Нові «космічні павуки»

Ажурні модулі, зібрані з «золотих» соломок і підвішені до стелі, вражали гармонією ромбічних, квадратних і круглих форм. Як з'ясувалося, одним з таких древніх творінь і навіть найзагадковішим, є солом'яні «павуки». Причому різдвяні стародавні прикраси геометричних форм мають космічне значення. Тому і назва - «Космос давньої України» - виявилася досить порівняною з космічним музеєм. А творча робота Олексія Пшеничнюка і його дружини Анни, пов'язана з соломоплетінням, виявилася на досить високому рівні.

  - В Житомирі ми зробили першу таку виставку, можливо і в Україні вперше. - каже Олексій. - Тому, що я, наприклад, чув, что таке було, взагалі на державному рівні. Але це у Литві, де щорічно збирають навіть наукові конференції і називають по павуку - «солом'яні сади». Тут представлені як українськи павуки, так і Литовська традиція - «Сади».

   Заходячи у головний зал музею, можна помітити прямо на висоті «золотоблискучі» великі ромби, трикутники, кулі, зірки. Майстри вперше представили близько 22 «павуків». З середини, якби «в мережі павуків», проглядалися незвичайні творчі роботи дещо менші за розміром. Серед них солом'яна діва, хрестики, сонце і окремо - дзвін з підвісками. Багато нових форм «павуків» представлені в музеї на фоні космічної «старовинної фрески» Діви Марії. Є навіть легенда: як павук врятував життя немовляті Ісусу. У той давній час Святе сімейство бігло від погоні у Єгипет і сховалося в невеликій печері. Павук густою павутиною обплів вхід до неї. Пробігали переслідувачі, звичайно, побачили неушкоджену павутину і подумали, що ніхто туди не заходив і не ховався ...

Павук з павутиною, як з'ясувалося, ще в давнину, символізував творця і його творіння - Всесвіт. Саме про це розповів і Олексій Пшеничнюк на своїй персональній виставці в залі «космосу».

- Взагалі ця ідея народилася минулого року перед Різдвом, - каже майстер, - десь за місяць вона була, що я хотів бі побачити павуків у музею космонавтики. Але, щоб реалізуваті, було мало часу і я відклав усе на рік. Підготовку ми вже почали в березні. Чому взагалі? Тому що «павук» - символ Всесвіту, символ космосу – знайдено найдавніше! Цей символ завжди виготовляли на Різдво, і з центрального сволока в хаті вважається, что павук тче нитку долі за народними віруваннями. Якщо, наприклад, глянути на мережу павутини, то бачимо чітку структуру, ніби творець почав ткати світ під себе.

   Породження від себе ниток і породило, можливо, у народі таке уявлення про космічного творця, що омиє теорію світу, що встановлює космічний порядок і витримує його таким чином. В образі павука - великий батько або мати, вони вплітають у візерунок буття усіх людей, усе живе, таке давне уявлення людей. «Павук» ще маніфестує собою, тому що це прообраз тої різдвяної зірки, яка все засяла в першій мит творення.

  Але є люди, які побоюються павуків. З чим це повзв’язане? – запитую у Пшеничнюка.

- Це, можливо, християнське мишорування, тому, що павуки – це один з наслідків найдавніших, найстаріших, архаїчнішіх прикрас на Різдво. Вони вже розвинулися - є давні павуки, є сучасні, майстри розвинули творчу уяву.

«Родзинка» сучасної експозиції

 Музей поступово заповнювався. Прямо в просторі «космічного неба» продовжують «витати» квадрати, ромби і кулясті «павуки».

- Ось це краса, але яка складна конструкція! - вигукує молода житомирянка.

- Звичайно - такого космічного захоплення і я не очікувала - каже подруга поруч.

... Поки я теж розглядала незвичайну стелю, підійшла Ірина Вишнивецька - завідуюча відділом по зв'язках з громадськістю науково-просвітницької роботи. Вона зазначила, що це перша виставка (з павуками) в музеї саме такого декоративно-прикладного мистецтва. Тут не проста передача традицій, а самостійна розробка своїх образів в цій техніці. А «родзинка» в тому, що саме те, що здавалося народною творчістю, представлено у музеї сучасною експозицією. Може бути, це навіть найголовніше, що воно виблискує, як золоте, срібне мереживо. Дуже радує ця виставка. Вона вплітається в грудневі свята. Виставки декоративно-прикладної творчості тут були, але вони не завжди стають мистецтвом. А тут вдало, і я думаю, що це мистецтво, а не просто - народна творчість і ремесло».

  Дійсно, «солом'яна справа», яку сім'я Пшеничнюків  вже 10 років впевнено тримає в своїх руках, набула більш яскраву оцінку серед експозицій музею космосу. Народні майстри творчості і таланту — Олексій, з історичною освітою, і Анна, з авіаційною, внесли нову лепту в глибокий космічний сенс нашої давньої України. Адже багатьом відомо, що вироби солом'яних «павуків» в давні часи використовувалися як прикраси будинку, як обереги. Солом'яний «павук» представляв символ багатства і добробуту, дивовижну колядну прикрасу до майбутніх свят.

... Недалеко декілька столиків, за одним з яких розташувався з книгами і шикарною бородою Юрій Шилов. Це дослідник української теософії, філософ, етнограф, автор книг, робіт монографій. Він багато розповів присутніми на виставці «павуків». Більш детально зазначив, що «нові археологічні дослідження (5-10 років тому) були виявлені серед найдревніших зображень про матір сущого, де є подібні знаки. Це - ромбики з хрестиком в основі цього плетінні, яких багато у Трипільської археологічної скульптури».

 Таким чином у Юрія Шилова був особливий погляд на загадкові творіння давнини, де зображено «перший прах космічних кораблів, які хлібороби не тільки вигадували, міфологічно, але й результату досягали. Оскільки календарна справа і пов’язана з хліборобством, з нею виходили не тільки маленькі вироби, прикраси, вишивки, а була розбудована величезна сітка святилище обсерваторій. Найбільш відома вона по англійському Стоунхендж, та південно-уральському Аркаїму . Але фахівці знають подібні святилища обсерваторії біля Одеси, на території Києва».

Сучасні витвори для молоди   

    Поруч з виставкою книг, на сусідньому столику стоять і баночки з соломкою. Анна Пшеничнюк видає майстер-клас зі створення прикрас у формі «павука» для молоді. З упевненістю і підказкою для кожного. І те, що найменша школярка з захопленням вставляє нитку у чергову соломку, говорить про те, що справа подобається.

  - Ось, - зазначає Анна, - 12 соломинок з вертушкою. Ця верхівка підвішується за ниткою до банки, де зручно. А у повітрі починаємо плести вниз. Розширяючись по геометричній прогресії. Потім 4, потім 9, 16,25, і так до нескінченності.

Рядком дівчинка, з ножицями для нарізки соломки, прислухаючись до керівника «павуків», впевнено продовжує свій «шлях» по виготовленню геометричних форм. На виготовлення солом'яних павуків виходить від 2-3 годин до декількох днів. І все залежить від величини. Одним словом - йде відродження! І саме від родини Пшеничнюків - для передачі знань молодому поколінню, щоб відродити стародавню українську атрибутику.

 Самоплетіння - один із найдавніших видів людської творчості – сягає 8 тис. до нашої ери. І сьогодні у Житомирі працюють майстри соломоплетіння, які продовжують і розвивають традиції давніх майстрів. Олексію і Анні Пшеничнюкам, як майстрам народної творчості, від обласної державної адміністрації, висловили подяку за вагомий внесок збереження популяризації традиційного народного мистецтва, та проведення персональної виставки «Космос древньої України» на високому професійному рівні з майстер - класом соломоплетіння. Кожному вручили подяку у рамках художнього стилю. Від управління культури и державної адміністрації було сказано, що одне прізвище Пшеничнюк говорить про те,що «крепки, мабуть пра-пра- прадіди займалися вирощуванням пшениці, такої золотої, з якою люди почали робити різні витвори. Вони мали свою магію, своє значення, але мабуть і 100 -200 років не було таких конструкцій, які сьогодні ми маємо можливість бачити. Якщо б були золотими, то колір зігрівав би. Колосочок – це колір сонця, тепла, колір світла, до якого люди тягнулися, вірили.

    Для цього, на мій погляд, бажано йти й зараз. Як казав Олексій Пшеничнюк: «Рух тобто коло, постійне повернення життя по спіралі, нові поколінна пішли, пішли і життя рухається. Символіка може уже і трохи призабута, але ми її намагаємося відтворити і відстежити».

Олена Сімонова