Вийшла у світ спільна нова дитяча книжка житомирських митців – Сергія Храпчука та Ольги Швець «На Ангельських крилах»
Житомирські митці: Сергій Храпчук та Ольга Швець нещодавно презентували світові спільний проєкт-книгу «На Ангельських крилах».
Літературні твори житомирського митця Сергія Храпчука вже давно відомі поціновувачам слова. Наше видання вже розповідало минулого року про творчий тандем художниці Олени Славової та письменника Сергія Храпчука. Тоді вони презентували цікаву роботу «Діалект тиша». І ось через рік знову новий проєкт, тепер уже із мисткинею Ольгою Швець. Ми вирішили зустрітися із автором Сергієм Храпчуком та отримати відповіді на кілька запитань для наших читачів.
«20 хвилин»: Отже, вийшла нова книжечка «На Ангельських крилах». Розкажіть, будь ласка, як саме виникла ідея створення цієї книги?
Сергій Храпчук: Спочатку були листівки, а до листівок – просто картини Ольги Швець. Це відома у нашому місті та й не тільки художниця, яка пише картини і проводить майстер-класи з не менш відомою мисткинею Оленою Славовою, з якою я вже тривалий час співпрацюю. Ольга завжди створює цікаві і позитивні роботи, які вже давно наштовхували мене на думку написати на них тексти або вірші. Ось наприкінці 2020 року Ольга створила декілька вдалих робіт, на яких зобразила Ангелів із серцями. У приміщенні філармонії Оля разом з Оленою робили отаку невеличку виставку своїх робіт, серед яких були оті перші – такі яскраві картини про Ангелів. А це, якщо я не помиляюсь, було напередодні Дня Валентина, тому Оля ще вирішила створити листівки із зображенням своїх картин, на звороті яких були цікаві та корисні побажання. От така оригінальна ідея. Вона попросила мене як письменника написати невеличкі чотиривірші, сутність яких відображала б зображене на листівках. Мені як людині креативній сподобалась ця ідея, і я майже за вечір придумав цікаві, на мій погляд, тексти про Ангелів. Оскільки я вважаю, що написане повинно нести у собі щось корисне, то я вирішив створити його у форматі поради або побажання – нібито від імені Ангела. Ользі тексти сподобалися, але, на її думку, вони були занадто серйозні. Ну, я не став сперечатися, бо кожен має свою позицію та смак. Тим більш, що твори та задум були саме її. То ж Оля написала власні коротенькі тексти та надрукувала листівочки.
«20 хвилин»: Чому саме Ангели?
Сергій Храпчук: У наш час більшість людей займається винятково матеріальними справами. Вони живуть задля грошей та заради грошей. Більша частина суспільства навіть не задумується над тим, що нас оточують ще й інші світи, наприклад, такі, як-от: духовний, від якого залежить, на мій погляд, набагато більше, ніж ми навіть можемо собі уявити. Ми забули про існування власних Ангелів-охоронців, яких кожен з нас отримав ще з народження. Сучасні люди відокремили себе від них, чим, на мою думку, дуже далеко відштовхнули себе від розуміння та підтримки з боку духовного світу. Тому я й вирішив написати тексти саме на картини про Ангелів. Тим більше, що в Ольги були плани на створення цілої серії нових, ще більш цікавих картин на цю тему.
«20 хвилин»: Я знаю, що нещодавно, а саме у липні у вас з Ольгою відбулася цікава презентація цілого набору отаких яскравих листівочок?
Сергій Храпчук: Так. Саме у липні, у затишному кафе «Теретенія», що на вулиці Пушкінській, за підтримки господині закладу Ольги Корзун відбулася невеличка затишна домашня презентація листівочок. Зібралися друзі, знайомі, просто люди та поціновувачі нашої спільної творчості. Але то була лише перша частина, на продовження якої ми навіть не сподівалися. Річ у тому, що Оля написала стільки цікавих робіт з Ангелами, що я не міг стриматися і дописав ще декілька текстів. Вони лежали у мене десь рік, а може й більше; я вже видав книгу «Діалект тиша» і хотів рухатися далі, аби робити щось цікаве та нове. І от я запропонував Ользі створити з її ж уже наявних листівок та домальованих за цей період робіт нові листівки, але вже з моїми текстами у форматі розгорнутої обкладинки, яка створювала б такий собі подарунковий набір. Ользі ця ідея сподобалась. Я зайнявся розробкою світлин з дизайнером, і мабуть за тиждень чи трохи більше уже був готовий до друку макет із листівками. Ми як завжди скинулися грішми та замовили через інтернет друк наборів. Десь за тиждень уже все було надіслано. Ми були дуже раді, бо вийшло дійсно круто та цікаво. І в такому азарті запланували собі різних заходів, зокрема презентацію на двадцять восьме лютого. Але двадцять четвертого лютого відбулося те, на що ніхто не очікував, і усі наші плани були вщент зруйновані.
«20 хвилин»: Але ж ви все ж таки здійснили свій задум?
Сергій Храпчук: Так. Оля поїхала від війни за кордон, в Австрію, де продовжувала свою творчість. Цікаво вийшло, що ми замовили листівочок більше, ніж обкладинок, бо Олі більше подобались листівки окремо, ніж цілі набори. Тому ми поділили листівки на двох, і Оля забрала частину із собою за кордон. І виявилося, що саме ці листівки австрійці дуже вподобали як сувеніри. От так вийшло, що прості листівки навіть допомогли нашій шановній мисткині вижити за кордоном. До речі, там вона написала ще п’ять цікавих та вдалих, на мій погляд робіт, на які я вже ну аж ніяк не міг не написати текст… Правда, ці декілька робіт так і залишилися тільки у макеті, бо обкладинки були розраховані лише на тринадцять листівок, а в нас вже виходило вісімнадцять.
А головне, що Ользі сподобалось те, що її роботи купують як сувеніри, і вона із захопленням говорила про те, що було б цікаво зробити листівки на різних мовах. Мені сподобалась ця ідея, і я вирішив зробити ще краще. Якщо вже робити на різних мовах, то треба зробити книжечку. Книжечку для дітей. Таку невеличку, оригінальну, незвичну, а головне – подарункову і на трьох мовах… Саме у цьому мені допомогла моя дочка Ольга Храпчук, яка за фахом є перекладачкою. Вона упорядкувала тексти німецькою та англійською мовами. Але розумієте, що створити книжечку та помістити у неї текст, та ще й з вісімнадцятьма ілюстраціями, – то це вже виходить не така й маленька книжечка. Порадившись із дитячим психологом Тетяною Колесник, яка є моїм консультантом та порадником, я вирішив створити невеличку за обсягом книжечку для дітей – з декількох ілюстрацій та дещо розширеним текстом, який я дописав спеціально для цього. Погравшись трохи з композицією, ми з дизайнером все ж таки створили, мабуть, найкомпактніший варіант. Тому книжка має таку цікаву назву: «Книжечка-листівка». Я, правда, не знаю, чи хтось вже таке робив, тому назва саме така.
«20 хвилин»: Так, цікава отака та незвична назва – «Книга-листівка»?
Сергій Храпчук: Так. Ользі цікаві лише листівки, а мене цікавить створення книжок. Саме отак ми і вирішили розділити свої зусилля. Аби створити книжечку, довелося трохи переробити та доповнити текст, бо листівки мали просто окремі вислови-фрази, а книжечка все ж таки повинна якось логічно компонувати думки. Текст було доповнено та узгоджено з незмінним моїм редактором та порадником Людмилою Суворовою. Написання будь-яких моїх текстів проходить саме під пильним наглядом цього талановитого фахівця. Хочу зазначити, що створення книжок – це завжди спільна праця багатьох людей. Завдяки такій співпраці, було створено одразу три макети книжечки на українській, німецькій та англійській мові. Усі вони віддруковані та мають дуже привабливий подарунковий вигляд. Гадаю, що їх можна навіть використовувати як допоміжні матеріали під час вивчення мов. Тому буду радий, якщо будь-які навчальні заклади зацікавляться отакою ідеєю. Наразі надруковано у видавництві «Бук-Друк» триста примірників українською мовою і зовсім невеличкий тираж німецькою та англійською. Розумієте, що в наш час усе впирається у гроші…
«20 хвилин»: До речі, про гроші… То, мабуть, добра сума вийшла, аби надрукувати?
Сергій Храпчук: Гроші… Гроші, то завжди цікава тема, особливо, коли вона стосується саме тебе, а не будь-кого. Завжди письменники видавали свої твори за власний кошт, тому і я не виняток. Так, довелося викласти «енну» суму… За це я, передусім, вдячний своїй родині та особисто дружині, які пішли мені назустріч, підтримали мене у цій, на мій погляд, корисній справі. А ще – світ не без добрих людей. Знаєте, є люди, яким не байдужий стан культури і мистецтва у нашій державі. Таких людей мало, але вони є. Також є такі, які спостерігають за вашою творчістю. Так. Є навіть деякі поціновувачі та прихильники. А є просто ті, хто хоче підтримати саме тебе, а через тебе, мабуть, і всю культуру у цілому. Так вийшло і цього разу. Тетяна Голішевська запропонувала невеличку суму задля випуску цієї трьохмовної серії. За що я їй дуже вдячний. До речі, книжечку «Про Василя», яка стала книжечкою 2021року, вона теж про спонсорувала, то ж ми з нею вже маємо два спільні проєкти.
«20 хвилин»: То ці книжечки для дітей, чи вони можуть бути корисними й дорослим?
Сергій Храпчук: Як я вже казав, ці книжечки для дітей, але це є не зовсім так. У тексти вкладено сенс, який, мабуть, буде корисний усім – і дорослим, і малим. Це гарний подарунок будь-якій людині. А головне, що тексти та ілюстрації мають психологічний характер. Якщо дивитися з погляду психології, то це є метафоричні асоціативні карти-малюнки. Вони заспокоюють та дають поштовх для роздумів, а ще піднімають настрій та зміцнюють віру у завтрашній день!
Руслан Мороз
