Відморожена влада тепла

Оплата за теплопостачання традиційно була найбільш вагомою з щомісячних комунальних витрат житомирян. Особливо відчутним це стало минулого року, коли до 51 % зростання тарифів на опалення змінили спосіб оплати з 12-місячної на 6-місячну. Тобто, як говорять тепловики, відбувся перехід з двоставкового на одноставковий тариф. Логіка таких змін мала б на меті дати можливість громадянам об’єктивно сплачувати за виставленими рахунками, оскільки вартість теплопостачання не переноситься на весь рік, а сплачується тільки в період фактичного надання послуги. Проте споживач особисто контролювати ці витрати, як і раніше, поки що не може, оскільки у відкритому доступі необхідної інформації взагалі немає.

Для початку необхідно дізнатися, чи встановлений у вашому будинку лічильник тепла та чи пройшов він повірку, якою визначать його подальшу придатність до використання. Далі - більше - чи справді враховуються його показники, а не нормативи, як це може бути під час  проведення технічних чи ремонтних робіт, та якими є передані показники, з яких вираховують фактичну плату за обігрів.

Розвінчування міфів

Щоб з’ясувати усі питання, було надіслано звернення до Житомирської міської ради, відповідь на яке мало готувати управління комунального господарства. Проте для органу місцевого самоврядування надати вичерпну інформацію виявилося проблемою. Навіть для виробничого відділу профільного управління, якому підзвітне КП «Житомиртеплокомуненерго», є загадкою – скільки кожна котельня міста виробляє тепла, скільки при цьому витрачається природного газу та яким є поточний стан обліку оплати за надані послуги теплопостачання.

Вихід із цієї ситуації у міській раді знайшли, перенаправивши інформаційний запит на адресу надавача послуг. У комунальному підприємстві також не поспішали ділитися інформацією. Далі була тривала історія з пошуком листів, яких спочатку взагалі ніхто не отримував, який вирішився повторним надсиланням міськрада копій документів. Очікування на вказівку керівника дало результат після особистої аудієнції з директором КП«Житомиртеплокомуненерго», який запевнив в готовності поділитися усією наявною інформацією.

За отриманими даними, з 940 житлових будинках Житомира було встановлено 231 засіб обліку теплопостачання. З них зараз функціонує 149 лічильників, з яких щомісячно мають зніматися показники (повний список розміщений на спеціально створеній карті). Практично всі вони підключені до квартальних чи районних котелень. У місті є житлові будинки з власною даховою котельною. Обслуговує їх КП «Житомиртеплокомуненерго», що дає нам шанс вирахувати як вартість тепла, так і витрати природного газу.

Для більшої наочності було обрано три міські дахові котельні, одна з яких належить ОСББ, решту обслуговує КП «Житомиртеплокомуненерго». З отриманої інформації про спожитий природній газ, витрати та встановлені тарифи на опалення була підготовлена порівняльна таблиця (див таблиця № 1). За основу взятий січень 2015 року, який був найхолоднішим з усіх місяців цього опалювального сезону. Нагадаю, що чинний тариф з теплопостачання для населення, для абонентів «Житомиртеплокомуненерго», встановлений національним регулятором наприкінці жовтня 2014 року, за наявності лічильника теплової енергії становить 351,53 грн за 1 Гкал. Якщо засобів обліку тепла немає, щомісячна плата становить 8,40 грн за квадратний метр площі квартири, яка сплачується тільки в період опалювального сезону.

Таблиця №1 Порівнння тарифів з витратами дахових котелень (у січні 2015 року)

Прим.: * - в ОСББ природній газ витрачається на опалення та гаряче водопостачання

Джерело: інформація на запит від ОСББ «Вікторія» та КП «Житомиртеплокомуненерго»

Найменше з усіх сплачують учасники ОСББ «Вікторія», в якому, за наданим розрахунком, для обігріву квадратного метра площі сплачується 3,53 грн за природний газ, 14 копійок – за електроенергію, решту – 21 копійку – за послуги з технічного обслуговування котельні. З таблиці бачимо, що навіть за умови більших витрат газу в котельні по вул. Богуна 4, мешканцям цього будинку тепло обходиться все одно на 1,87 грн менше діючих розцінок. По проспекту Миру 21а, ситуація зовсім протилежна. Тепло, що виробляє котельня, коштує на 2,68 гривні більше, ніж фактично за діючим тарифом сплачують мешканці будинку.

Оскільки в обидвох котельнях по проспекту Миру 21а та Богуна 4 лічильники не встановлені, рахунки виставляються однакові, що ніяк не стимулює до економії. Більш того, частина збитку перекладається на інші енергоефективні будинки, частина лягає на витрати підприємства.

У комунальному підприємстві наголошують на великі витрати на утримання котелень, зокрема в описаних автономних дахових. Деякі з них вже підключили до централізованого теплопостачання з перспективою повної відмови від їхнього використання.

Окрім цього, з 64 комунальних котелень працюють 55, решта виведені з експлуатації. У планах підприємства продовжувати скорочувати їх кількість, закривши більшість квартальних котелень і переключивши їх на районні. Впровадження першого етапу позики ЄБРР на закупівлю труб для прокладання та заміни мереж дозволить здійснити переключення, залишивши зрештою 24 котельні, переважно великі. Керівництво стверджує, що таким чином їм вдасться заощадити кошти та підвищити рентабельність підприємства, оскільки утримання малих котелень для них є збитковим.

Борговий зашморг

Щоб зрозуміти, чому для монополіста є збитковою діяльність за встановлених тарифів, спілкуємося із директором КП «Житомиртеплокомуненерго» Дмитром Рогожиним:

«Для початку необхідно сказати, якими є основні проблеми підприємства: податкова забрала в нас обігові кошти, оскільки необхідно сплачувати аванс на прибуток.

Наступною проблемою є блокування рахунків з боку виконавчої служби. Третьою проблемою є розрахунок за природний газ перед НАК «Нафтогаз України»

Через те, що минулого року держбюджет повернув нам різницю в тарифах за попередні роки, по податковому обліку утворився прибуток, з якого сплачено відповідний податок та щомісяця стягуються авансові внески за податком на прибуток. Вже зараз сплачено до бюджету 7 млн 250 тис. грн податку на прибуток, частина з якого перерахована авансом. Тільки через півтора року, тобто з квітня 2016 року ми перестанемо платити ці платежі, заздалегідь знаючи, що у податкової немає порядку повернення даних коштів.

При цьому підприємство «планово збиткове». Що це означає: щороку ми подаємо розрахунок собівартості теплозабезпечення, до якого включається вартість газу, адміністративні витрати, податки та інвестиційна програма. Фактичні витрати за програмою в нас 18 млн, з яких тарифом покривається 10 млн. Звідси маємо щорічний збиток.

«20 хв.»: Яка ситуація з боргами КП «Житомиртеплокомуненерго» за спожитий природний газ, через який сьогодні заблоковані рахунки, серед них і кошти позики ЄБРР?

– Спочатку була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України, яка згодом була проведена Законом України № 453/8. Прийнятими змінами дозволяється за борги по природному газу арештовувати рахунки та фактично забирати майно територіальної громади.

Щоб цього не сталося, необхідно зробити дві речі: по-перше, сплатити всі борги за природній газ, утворені до 2014 року; по-друге, укласти договір погашення поточного боргу під подвійну ставку Національного банку, яка становить на сьогодні 64 % річних. Тільки після цього буде списано штрафні санкції та з'явиться можливість отримати газ. Якщо ж зазначені умови не будуть виконані, щоб почати опалювальний сезон, потрібно на суму вартості газу за три місяці наперед закласти майно комунального підприємства чи міста.

Ні перший, ні другий пункти виконати ми не можемо, оскільки рік за роком погашаються борги минулих періодів. Це робиться для того, щоб нараховувати пені та штрафи за несвоєчасну оплату. Кошти, які сплачує підприємство, зараховують чомусь не на сплату основного боргу, а саме на оплату штрафних санкцій, які з кожним роком все більше накопичуються. Враховуючи борг з 2009 року у сумі 47 млн, на повну оплату за природній газ вдалося вийти лише у 2014 році.

Таблиця №2 Динаміка боргів за 2011-2015 роки

Джерело: інформація від КП «Житомиртеплокомуненерго»

«20 хв.»: Про яку суму йдеться, щоб вказані умови були виконані?

– Зараз необхідно сплатити 70 млн грн. Ще 20 мільйонів поточних боргів, у разі підписання договору реструктуризації, за два роки перетворяться на 50 мільйонів. Якщо цього не зробити, тоді,  порушуючи закони про комунальне майно, місто муситиме закласти у позику всі котельні, і тільки тоді ми (КП «Житомиртеплокомуненерго» – ред.) отримаємо природний газ. Все це я називаю не інакше, як пряме рейдерське захоплення муніципальної власності.

Михайло Заславський за борги намагався нас забрати ще в злощасному 2009 році, коли спеціально не було списано борг у 47 мільйонів перед ДК «Газ України». Нас навмисно не провели через урядову комісію, оскільки була домовленість між ним, Рижуком та Нікітюком, що він забирає підприємство. Тоді була ціла війна.

Результату не досягли і борг перекинули на НАК «Нафтогаз України», який, своєю чергою, з року в рік примножує його штрафними санкціями.

«20 хв.»: Як зміг Михайло Заславський передати борг?

– Вони передали їх за роздільним актом та сформували вексельний оборот. Зараз гроші «зливаються» на рахунки ДК «Газ України». Фактично, таким чином гроші розкрадають. Мало того, що дисконт (знижка – ред.) за такими векселями становить мінімум 50 %, його наповнення більш ніж примарне через штучне створення боргів.

До прикладу, на фактичний борг КП «Житомиртеплокомуненерго» у 20 млн грн, додали ще 27 млн грн пені та штрафів. Для сусіднього Хмельницького теплокомуненерго, в якого не було заборгованості, нарахували 18 млн.

Тому вийти з такої кабали, в яку заганяє нас НАК «Нафтогаз України», просто нереально.

«20 хв.»: Вони й стали причиною накладання зобо виконавчою службою?

– Виконавча служба забирає свої 10 % послуг з нашої заборгованості. Їй все одно, що минулого року був погашений борг за рахунок компенсації різниці у тарифах на 82 мільйонів. Виконавче провадження було зареєстроване, тому заплатіть 8,2 мільйонів гривень. За що?!!

Чекайте морозів

Новим законом про метрологічну діяльність з 1 січня 2016 року вводиться норма, яка зобов’язує всі теплопостачальні організації за власний рахунок забезпечити вузли обліку при наданні послуг населенню.

У КП «Житомиртеплокомуненерго» погоджуються, що необхідна база обліку по усіх будинках, де витрачалися та планується витрати кошти на термомодернізацію, Як мінімум, повинно враховуватися, скільки будинок витрачав енергоресурсів за кожним окремо до та після проведення робіт. Тоді буде зрозуміла ефективність понесених витрат.

Повний енергоаудит усіх житлових та комунальних будівель вартує чималих коштів, проте мінімальне технічне обстеження, паспортизація та створення єдиної інформаційної бази будівель з публікацією на офіційному сайті міської ради потрібно було зробити задовго до реалізації сьогоднішніх проектів НЕФКО. Замість цього маємо продовження безвідповідальності, яка виявляється у відсутності теплового лічильника в єдиному утепленому за бюджетні кошти будинку по вулиці Київській, 73.

КП «Житомиртеплокомуненерго» підготувала свій перелік житлових будинків, де підприємство сприяє відключенню від централізованого опалення з переходом на автономне теплопостачання

Перелік 47 будинків, які рекомендовані до переходу на автономне опалення.

За оцінкою підприємства, 25 відсоткам будинків, які перебувають в гарному стані, встановлення лічильників суттєво зекономить кошти, 20 відсотків практично не відчують різницю від встановлення, оскільки практично вкладаються в чинний тариф. Для решти 55 відсотків будинків не вигідно ставити лічильники. Вони енергетично неефективні і мають до 350 Ккал на 1 кв. м витрат тепла за опалювальний період. Для таких будинків у разі зниження температури нижче 8 градусів вартість опалення по лічильнику становитиме 12–15 грн за 1 кв. м при чинному тарифі.

За новим затвердженим тарифом, який з жовтня становитиме 14,91 грн за 1 кв. м, за наявності лічильника тепла в «хрущовках» та неутеплених будинках ціна буде далеко за 20 грн за 1 кв. м.  Ще однією проблемою для мешканців багатоквартирних будинків, де велика частка відключень від централізованого теплопостачання, є понесення витрат за опалення будинку по внутрішньобудинкових мережах. Протягом останніх десяти років всіма правдами та неправдами, часто з порушенням чинного порядку відключення, масово переходили на індивідуальне опалення. Загальної кількості таких «індивідуальщиків» не назвали ні в КП «Житомиртеплокомуненерго», ні в міськраді.

Не відчувається, що міська влада має окреслений план роботи в цьому напрямку. Вона навіть забула про поточну роботу, не провівши протягом цих місяців жодного засідання щодо підготовки до нового опалювального сезону.

Відсутній перелік першочергових кроків для раціонального використання енергетичних ресурсів та зменшення витрат на опалення для мешканців багатоквартирних будинків, які можуть чи повинні зробити органи влади на місцевому рівні.

«Потрібне квартальне централізоване опалення наявних котелень за умови встановлення в них сучасних котлів та використання рівноцінно природного газу разом із альтернативним паливом, проведення робіт з балансування систем у житлових будинках, модернізація котелень та поширення встановлення ІТП в будинках з централізованим опаленням, – пропонує голова Асоціації ОСББ «Житомир-Мир» Ігор Скоропад. – Але перш за все слід провести роботи з енергоаудиту і визначити фактичну ситуацію теплових карт мікрорайонів та будинків. Визначити не середню для котельні вартість гігакалорії, а на кожний дім, який вона обслуговує теплом. Звідси вже рахувати що вигідніше: чи гнати тепло на будинок за 3 кілометри, чи дати можливість такому будинку, наприклад, по ЕСКО проекту встановити будинкову котельню».

Доведеться недовго чекати, щоб побачити, чи мають очільники міста власний план дій щодо розв’язання перелічених проблем, чи нам просто доведеться стати свідком колапсу міського теплопостачання.