Пісня житомирського автора підкорює дитячі серця
Пісня "Дякую" житомирського автора Віктора Мельниченка підкорює дитячі серця.
Ми не оминули зустрітися з поетом-піснярем, журналістом у Міжнародний день "Дякую" - 11 січня. Зустріч запланували на студії, де Віктор того дня працював разом з чарівною українською співачкою Лєною Дарк. Поки наша талановита землячка репетирувала, автор поділився з нами новинками в творчості та історією пісні "Дякую".
"Ця пісня для мене особлива! Адже так важливо не лише просити чогось у Бога, а дякувати Йому за все - і за скорботи, і за радощі. А ще важливо, як сказано, завжди радіти. Ця композиція дійсно вийшла радісною, веселою, при цьому в ній сказано те головне, що хотілося сказати, - подякувати Богу за посмішки друзів, за добрих людей, за все, що маю, і, власне, за те, що можу писати пісні",- розповідає Віктор Мельниченко.
Свого часу він запропонував текст українській співачці та комозитору Ella (Олені Єфімчук), вона написала музику і прекрасно виконала пісню.
"Надзвичайно радісно, що цю пісню полюбили діти. Зокрема, ті діти, яким, як ми звикли говорити, потрібна особлива опіка та піклування. Хоча в плані вміння радіти життю і дякувати Богу за життя - це нам треба допомога, а вони нам показують приклад у цьому",- розповідає Віктор.
Укінці року в гості до вихованців Броварського Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю завітала популярна естрадна виконавиця Ella Yefimchuk, яка разом з дітками виконала їх улюблену пісню «Дякую», яку вони так люблять співати. Також в соцмережах можна знайти відео виконання цієї пісні окремими дітками. Ось одна з історій хлопчика, який надзвичайно чуттєво виконав цю пісню, розказана його мамою Світланою:
"Сьогодні рік як Ярославу зробили надскладну операцію яка тривала довгих 14 годин. За цей час в мене часто запитували, чи важко було наважитись на хірургічне втручання? Ні, не важко. Операція була промінчиком надії на життя без судом. Протягом 13 років так і не вдалось підібрати медикаментозну терапію, яка б дала тривалу ремісію. Ні монотерапія, ні різноманітні схеми з 2-3 препаратів не приносили бажаного результату, а іноді і навпаки давали погіршення у вигляді збільшення кількості та важкості приступів. Чи страшно було ? Ні, не страшно. Страшно бачити як майже щодня стають напади, страшно залишити одного, страшно не встигнути зловити, як було тоді, коли Ярослав тільки від’їхав на самокаті і стався напад... зловити не встигла... підбігла в момент чіткого, голосного удару голови об асфальт. Ось це страшно, адже передбачити приступ неможливо, він розпочинався миттєво і в будь якому місці... дім, вулиця, сходи, школа, реабілітаційний центр, магазин... він завжди мав бути в полі зору і на відстані витягнутої руки. Після заключення німецького лікаря, що Ярослав має важку форму епілепсії і рекомендовано хірургічне лікування, почались пошуки лікаря який має досвід їх проведення та якому зможу довірити найцінніше. Випадково, хоча мабуть випадковостей в житті не буває, мені потрапляє посилання на статтю про успішне хірургічне лікування епілепсії в хлопчика. Пару хвилин пошуку у Фейсбуці і я вже пишу повідомлення лікарю і отримую відповідь, що так, є досвід проведення такої операції. Вийшовши з кабінету після консультації у Mykhailo Lovga я мала чітке розуміння, що це саме той лікар якому я довірю Ярослава і я не помилилась. В операційну Ярослав їхав на позитиві, а після того як в коридорі зустріли Машу, як він називає Mary Pavlyuk, настрій досяг вищого рівня. Він знав для чого ця операція і після кожного приступу рахував дні до неї. Шлях до одужання був складним, а часом таким, що звивини мозку ставали в такий тонус, що їм було мало місця в моїй голові . Та Ярослав був в надійних руках лікарів, медсестричок Дитячої Нейрохірургії Луцька та реанімаційного відділення, які зробили все для найшвидшого післяопераційного відновлення, за що їм величезне дякую. Але всі ті хвилювання, емоції були варті результату - життя без судом.
Хоч епілепсія і страшний звір, та принесла вона в наше життя не лише судоми, а й багато друзів, які підтримали нас морально, матеріально, духовно, організовували доставку смачних домашніх супчиків та різних смаколиків, щоб моя новорічна ніч в лікарні заграла святковими барвами. Всім вам безмежне дякую, всіх обіймаємо
А пісня, що безумовно відгукнеться в серці кожної людини, талановитої Ella Yefimchuk. Ваша пісня дуже особлива, кожен знайде в ній щось своє".
Ще одна пісня Віктора Мельниченка, яка говорить про істинні цінності, - "Різдвяна". Її виконує наша землячка Лєна Дарк. Ця пісня народилася спеціально до Благодійного вечора колядок, і вона теж пов'язана з дітьми. Вечір колядок вже 10 років організовує Житомирська єпархія УПЦ під керівництвом митрополита Житомирського і Новоград-Волинського Никодима. Два роки захід в обласному центрі не відбувається у зв'язку з карантином. Однак такі вечори традиційно проходять у районних благочинних округах єпархії. Кошти, зібрані на благодійних заходах, йдуть для виховання діток з православного табору. Там відпочивають і вчаться влітку діти-сироти, діти з багатодітних сімей та сімей учасників АТО. Лєна Дарк є постійною учасницею цього та інших благодійних заходів для дітей. Артистка нагоджена медаллю “За жертовність та любов до України”, медаллю Преподобномучениці Анастасії.
"Найбільша радість - писати для дітей і заради дітей! - підсумовує нашу зустріч Віктор.- Дякую всім за гарні відгуки!"
Андрій Козаченко
