав Вілкул.