Справжні чоловіки не плачуть, справжні жінки на кухні?
Для когось ці слова прозвучать абсурдно, а хтось чує їх щодня і слідує таким правилам. Чи актуально використовувати подібні фрази у 21 столітті?
Гендерні стереотипи – це уявлення, сформовані культурою впродовж років і століть. Вони диктують нам, якими повинні бути образи чоловіка та жінки. У час, в якому ми з вами живемо, відбувається активна боротьба за гендерну рівність та руйнацію цих стереотипів.
Нерівність в Україні
Втім, проблема нерівності на основі статі є поширеним явищем в Україні. На сьогодні ми все ще спостерігаємо розрив між розмірами зарплат чоловіків і жінок на однакових посадах. В середньому зарплата жінок на 18% нижча за зарплату чоловіків. Аналітики Всесвітнього економічного форуму вважають, що на подолання цієї проблеми потрібно приблизно 136 років.
За даними Інституту масової інформації, у вересні жінки-експертки у ЗМІ зустрічаються лише у 23% матеріалів. Чому така різниця, ми можемо лише гадати. Це сексизм чи в країні, де жіноче населення перевищує чоловіче майже на 3 млн, так мало експерток?
Кожна людина хоча б один раз у житті (але зазвичай далеко не один) стикалась із гендерними стереотипами стосовно себе, оточуючих або і сама їх застосовувала. Однією із причин проблеми стереотипів є сутичка поколінь, адже різні за віком люди мають різні уявлення про побудову суспільства та функції чоловіків чи жінок.
Нерівність між чоловіком і жінкою – це не лише проблема України чи Житомира, з нею стикаються люди у всьому світі. Але наше суспільство рухається вперед – людей, що уявленнями живуть у кам’яному віці, стає все менше.
Житомир – проти стереотипів
Навесні 2021 року Житомирською міською радою спільно з групою студентів Житомирського державного університету ім. І. Франка було проведено опитування щодо поширення гендерних стереотипів серед молоді Житомирської територіальної громади. У ньому взяли участь молоді люди віком 14-35 років.
Загалом молодь не слідує нав’язаним гендерним ролям, а частина взагалі вважає, що такої проблеми в їхньому житті немає. Майже 70% опитаних заявили, що гендерної нерівності не існує. Водночас 48% вказали, що зустрічалися зі стереотипами та сексизмом стосовно себе. Виходить, що проблема існує, втім, частина обирає шлях її ігнорування.
Когось життя відповідно із гендерними ролями може цілком влаштовувати, і нічого поганого в цьому нема. Адже кожен має право жити відповідно із власними уявленнями. Проблема лише в тому, що ці уявлення нав’язуються іншим. Слід розуміти, що для жінки вдало вийти заміж – не головна ціль у житті, а чоловіки також мають право на емоції та сльози.
Сексизм і чоловіки
Частіше ми зустрічаємо дискусії щодо жіночого сексизму, але для чоловічої половини населення це – така ж сама проблема. Суспільством нав’язані цікаві правила – справжні чоловіки обов’язково мають бути мужніми, багато заробляти, не носити яскравий одяг, бути сильними і не мати права показати свої емоції. А якщо ви цим правилам не слідуєте, то вас або назвуть дівчинкою, або не зовсім літературною версією слова гомосексуал. У найгіршому випадку вас ще й можуть побити. Виходить, що гендерні стереотипи все ж існують і є частиною повсякденного життя.
Ви допомагаєте своїй жінці з домашніми справами? Та ви ніхто інший, як «каблук». Водночас опитування серед житомирської молоді показало, що це питання можна узгодити по-різному – 51,4%, 46,5% за рівний розподіл домашніх обов’язків і лише 2,1% людей вказали чіткий варіант «ні».
Ще одним цікавим питанням є декретна відпустка. Законопроєкт Верховної ради № 3695 передбачає можливість чоловіків доглядати за дитиною. Гендерні стереотипи диктують, що це жіноча справа. За результатами вищезгаданого опитування на запитання «Чи може чоловік іти у відпустку по догляду за дитиною, а жінка працювати?» 88,7% дали відповідь «так», 11,3% вважають, що доглядати дитину повинна обов’язково мати. Отже, молоді люди дотримуються думки, що це – справа кожного. Але чи багато чоловіків ви знаєте, які пішли в декрет?
Щодо чоловічої емоційності, то більшість молодого населення вважає це явище абсолютно нормальним. На запитання «Чи вважаєте ви нормальним, коли чоловік показує свої емоції (плаче, ображається тощо)?» всього 9% опитаних обрали варіант «ні, справжні чоловіки не плачуть», решта 91% вважають, що можливість показувати свої емоції не залежить від того, якої статі людина. Такий результат можна вважати позитивним на користь спростування гендерних стереотипів серед житомирян.
Сексизм у рекламі
10 вересня на сайті українського парламенту офіційно було оприлюднено законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за сексизм і статеву дискримінацію в рекламі.
У рекламі заборонено демонструвати переваги однієї статі над іншою у фізичному, інтелектуальному або соціальному аспекті, показувати стереотипні ролі чоловіка і жінки, насильство за ознакою статі, а також тіло людини як сексуальний об'єкт.
«Каждая женщина – ангел, когда ее мужчина – Бог», – повідомляє нам реклама у житомирській маршрутці.
А як вам реклама керамічної плитки, на якій зображено жіночі ноги? Очевидно, що поняття споріднені.
Прикладів сексистської реклами можна навести безліч, втім, сподіваємося, після прийняття закону їх не стане.
Так, законодавчо рівність між чоловіками та жінками є, проте в побутовому житті, на роботі, у навчальних закладах майже кожна людина стикається з нав’язаним розподілом гендерних ролей та сексистськими висловлюваннями. Завжди знайдуться люди, що будуть казати «проблеми немає», «це не проблема» тощо. Але на сьогодні нерівність, боротьба з гендерними стереотипами та сексизмом, на жаль, залишається актуальною як для України загалом, так і для Житомира зокрема.
Юлія Мельничук
Хочете отримувати новини першими – приєднуйтеся до нас у соцмережах
