Експортний орієнтир. Як зробити агропродукцію прибутковішою

Експортний орієнтир. Як зробити агропродукцію прибутковішою

За прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, у наступні кілька десятиліть у світі суттєво зросте попит на сільськогосподарську продукцію через стабільне збільшення кількості населення на планеті.

Це вплине на вартість аграрної сировини і продуктів її переробки, тобто товарів із доданою вартістю. Зокрема, рослинні олії на світовому ринку у найближчі 10 років подорожчають на 40%, а молочні продукти – на 16-45%. Чи зможе Україна використати нові тенденції для збільшення виробництва та експорту товарів з високою доданою вартістю, розбиралися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Ставка на сировину: виграє чи програє?

За інформацією Мінагрополітики, минулого року експорт аграрної та харчової продукції склав 17,9 млрд грн, що на 16,3% більше, ніж 2016 року. Це забезпечило товарам АПК перше місце у структурі українського експорту. В інституті аграрної економіки зазначають, що наша держава у 2017 році встановила черговий рекорд із продажу збіжжя, зокрема кукурудзи, пшениці, ячменю та сої. А також уже традиційно виступила найбільшим у Європі постачальником зерна, соняшникової олії та насіння олійних культур.

«Протягом 2010–2017 років в Україні відбувалося найбільше зростання виробництва соєвих бобів, удвічі – насіння соняшнику, в 1,75 разу – зернових і зернобобових. Вирощування іншої рослинницької продукції, в тому числі працемісткої овочевої та плодово-ягідної, зросло менш суттєво», – зауважує заступник директора державного підприємства «Укрзовнішекспертиза» Сергій Поважнюк.

На думку експерта, це свідчить про посилення спеціалізації вітчизняного агросектору на вирощуванні зерна, оскільки розвиток цього виду рослинництва вимагає менше інвестицій і забезпечує швидший прибуток. Однак ставка на сировинну продукцію має кілька недоліків.

«Якщо компанія вирощує кукурудзу, пшеницю, рапс – вона залежна від світового рівня цін та попиту. Ціни мають тренди і залежності, їх можна прогнозувати, але це ризиків не знімає», – пояснює віце-президент компанії AgroGeneration Сергій Булавін.

Так, у 2016 році Україні вдалося вдвічі наростити експорт гороху через неврожай цієї культури в Індії, яка традиційно є основним споживачем бобових. А вже восени 2017 року Індія запровадила 50% мито на імпортний горох, що загальмувало темпи експорту. Від таких коливань на ринку неможливо захиститися.

На думку науковців, ще одна загроза для сировинної економіки України – це глобальні погодні зміни. Завідувачка відділом кліматичних досліджень метеорологічного інституту НАНУ Вазіра Мартазинова прогнозує, що у 2018–2030 роках захід України потерпатиме від рясних опадів, повеней та паводків, а інші регіони страждатимуть від посухи. Це може призвести до втрати частини плодючих ґрунтів та знизити врожайність. Дослідниця також підкреслює, що негативні тенденції відчутні вже зараз: лютий стає все теплішим, однак спостерігаються різкі перепади температур до критичних позначок, а в квітні випадає все менше опадів, що робить цей найважливіший місяць для аграріїв несприятливим для посівів.

Можливості для фермерів

За словами аналітиків, виходом для селян може стати переробка агропродукції та створення товарів із доданою вартістю. Це дозволить зменшувати торгівлю сировиною, але при цьому збільшувати прибуток від експорту продуктів переробки, що вигідніше з економічної точки зору. За підрахунками заступника директора державного підприємства «Укрзовнішекспертиза» Сергія Поважнюка, глибока переробка зерна у глютен, цукрові сиропи, амінокислоти та органічні кислоти створює до 300 доларів доданої вартості в розрахунку на тонну зерна. А виробництво білкових продуктів із сої – це 600 доларів доданої вартості на тонну соєвих бобів. Тож, переробивши таким чином 1 млн тонн зерна і 1 млн тонн бобів, можна отримати прибуток майже в 900 млн доларів, а це близько 1% ВВП України. Однак, на думку екс-очільника МінАПК Тараса Кутового, великі холдинги повільно та неохоче змінюють бізнес-моделі, тому у створенні продукції з доданою вартістю більше перспектив мають саме малі та середні фермерські господарства. Це починають розуміти все більше аграріїв.

«Мій брат почав будувати ферму 6 років тому, і я нею вже 5 років займаюсь,  – розповідає директор фермерського господарства з виробництва молока і молочної продукції з Київської області Валерій Парубочий. – Перше, над чим почали працювати, була переробка й виведення продукції на ринок Києва. Ми розуміли, що без цього невелика ферма в Україні не виживе».

Бізнесмен однією з головних проблем на шляху фермерства вважає відсутність доступних кредитів. Натомість в Мінагрополітики говорять, що працюють над їхнім здешевленням до європейського рівня – під 1-2% річних. А поки що радять аграріям придивитися до ідеї кооперативів.

«Можна значно зекономити на купівлі добрив, техніки, посадкового матеріалу. Якщо одному фермерові потрібна тисяча рослин, то він починає шукати малі розплідники. Але коли фермерів 10, то можна вже знайти професійного постачальника та ціну на 20-30% дешевше, ніж вроздріб або дрібним оптом. Те саме з добривами та супутніми матеріалами. Це те, що можна зробити одразу після об’єднання», – зауважує директор асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.

У МінАПК наголосили, що цього року відомство зосередиться на підтримці кооперативної співпраці фермерів у двох напрямках – молочному та плодово-ягідному. Так, ягідничі кооперативи можуть розраховувати на компенсацію до 70% вартості обладнання для шокового заморожування та зберігання ягід, а молочні кооперативи – відповідно доїльного устаткування та апаратури для охолодження молока. Також селяни отримали можливість повернути до 80% вартості під час купівлі насіння української селекції. Крім цього, Кабмін ухвалив державну концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018–2020 роки. Згідно з нею, щороку планується створювати 15 нових об’єктів із первинної переробки сільгосппродукції.

Чи буде достатньо такої державної підтримки, щоб спонукати аграріїв розвивати власну переробку – покаже час. Але вже зараз можна говорити про очевидні успіхи тих українських фермерів, які включили її у виробництво своїх товарів. Так, за даними митної статистики, минулого року вони експортували за кордон втричі більше меду, ніж у 2013 році. Така тенденція свідчить, що в України є шанс перейти від суто сировинного експорту до постачання товарів із більшою доданою вартістю.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

16:55 Що подивитися на вихідних 16:30 У листопаді Житомир знову прийматиме П'яту Міжнародну Хореографічну Асамблею імені  Н.Скорульської 16:12 У Житомирській області за один день виявили два розшукуваних авто 16:00 Підозрюваного у вбивстві жителя Попільнянського району поліція затримала… на кладовищі Від читача 00:07 Петро бурак 2-гий найкрасивіший хлопець світу по версії журналу ENGUIDE 15:45 Сьогоднішні ціни на Житньому ринку 15:20 В «Корисній програмі» розповіли, як правильно вибрати варену ковбасу 15:00 В Україні почнуть платити за «стукацтво» 14:40 Рада ухвалила закон про перевірку субсидіантів та пенсіонерів 14:20 Двоє дівчаток з Вінниччини втекли з дому, прихопивши велосипед, бутерброди, термос із чаєм і… подушку 14:00 Вакцинація від грипу 2019: усе, що потрібно знати житомирянам 12:42 Годинник переведуть на зимовий час: коли і як адаптуватися 12:38 У Житомирі стартував Українсько-польський бізнес-форум 12:02 За результатами земельних торгів, проведених з початку року, місцеві бюджети Житомирщини отримають понад 4 млн гривень 12:01 У Ружинському районі 33-річний чоловік після спільної пиятики вбив односельця 12:00 На громадських слуханнях щодо вартості проїзду в громадському транспорті Житомира не підтримали жодного рішення 11:51 На що звертають увагу роботодавці на співбесіді? 11:41 Літня житомирянка віддала шахраям 20 тисяч гривень за "порятунок" сина 11:21 Ліс у смартфоні: Держлісагентство запустило пілотний проект e-реєстру заготівлі деревини та онлайн-карту рубок 11:01 На Житомирщині прокуратура через суд зобов’язала фермерське господарство звільнити самовільно зайняті майже 2 га землі вартістю понад 340 тис. грн
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up