Міський транспорт: ефективний чи недолугий? Друга частина

У місті Таллінн у 2013 році для його мешканців проїзд у громадському транспорті зробили безкоштовним. Ті, хто не зареєстрований у місті, оплачують повну вартість проїзду.

До запровадження безкоштовного проїзду бюджет Таллінна компенсував 70 % витрат на громадський транспорт. Вартість квитка, відповідно, покривала лише 30 % економічної вартості проїзду.

Функціонування громадського транспорту у Таллінні коштувало 53 млн євро, з яких місто компенсувала 36 млн, ще 12 млн надходило за продаж квитків зареєстрованим жителям міста та 5 млн від продажу квитків гостям столиці.

Після запровадження безкоштовного проїзду, видатки з бюджету на транспорт збільшилися з 36 до 48 млн євро. А надходження до бюджету зросли на 14 млн євро. Тобто місто не лише окупило додаткові транспортні витрати, а й отримало прибуток. Це стало можливим завдяки тому, що незареєстровані мешканці почали масово реєструватися у Таллінні, відповідно, сплачувати податки до міського бюджету. За три роки кількість зареєстрованих мешканців міста збільшилася з 416 тис. до 440 тис. Активність у місті збільшилася, люди почали частіше їздити, значно зросла ділова активність міста. Водночас зменшилася автомобільна активність, на дорогах стало менше автомобілів, що, у свою чергу, зробило громадський транспорт ще швидшим.

У жодному європейському місті громадський транспорт не є прибутковим для міста, бюджети покривають 50-70 % вартості поїздки.

Про Житомир

У Житомирі є громадський транспорт. Яким би він не був, але він є, і на цьому позитив закінчується. Комунальний транспорт Житомира за останні роки почав працювати краще, ніж тоді, коли робилося все можливе, щоб ТТУ припинило своє існування.

Позитивом є збільшення кількості тролейбусів, а також початок переходу на систему електронного квитка. Хоча реформи у тому, що кондуктори замість пачки талонів почали користуватися валідаторами, особисто я не бачу. Можливо, це лише початок чогось великого, або кінець.

Кінець другої частини.

Микола Череднік