«Перемога для мене – це можливість зустрітися з рідними, яких я давно не бачив...», – пожежний-рятувальник Максим Костюк

«Перемога для мене – це можливість зустрітися з рідними, яких я давно не бачив...», – пожежний-рятувальник Максим Костюк

26-річний пожежний-рятувальник частини спеціальної пожежної техніки ДСНС Житомирщини Максим Костюк вступив до лав служби цивільного захисту в 2018 році.

Професія рятувальника знайшла його сама, так як з дитинства він займався спортивним туризмом та альпінізмом, полюбляв крос-походи, вивчав медицину, а трохи згодом пішов вчитися по цих напрямках.

«Перший свій «бойовий» виїзд пам’ятаю як зараз. Це були довготривалі аварійні роботи по пошуку потопельниці на водоймі. А перший мій виїзд на пожежу – це була суха трава. Тоді разом зі своїм караулом ми протопали не один гектар і майже весь день пробули на пожежі», – згадує Максим.

«Повномасштабне вторгнення звісно принесло нові виклики для всіх нас. До війни служба цивільного захисту була більш, так сказати, стабільною. Хлопці чітко знали, що, відчергувавши, можеш спокійно відпочивати. А зараз потрібно проживати кожний день на повну, наповнюватися емоціями, проводити більше часу із сім’єю, бо можуть посеред ночі викликати на приліт і ти їдеш туди і не знаєш, що там на тебе чекає. До того ж, більше стало фізичне і моральне навантаження», – ділиться хлопець.

Відео дня

Випадок, який найбільше зачепив душу молодого рятувальника і мабуть закарбувався у його пам’яті на все життя трапився вже під час повномасштабного вторгнення ворога. «Це був приліт ворожої ракети у житлову будівлю. Ми залучалися до розбору завалів і в одній із зруйнованих кімнат натрапили на дитячі краватки, малюнки, іграшки, зошити та книжки. Це все так морально важко! І ти відразу починаєш розуміти, що у цій всій ситуації страждають безневинні діти», – з деяким тремтінням у голосі зазначає вогнеборець.

«Найбільшою мотивацією у моїй роботі – це є вдячність людей. Коли ти приїжджаєш на виклик, допомагаєш чим можеш людям, а потім вони дивляться на тебе своїми вдячними очима і це дуже приємно. Також це і щирі посмішки дітей, коли ми залучаємося до просвітницьких заходів у навчально-виховних закладах», – ділиться рятувальник.

«Героєм себе не вважаю, герой – це той, хто стоїть на війні і оберігає наш спокій… Герої – це ті, хто стоять за моєю спиною, поруч зі мною – бо я знаю, що вони покладаються на мене, а я на них. І насамперед Перемога для мене – це возз’єднання з близькими. Це можливість зустрітися з рідними, яких я давно не бачив. Це можливість зустрітися з друзями і знайомими, які зараз знаходяться на війні. Це сісти із сім’єю за великий стіл, провести час з родиною та з друзями. Це, напевно, і є для мене Перемога!» – кульмінує свою розповідь Максим.

ГУ ДСНС України у Житомирській області

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі

keyboard_arrow_up