Микола Васянович: «Годинку-дві поспали і працювати-працювати-працювати»

Микола Васянович: «Годинку-дві поспали і працювати-працювати-працювати»

Перекидаючи листки календаря, іноді й не помічаєш, наскільки ж все-таки швидко біжить час. Пори року рано чи пізно змінюють одна одну, даруючи нам новий настрій, нові емоції… Ось уже й квітень – середина такої довгожданої та запізненої весни.

На жаль, для декого кінцівка цього чудового місяця викликає лише сумні спогади. Адже 26 квітня 1986 року став справжнім «чорним» днем календаря для нашої країни та й напевно для всього світу.

Зазвичай Микола Васянович рано приходив на роботу. Вранці 27 квітня постовий, привітавши свого начальника, перш за все запитав: «Що там сталось в Чорнобилі?» Микола Максимович відповів, що поки нічого не знає, але вже через декілька хвилин тодішній начальник відділу пожежної охорони УВС у Житомирській області Борис Чумак приголомшив вогнеборця страшною новиною. Мовляв, там сталась дуже серйозна пожежа і поки ніхто достеменно не знає, що там відбувається й чим все це може закінчитися. Треба збирати людей, якщо необхідно, то й з відпусток відкликати і переходити на посилений варіант несення служби.

Вже тоді майор Васянович прокрутив у голові найгірші сценарії розвитку ситуації. Чоловік знав, що таке радіація і яких вражаючих факторів від неї чекати. До того як очолити пожежну частину він займав посади у сфері цивільної оборони. Навіть особисто проводив заняття для особового складу з відповідної тематики.

Відео дня

Напевно за іронією долі йому довелося їхати до Чорнобиля двічі. Першим його викликав начальник Управління внутрішніх справ у Житомирській області. Керівник пояснив ситуацію і, знаючи, що Васянович підготовлений спеціаліст, призначив його керівником міліцейського підрозділу в складі зведеного загону по дезактивації території.

«У мене не було особливих ілюзій, що ця поїздка стане якоюсь прогулянкою. Я знав, що це буде дуже важка робота і, можливо, з ризиком для життя»     

Тоді 37-річний вогнеборець прийшов додому і повідомив сім’ї, що він їде на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС… Дружина звикла до бойових буднів чоловіка, але розуміла, що це непросте чергове відрядження. Як би не намагалася не подати стурбованого вигляду, очі видавали все. Рано-вранці Микола Максимович поцілував ще сплячу донечку-школярку, міцно притис до грудей кохану дружину та вийшов за поріг, не знаючи, що на нього чекає за сто з лишком кілометрів.

Прибувши до місця дислокації, всіх офіцерів вишукували та почали проводити перекличку. Кожен, почувши своє прізвище, дзвінко вигукував «Я». Майор Васянович свого прізвища так і не почув. Пізніше йому пояснили, що згідно штатного розпису для нього посади не передбачено. Вогнеборцю довелось повертатись назад в той же день. І він поїхав на Житомир, як-то кажуть, ні з чим.

Дорога назад була ще важчою… Його так і тягнуло до табору. Почуття невиконаного обов’язку давило й давило на мозок, не даючи спокійно всидіти на місці. На небі ні хмаринки, сонце ніби збісилося пекти й пекти та ще й на дорозі один суцільний затор. Увесь автошлях був забитий транспортом. Його повернення якраз співпало з евакуацією живності із колгоспів. Сотні вантажівок ніби вишукувались в один ряд, пересуваючись по км 20 за годину. Корови мукають, коні ржуть, автомобілі сигналять… Емоційно було настільки важко, що хотілось закрити очі, вуха та бігти хтозна куди.

Через кілька днів від Бориса Чумака він дізнався, що необхідно відвезти до Чорнобильської зони деякі документи, дозиметри та інше приладдя. Одразу же запропонував свою кандидатуру.     

…За кермом службового «Москвича» він поїхав сам до наметного містечка зведеного загону. Спека продовжувала утримуватись в країні. Тому чоловік й поїхав у сорочці. Теплішого одягу із собою не брав. Успішно доставивши усе необхідне, на нього чекала несподіванка. Миколі Васяновичу надійшла команда залишитись у таборі зведеного загону. Боротьба з невидимим ворогом почалась і для нього. Він іронічно усміхнувся і подумав про себе, що однієї сорочки все-таки було замало.

«Годинку-дві поспали і працювати-працювати-працювати»

То був неабиякий тест на психологічну стійкість… Занадто вразливим хлопцям досить важко було боротись зі своїми емоціями. Пусті квітучі населені пункти… Вітер розносить вулицями обшарпані газети, магазини навічно залишились з вивісками «Зачинено», зі шкіл не лунають періодичні дзвінки про перерву. Життя на раз зупинилось…  

Роботи вистачало всім. Люди під вечір практично падали з ніг, а їх було стільки, що не перелічити: військові, міліціонери, пожежні, лікарі, шахтарі, вчені… Кожен із них мав свої завдання, виконання яких мало вирішальне значення для загального успіху.

Микола Васянович перш за все допомагав місцевим вогнеборцям. Чорнобильска зона окутана лісами. Тому пожежі в природних екосистемах потрібно було ліквідовувати негайно, не зволікаючи. Враховуючи те, що навколо була суцільна радіація, дерева стали фактично смертоносними. За таких умов радіаційне враження збільшується в рази. «Коктейль», що вдихали хлопці під час гасіння палаючого лісу, був просто вбивчим, адже радіація у перемішку з вогнем – це ще та гримуча суміш. Микола Максимович згадував, що виїжджав і на верхові пожежі. І як би не самопожертва та відчайдушність вогнеборців, наслідки поширення вогню лісом могли б бути ще страшніші.

Бити байдики не було коли, однак лише працювати до втрати пульсу також не правильно. Одного разу чоловіки вирішили зіграти у футбол. Той матч був для них справжньою емоційною віддушиною. На одну годину всі забули про страхітливість Чорнобильського пекла. Такого запалу та щасливих очей давно ніхто не спостерігав. Тоді перемогла дружба…

Зведений загін вогнеборців Житомирщини мав змінитися на колег з іншої області у двадцятих числах травня. Але Микола Максимович був змушений покинути загін раніше. Вогнеборець важко захворів і кілька днів ходив з температурою під 400. Згадує, що тоді перебував фактично у прострації. Постійний жар, з носа текло, горло пекло так, що ковтати неможливо. Як доїхав сам до Житомира, навіть і не пам’ятає. Однак загадав, що перше, що зробила дружина – забрала його чорнобильський одяг та викинула у сміття.  

А що залишилось тепер? Боротьба з невидимим ворогом не пройшла безслідно. Сьогодні ж Микола Васянович бореться з астмою. Без балончика тепер не виходить нікуди. Ця болячка вдарила і по пам’яті. Чоловік не приховує, що багато подій з його життя і «Чорнобильської битви», зокрема, просто вилетіли з його голови або ж затуманені. З неприхованим сумом він розмірковує, що з кожним роком чорнобильців-ліквідаторів по-трішки забувають. Та чи можемо ми їх забути?

Павло Франчук,

прес-служба Управління ДСНС

у Житомирській області  

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Житомира за сьогодні
17:57 У житомирському ліцеї створили унікальну платформу навчання на уроках захисту України 17:28 Ірина Верещук подякувала Житомирщині за прийом евакуйованих українців із Донбасу 17:00 У лікувальних закладах Житомира потрібні донори крові 1-, 4- 16:40 Житомирян запрошують на вечір поезії "Балансування" Від читача 11:37 Кіберполіція запрошує долучитись до соціального проєкту BRAMA 16:20 Підтримай акцію “Lots of Socks” та допоможи родинам, де є сонячні дітки 16:00 У Тетерівській громаді виявили сховок зі зброєю photo_camera 15:47 Який циркуляційний насос придбати? (Новини компаній) 15:40 У Житомирі поліцейські охорони виявили заборонену речовину у відвідувача крамниці 15:20 Оголошено прийом заявок на національний конкурс «Благодійна Україна-2023» – «Благодійність на захисті України» 15:03 Завтра циклон принесе в Україну дощі з мокрим снігом і похолодання 15:00 #плічопліч: У Житомирі відбувся міський етап змагань зі спортивного орієнтування photo_camera 14:42 На проспекті Миру автомобіль збив пішохода - постраждалий госпіталізований 14:20 Сьогодні розпочався Великий піст: тривалість, правила і заборони 14:00 У Житомирі продовжується опалювальний сезон 12:43 Захворюваність на грип і ковід на Житомирщині знову зросла 12:21 У фігуранта справи «житомирського стрільця» Анатолія Захаренка діагностовано гострий інфаркт 12:00 17-23  березня проводиться  Міжнародний тиждень здоров’я підлітків 11:40 У Глибочку під Житомиром горів склад 11:20 У Житомирі - черги на обмін транспортних карток. Фотофакт photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Житомирі Ваші відгуки про послуги у Житомирі
keyboard_arrow_up