Чужі тут не житимуть: у відремонтованому іноземним коштом готелі місць для переселенців вже немає

Сусіди безпомилково визначають, хто і звідки стріляє, яким калібром. Нам, тимчасовим мешканцям мирних територій, цього не дано. Але ми не заздримо. Заздрять, в більшості, нам. Бо ми змогли виїхати. Багато з тих, хто в силу тих чи інших обставин змушений лишитись в містах, де будь-якої хвилини може початися обстріл, хотіли б переселитись хоч кудись. Та там їх ніхто не чекає.

Минуло понад два роки з початку неоголошеної війни на Сході України, однак держава так і не спромоглась розробити бодай якусь стратегію забезпечення переселенців житлом. Лише завдяки фінансовій допомозі іноземців у регіонах з’являються модульні містечка, повністю або частково ремонтуються старі готелі, бази відпочинку, щоб люди мали хоч би тимчасовий притулок.

Грант – не панацея

Звичайно, за короткий час забезпечити житлом всіх, хто, втікаючи від війни, був змушений залишити власне житло, неможливо. Але виділені іноземцями «під переселенців» кошти на ремонти та реконструкції не завжди гарантують, що після завершення робіт в оновлених приміщеннях знайдеться місце і тимчасово переміщеним особам.

Так сталося з готелем «Спортивний» у Житомирі. У 2014 році Європейський союз вирішив підтримати громади, що опинилися під впливом військового конфлікту в Україні. Житомирська облдержадміністрація отримала грант Європейського союзу у розмірі 254,2 тисячі євро для реалізації проекту «Облаштування та створення місць розміщення осіб, внутрішньо переміщених на територію Житомирської області».

«Вперше в історії Житомирської облдержадміністрації ми виграли грант, – розповідає начальник управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації Світлана Гресь. – Було обрано три об’єкти, де вже проживали переселенці або де можливо їх розмістити. Це – готель “Спортивний”, спортивно-оздоровча база в селі Березина та дитячий оздоровчий заклад “Орлятко” в селі Левків».

Серед цих трьох об’єктів найбільш привабливим для проживання прибулих з Донбасу був готель «Спортивний», адже споруда знаходиться в обласному центрі. Два інші заклади розташовані в селах, добратися до яких, особливо ввечері після роботи, майже неможливо.

За інформацією, наданою представництвом Європейського Союзу в Україні газеті «20 хвилин», на реконструкцію готелю «Спортивний» було виділено 49 354 євро. Світлана Гресь розповіла, що цих грошей вистачило на те, щоб перекрити дах, частково замінити вікна, утеплити фасад і зробити котельню. За умовами гранту 10% від виділеної іноземцями суми мала профінансувати обласна влада.

«Але грантових коштів на оновлення готелю “Спортивний” вистачило, і з обласного бюджету на його ремонт грошей не виділяли. Фактично всі ремонтні роботи були завершені наприкінці 2015 року», – підсумовує Світлана Миколаївна.

Кому підпорядковані ВПО?

На час реконструкції всіх ВПО (внутрішньо переміщених осіб), які проживали в готелі «Спортивний», виселили. Казали – тимчасово. Проте люди, навчені гірким досвідом (немає нічого більш постійного, ніж тимчасове), обіцянкам мало повірили.

Доля кожної з родин склалась по-різному. Хтось через неможливість винаймати житло повернувся в окупований Донбас, хтось поїхав шукати кращих умов в інших містах. Деяким сім’ям дозволили проживати в готелі «Житомир», частина кімнат у якому також була відремонтована іноземним коштом. Та не пройшло і року, як Житомирська міська влада взялася виселяти людей і з цього тимчасового притулку.

«Моїй родині, як і іншим, запропонували переїхати в село Березине, – згадує пан Микола з Донецької області. – Я не міг цього зробити, бо працював позмінно. Робочий день міг закінчитись і об 11, і о 12 ночі. Доїхати до Березиного в такий час нереально. На труднощі натрапила і моя сусідка по готелю Анжела. Жінка разом з дочкою приїхала в Житомир. Працює до пізнього вечора, щоб прогодувати себе і дитину. І як їй доїхати ввечері до тієї бази в Березиному? Спочатку я разом з дружиною та двома дітьми винаймав житло. Хоча і його знайти було не легко. Сподівались, що після ремонту зможемо повернутись до готелю “Спортивний”, але, наскільки мені відомо, жодну родину, яка там мешкала раніше, назад не прийняли. Зараз наша родина знайшла більш комфортне житло, ніж готель. Але знаю, що є люди, яким кімната в готелі “Спортивний” вкрай необхідна».

Серед таких і пані Тетяна. Зараз жінка проживає в готелі «Житомир». На сьогодні Житомирська міська влада прийняла рішення про реконструкцію готелю, і вже кілька місяців «бореться» з переселенцями, намагаючись їх виселити. Буцімто, знову тимчасово. Однак після ремонту і в цьому готелі місць для переселенців може не знайтися.

«Зараз склалась непроста ситуація, – розповідає Тетяна з Донецька. – Якщо готель “Житомир” планують закрити на реконструкцію, то я не розумію, чому нам не можуть надати кімнати у вже відремонтованому готелі “Спортивний”?».

Виявляється, все просто: не пристосований він для проживання переселенців.

«Переміщені особи можуть проживати там кілька днів, допоки ми не знайдемо для них іншого притулку, – пояснює начальник управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації Світлана Гресь. – Для них зарезервовано три номери. Готель “Спортивний” не пристосований до того, щоб там проживали переселенці».

Цікаво, а навіщо ж тоді було подавати саме цей готель на участь в проекті «Облаштування та створення місць розміщення осіб, внутрішньо переміщених на територію Житомирської області»? Хіба тоді не було відомо, що споруда не пристосована для проживання переселенців? Чи, користуючись тим, що на переміщених осіб жалісливі іноземці клюнуть, вирішили коштом гранту нишком розв’язати ремонтні проблеми в «Спортивному»?

«На той час безкоштовно писати грант взялися працівники тоді ще департаменту сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації, – говорить Світлана Гресь. – Ми не могли включати в список заклади, які не входили в наше підпорядкування».

Принаймні – чесно. А в чиє підпорядкування входять люди, які змушені були тікати від справжньої війни? Які вивозили з прифронтових територій малих дітей, стареньких хворих батьків. Хіба ж сподівались, що так надовго?

Іноземні партнери, певне, також не розраховували на подібний хід справ. І в грантовій угоді зазначили лише «можливість проживання 60 ВПО в зимовий період у готелі “Спортивний”».

Грантова допомога витрачається явно не ефективно, адже після завершення проектів тимчасове житло з більш-менш комфортними умовами переселенцям не надається. Місцевим можновладцям внутрішньо переміщені особи цікаві лише тоді, коли іноземні благодійники виділяють кошти для ремонту тих чи інших приміщень. І виділяють саме тому, що там можна поселити знедолених війною людей. Після освоєння грантів, вважають чиновники, з переміщеними особами можна й не церемонитись – нехай ідуть собі. Так сталось із мешканцями готелю «Спортивний». На черзі ті, хто живуть в готелі «Житомир»?

Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.