Стати депутатом було не простим, але обдуманим рішенням. Я був 16 в списку партії «Фронт змін», але я не приділив цьому жодної уваги, бо мене не цікавила партійна робота. Я хотів йти від людей, розуміти їх думки та потреби, відчувати відповідальність. Іншого я для себе не бачив. Живу на Мальованці, я знаю тих людей і знаю, яким би я хотів бачити свій район.
До мене ніхто округом не займався. Він собі жив як жив: доріг не було, освітлення не було. Люди не задоволенні, ні в кого і ні в що не вірять. Я намагаюся змінити цю ситуацію.
Я багато зробив для Мальованки. Люди, які там проживають, кажуть, що їм не соромно за район і вони не дарма за мене проголосували. Тільки людина, яка там проживає і хоче зробити щось краще повинна бути представником в міській раді. Якщо вже став депутатом, то треба щось робити. Політики старшого віку привчили наших людей до недовіри.
Якщо я ще піду в депутати, то буду тільки мажоритарником. Вони більше працюють для свого округу. І це, напевно, правильно.
Життя моєї сім`ї змінилося в гіршу сторону коли я став депутатом. Став менше бути вдома. Після роботи завжди відвідую виборців, які звертаються з проханнями. Спілкуюсь з людьми, вислуховую їх і складаю план дій, як вирішувати ті чи інші питання.
Особисті витрати стали більшими, ніж були до депутатства.
Я прийшов на посаду заступника міського голови, щоб боротися з формальним ставленням до людей.
Я вимагаю давати конкретну та чітку відповідь. Не треба давати таку відповідь коли ти не можеш зрозуміти чи то так, чи ні.
Я не розумів, що проблем настільки багато, коли став депутатом.
Основна частина виборців звертаються з проблемами дорожнього покриття. Масово, цілими вулицями.
Я задоволений, коли люди об’єднуються і приходять до депутата. І не для однієї людини, а для всіх мешканців, кого це турбує. З такими людьми легко працювати. Вони по доброму хворіють цією проблемою, пропускають її через себе. Основне задоволення я отримую від подяк виборців. І картини малюють, і книжки дарують, і вишиванки. Це подарунки моїх виборців. Це для мене найголовніше. Варто бути депутатом заради вдячності людей.
Я людина активна та відповідальна.
Займаюся спортивною рибалкою. Ніколи не ловив рибу заради харчування. Це тільки спортивний інтерес. Я з рибою сфотографуюся, цілую її, обнімаю і… відпускаю.
Моє найулюбленіше місце відпочинку - це природа. На вихідних я намагаюся наче потрапити на безлюдний острів, щоб відпочити.
Найкращий відпочинок для мене біля водойм: свіже повітря, природа, спілкування з сім`єю, друзями.
Я готовий читати і перечитувати декілька разів «Три мушкетери» О. Дюма. Книги я люблю читати, але за браком часу краще подивлюся фільм.
Ночами дуже гарно сплю. Тому зараз книги перед сном читати не потрібно.
Кумири змінюються з часом, коли підростаєш. В дитинстві моїм кумиром був Жан-Клод Ван Дамм. Я хотів бути таким же сильним. Потім коли виріс, зрозумів, що це не серйозно. Для мене кумири ті люди, які займаються меценатством. Люди, які вміють заробити і знають як це зробити, а головне - допомагають іншим.
Мій життєвий принцип - стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Це основне і я намагаюся цього дотримуватися. Завдяки цьому в мене добре складаються відносини з людьми.
Мрії різні. Я мрію про те, щоб ми від слів перейшли до конкретних дій. Мрію зробити так, щоб у людей не було байдужості.
Я хотів би, щоб Україна стала сучасною європейською країною і ми ростили найкращих представників для нашого майбутнього.
Мені подобається те, чим я займаюся.
Не люблю байдужих людей. Я ніколи не проходжу повз людську біду.
Люди хочуть жити краще, але особисто для цього нічого не зробили. Всі кажуть все погано, але при цьому ніяк не беруть участь у вирішенні цих питань. Люди не беруть участі у житті міста. Житомиряни мають бути активними.
Я пишаюся своїми батьками, адже вони зробили мене таким, яким я є. І своєю сім`єю теж.
Я сова. Ранок для мене - це болісно і важко. Можу допізна не лягати спати, проте зранку мені складно прокинутися. Прокидаюся, приймаю холодний душ - це єдине, що допомагає.
Влада є відображенням мешканців.
Патріотизму в Житомирі сьогодні немає. Ми не хочемо хвалити своє місто.
Бажаю житомирянам бути не байдужими та активними патріотами свого міста. Щоб наше місто було комфортне, ефективне, європейське та цікаве. Щоб ми з радістю запрошували в гості наших друзів, родичів з інших міст. І наше життя покращиться.
№ 36 від 28 жовтня 2026
Читати номер