Юна, проте вже одна із найзатребуваніших моделей Мілану (Італія). Вона здатна захопити не лише привабливою зовнішністю, а також власною харизматичністю.
Наша землячка, переможниця одного із найпрестижніших конкурсів краси «СтудМіс – Житомир 2018» – модель Анастасія Ковальова ексклюзивно та відверто для газети «20 хвилин» про те, як склалося її життя через 6 місяців після перемоги у конкурсі, жіночі заздрощі на конкурсі, плани на майбутнє та власні внутрішні комплекси
- Пані Анастасіє, з дня закінчення конкурсу «СтудМіс – Житомир 2018» минуло близько півроку, проте дозвольте ще раз привітати Вас з цією перемогою. Скажіть, як давно Ви працюєте в сфері модельного бізнесу.
– Красно дякую за привітання (авт. - посміхається). Загалом свою модельну кар’єру я розпочинала з модельної агенції «NONIK MODELS». Вперше прийшла до агенцїї у 12 років. Тобто процес вивчення модельної справи тривав близько 6-ти років. Якщо ж розглядати дане питання з точки зору постійного місця роботи, то це триває приблизно 1 рік.
- Можете пригадати, яка саме подія у Вашому житті стала поштовхом до того, що Ви все ж таки вирішили взяти участь у конкурсі красі, в якому, власне, здобули перемогу?
– Насправді досвід участі у подібних заходах не є для мене першим. Здебільшого це були конкурси не такого масштабу, як «СтудМіс – Житомир», а дещо менші. Проте мене не цікавила їх масштабність, більш за все я прагнула хоча б взяти участь навіть у таких конкурсах. Але зауважу, що часто уявляла себе учасницею конкурсу краси всеукраїнського рівня. Отож коли така можливість з’явилася в моєму житті, я одразу схопила її.
Зрозуміло, що абсолютно будь-яка перемога, котру здобуває людина в подальшому, стає причиною її гордості, а заразом і святкування. Тому поділіться з читачами, як Ви відсвяткували цей знаковий для себе день.
За час проведення репетицій та самого конкурсу всі учасниці згуртувалися між собою, ба більше, потоваришували. Тому колективно було прийнято рішення, що святкування перемоги має бути розділено між усіма учасницями конкурсу, тому це відбулося згуртовано та весело.
Чи пропонував хтось із спонсорів одразу після Вашої перемоги у конкурсі «СтудМіс – Житомир 2018» стати рекламним обличчям їх продукції?
На жаль, після закінчення конкурсу ніхто зі спонсорів мені цього не запропонував.
Пані Анастасіє, відомо, що в більшості випадків у житті прекрасної половини людства є місце певним комплексам щодо своєї природньої зовнішності. Чи є вони у вас?
Як більшість дівчат високого зросту, я комплексувала з цього приводу, і, коли перебувала поруч з дівчатами, котрі були нижчими за мене, починала ніяковіти та почуватися поруч із ними доволі некомфортно. Проте саме викладачі модельної агенції «NONIK MODELS» пояснили, що мій зріст – це моя гордість. Тому наразі я назавжди позбавилася мого підліткового комплексу.
У жовтні 2018 року Ви представляли Житомирщину на більш масштабному етапі конкурсу «МісСтуд – Україна 2018» серед інших конкурсанток з різних куточків України вже у м. Києві. Можливо, у Вас існують певні ритуали перед виходом на сцену, котрі допомагають Вам побороти хвилювання?
Відверто зізнаюся, що в той момент відчувала дійсно шалені емоції (авт. – сміється). Особливого ритуалу я не маю. Я просто налаштовую себе на позитивні емоції та намагаюся не хвилюватися перед кожним виходом на сцену.
Пані Анастасіє, на вашу думку, конкуренція та жіноча заздрість на конкурсі краси є високою?
Дякуючи Богові, в нашому жіночому колективі такого зовсім не було. Жодного разу ніхто нікого не підставив, тому серед нас панувала виключно дружня, робоча атмосфера.
Чи плануєте Ви повернутися до України та продовжувати будувати свою кар’єру саме тут, або все ж таки залишитеся в Італії?
Я планую будувати свою кар’єру за кордоном, оскільки там маю більше моливостей та перспектив. Хоча і про Україну я теж не забуваю.
Ірина Хоцька
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер