Як ФОП Козлов С. В. отримав майже мільйон гривень без тендеру на створення "Українського дому"??? (точка зору)

Гроші підприємцю перерахували за наступні товари та послуги: флагштоки, лялька-мотанка, скляна конструкція, стелла, вітрини, подіуми, вішалки, шинопровід, прожектори, лампи, гардини, телевізор, манекени, декорація з тканини, панно, послуги із створення айдентики, дизайну та фірмового стилю етно-мистецького центру, прапори, Wi-Fi роутери, взуття, матеріали для пакування експонатів, дерев’яні рами, підставка під плащаницю, рамки, таблички для експонатів, портрети.

Загалом депутати на останній сесії проголосували за виділення 1 млн 100 тис. грн на створення «Дому української культури». Фактично підприємець отримав 80 % коштів, які виділили на створення “Дому української культури”.

Журналісти газети «20 хвилин» поцікавились у начальника управління культури Житомирської міської ради Олег Рогов чому усі роботи довірили виконувати лише одній фірмі.

- Тут немає нічого надзвичайного, - зазначив Олег Рогов. -  Роботу над «Домом української культури»  розпочали ще до мого призначення на посаду, тоді ж і обрали підприємця, який виконає роботи. Його обрали з трьох претендентів. При виборі підрядника перевагу надали тому, хто виконає увесь комплекс робіт.

Як прокоментувала  Наталії Чиж сайту « Житомир.info»  тендер проводити не було потреби, і визначили одного постачальника послуг, який запропонував найкращу ціну.

«Одна фірма, бо це комплекс робіт, і тому що це ціна. Ми вибрали найкращу ціну і найкращу послугу роботи як такої. У нас в міській раді немає фахівців, які займалися б такими речами. Це ж концепція, це і архітектура приймала в цьому участь, там буде ще й багато чого на вулиці встановлено, і всередині, це комплекс робіт. Там не потребував тендер. У нас запущений пілотний проект по системі ProZorro, але ми ж «Український дім» планували відкрити ще в січні, тому це все швидко було зроблено. Дали попередню оплату, бо без попередньої оплати ніхто не працює», – розповіла Наталія Чиж.

Але відсутність чітких критеріїв вибору підрядника, та «кулуарна», а не прозора процедура обрання переможців залишає ще чимало запитань, яких могло б і не бути, якби був проведений тендер.