Ольжич – мислитель та громадянин
- „Я став на землю, яка споконвіку була нашою. Прийшов у місто, яке привітало мене, як рідного“.
Ольжич про Житомир у листі до Катерини Білецької
21 липня відзначаємо 115-ту річницю з дня народження Олега Кандиби, більш відомого під псевдонімом Олег Ольжич. Олег Олександрович народився в Житомирі та увійшов до пантеону відомих українців одразу в декількох галузях: археології, поезії та політичній діяльності.
Беззаперечно, що падіння комуністичної системи стало могутнім поштовхом до вивчення творчості Олега Ольжича на Батьківщині, але всебічність осягнення його надбання як мислителя, поета та політичного діяча ще попереду. Зацікавлений читач знайде на сайті Українського інституту національної пам’яті чотирнадцять фактів про Олега Ольжича. Слід зазначити, що відомості про життя та діяльність Олега Кандиби збереглися не повністю, деякі моменти його біографії є фрагментарними, відповідно відтворити життєвий і творчий шлях можна лише в загальних рисах. Однак не кожен українець у свої тридцять шість років має стільки здобутків, скільки мав їх Ольжич.
Якщо говорити про наукову діяльність, то колом основних інтересів є археологія, в якій Кандиба голосно заявив про себе як про фахівця з вивчення європейських старожитностей періоду неоліту-енеоліту. Додамо, що деякі його праці не втратили своєї актуальності в наш час. Дослідники наукових надбань Ольжича стверджують, що він не обмежувався лише археологією, цікавився історією мистецтва, етнографією, літературою.
На ниві останньої Ольжич є однією з найсвітліших постатей у ХХ сторіччі, цікавий і складний насамперед філософською спрямованістю кожної своєї поезії. Будучи на еміграції він спільно з Юрієм Драганом, Євгеном Маланюком, Олексою Стефановичем та іншими формує так звану “празьку школу”. Визнання поету принесли поетичні збірки „Рінь“, „Вежі“, „Підзамча“, підписані переважно псевдонімом „Ольжич“.
Дослідник Микола Ільницький поділив поетичну спадщину митця на "археологічну" та публіцистичну, підкресливши, що це лише зовнішній поділ. Адже серед високохудожніх поезій Ольжича можна знайти вірші, які розкривають злободенні події, дають моральні настанови, містять політичні пристрасті та розмірковування на тему національної етики. І це цілком природньо, адже будучі головою Культурної Референтури ОУН він замислювався над майбутнім української нації, проєктував шляхи духовного і культурного відродження держави. “Україна перестала бути ідейною провінцією, її духовність - в майбутньому“, - писав у статті „В авангарді героїчної боротьби“ Олег Кандиба. Саме тому керована ним Референтура розгорнула бурхливу ідеологічну, освітню, видавничу, пропагандистську діяльність. Також він втілює в життя мельниківську концепцію розбудови країни: на місцях створити Народні Ради, які б через Ради повітові й обласні мали б вилитися в Українську Національну Раду. Гаслом УНРади став вислів Ольжича: “Свободу - народам, гідність – людині”. Звичайно, що діяти легально на окупованій німцями території УНРада не могла. Її діяльність зосередилась виданням прокламацій, закликів до населення, меморандумів до закордонних посольств. Зрозуміло, що це все, а також багато іншої націоналістичної діяльності, сильно дратувало німецьку владу, яка не збиралися надавати українцям державність. Відбуваються арешти, не уникнув яких і Олег Кандиба. Шансів вижити без зради своїх ідеалів і товаришів у Ольжича майже не було. Він свідомо вибрав вірну смерть, показавши світу зразок служіння своєму народу.
Житомиряни по праву пишаються видатним земляком. Нині в обласному центрі маємо пам’ятну дошку, встановлено пам’ятник, іменем Ольжича названо вулицю та Житомирську обласну універсальну наукову бібліотеку, стіну якої прикрашає мурал із його портретом.
Людмила Заліщук,
старша наукова співробітниця Житомирського обласного літературного музею
Додамо, що 21 липня в стінах Житомирського обласного літературного музею відкрилась тематична виставка. Гостя заходу, письменниця Євгенія Юрченко, так поділилась своїми враженнями на своїй сторінці у фейсбук: "Працівники музею підготували змістовну інформацію та унікальну виставку — родинні світлини, книги, шалик дружини Олега Ольжича та багато інших цікавинок.
Серед присутніх був український скульптор, автор пам'ятника Олегу Ольжичу, Василь Фещенко.
На жаль, пам'ятник, який є тепер у Житомирі, не повністю відтворює творчий задум митця. Василь Іванович, попри все, вірить у завершення свого задуму і перемогу на всіх фронтах.
Справа Олега Ольжича продовжує жити, поки є незламні…"
Читайте також:
У Житомирі відзначили 115 річницю від дня народження Олега Ольжича.
