Розуміння Житомира й нелюбов до бюрократії: новопризначений головний архітектор про свою роботу

«20»: Розкажіть, для початку, трошки про себе – де навчались, чим займались у студентські роки?

– З 1994 до 1995 року навчався у Харківському державному художньому училищі за напрямком «Художнє оформлення», а у 1995 році склав іспити до Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури на факультет «Архітектура житлових та громадських будівель та споруд». Під час навчання брав активну участь у соціальному студентському житті. На третьому курсі почав працювати лаборантом на Кафедрі архітектурного проектування, де займався науковою працею з теорії архітектури. У 2000 році отримав диплом бакалавра, а у 2001 – спеціаліста.

«20»: Ваш професійний досвід?

– Після закінчення університету відразу працював за фахом у архітектурній майстерні «Архтель» міста Харків. У 2002-у році погодився на пропозицію працювати архітектором у Москві, де отримав величезний досвід з проектування як приватного житла, архітектурно-планувальних рішень житлових комплексів, так і у девелопменті торгово-розважальних комплексів. У 2007-у році повернувся до Києва, де працював у англійській архітектурній фірмі. З 2008-2009 – головний архітектор у КП «Київське Інвестиційне Агентство». Був період, коли працював дев’ять місців журналістом, але згодом продовжив кар’єру архітектора.

«20»: Чому вирішили продовжити свою професійну діяльність саме у Житомирі?

– У Житомирі працюють мої колеги. Мені сказали, що у місті є вільна вакансія на посаду головного архітектора. Насправді, спочатку я не зовсім сприйняв цю пропозицію, адже розумів, що такі посади дуже забюрократизовані та корумповані. Як для людини, яка любить свою професію, весь цей «бруд» дуже неприємний. Я вмію працювати та звик вирішувати питання швидко, без зайвих затягувань, тому дуже скептично поставився до цієї пропозиції, розуміючи, що Житомир – депресивний регіон. Я подумав, що з цього, мабуть, нічого не вийде, але коли поспілкувався з мером міста і запитав про плани, був приємно здивований – його бачення виявилося дуже прогресивним. Коли почув про проекти (по сонячній енергетиці, транспортному сполученню, по залученню інвестицій) мені здалося, що з цим можна працювати.

«20»: Наскільки важлива ця посада для вашого кар’єрного зросту?

– Я не кар’єрист, мені посада службовця не дуже імпонує, бо в цій роботі дуже багато бюрократичного змісту… А коли ж тоді займатися розвитком міста? Бо саме для цього я тут.

«20»: Але все ж таки ви обрали цю посаду?

– Звичайно були роздуми, оцінював ризики, бо зрозуміло, що, маючи не дуже успішний досвід попередників, буде нелегко. Але треба працювати й з цим. Мені здалося дуже прикрим те, що на конкурсі не було жодного архітектора від Житомира. Невже всі поїхали до Києва заробляти гроші? А де ж патріотизм та любов до рідного міста? Немає розуміння або віри, чи навпаки – люди розуміють, що це таке і не хочуть сюди йти?

«20»: Окрім роботи маєте хоббі?

– Так, фотографія, відео, кіно. У мене є дрон (така доросла іграшка), запускаю його з відеокамерою, щоб побачити, що ж там з висоти пташиного польоту коїться. Це насправді інший погляд. Ще цікавлять експерименти зі світлом та параметричним дизайном, їх поєднання. Люблю подорожувати, бо архітектор, який не подорожує, не бачить як люди живуть в інших містах та країнах – не зможе вносити щось нове.

«20»: Як ви можете оцінити ситуацію в Житомирі, зокрема – з тимчасовими спорудами? Як, на вашу думку, можна врегулювати ситуацію?

– Проблема тимчасових споруд – це соціальна проблема. І стосується вона не лише Житомира, а й усіх міст. Зубожіння населення призвело до того, що тимчасові споруди, кіоски стали тими місцями, де продається найдешевше, поряд зі скупченням людей, немає необхідності орендувати величезні площі, але й умови праці в них жахливі. Коли зміниться рівень життя населення, то і тимчасові споруди зникнуть. А про те, що вони ростуть як гриби після дощу, та своїм зовнішнім виглядом руйнують вулиці міст, історичний центр, то тут повинна бути командна робота для стримування цього хаотичного розміщення. Кожен випадок потрібно розглядати уважно, перевіряти на відповідність зонуванню і приймати відповідні рішення. Громадськість у цьому процесі також повинна виконувати контролюючу функцію, що десь там щось незаконно встановлено. Тому ще раз наголошую: це має бути спільна робота і повинен бути зворотній зв’язок. Тільки так місто ставатиме кращим, а жити у ньому буде комфортніше.

«20»: Які ще проблеми ви бачите в місті? Над чим збираєтесь працювати в першу чергу?

– Зовнішній вигляд вулиць міста, благоустрій зокрема центральних – це те, що частково вийшло зробити на Михайлівській. Втім і вона ще далека від ідеалу. Покласти гарне покриття з граніту, але ж в цьому нічого екстраординарного немає. І якщо підняти очі догори, озирнутись праворуч та ліворуч – то бачиш, що є над чим працювати.

Наприклад, біля гарно оформленої кав’ярні ви можете побачити секонд-хенд, які не працюють одне на одного та на вулицю. Для єдиної пішохідної вулиці в місті, куди йдуть відпочити містяни та туристи, це неприйнятно. Тому для цього потрібно створити програму, які заклади можуть розташовуватись в центрі і як вони мають виглядати. Також потрібно зробити більше пішохідних зон, так, як ми це бачимо в європейских країнах .

У Facebook я створив спілку «Архітектори за розвиток Житомира», але туди можуть приєднуватися усі небайдужі творчі люди. На житомирському ресурсі було опитування «Що ви хочете бачити на набережній?», більше 80 % відповіли «лавочки для сидіння». Але вони і так повинні бути. До речі, на Київській, окрім зупинок, ви не побачите майже жодної лавочки. І це також проблема. Зовнішній вигляд центральної вулиці наче в Азії, немає витриманого єдиного стилю, вхілні групи не упорядковані по висоті, по габаритам. Кожен вирішує свою проблему не дивлячись на сусіда ліворуч чи праворуч, на будівлю в цілому. Немає комплексного бачення. І тут треба значно попрацювати.

«20»: Чи є у вас якісь конкретні задуми, які хотіли б реалізувати в Житомирі?

– Незабаром буде презентована концепція розвитку міських парків ім. Ю. О. Гагаріна і Гідропарку, яку ми виробили разом із директором КП «Парк» Світланою Ольшанською. Ці дві найбільші паркові зони потребують негайної реконструкції. Звичайно, це дуже великі проекти як для міста, які не вирішуються за рік і потребують великих коштів. Ці концепції потребують обговорення громадськості, розробки проектної документації, пошуку коштів, зараз є тільки загальне бачення, якими вони повинні бути. Інженерна інфраструктура парків знаходиться в аварійному стані, немає систем поливу, системи дренування. Також немає освітлення, або є частково, фонтани не працюють, покриття зруйноване. Над цим потрібно ретельно працювати, бо це – серце міста, центр відпочинку містян.

Потрібно зробити все можливе, щоб до Житомира поверталися люди. Молодь повинна розвивати своє місто, саме у неї свіжий погляд, втім вони їдуть туди, де є перспективи. А коли місто не розвивається, воно приречене на вимирання. Діяти потрібно вже сьогодні, або ми просто «захлинемось» у депресії, тому моя місія тут – разом з командою покращувати місто та життя містян вже зараз.

Алла Гетьман

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.