Культура важлива. Головне в законі про підтримку креативних індустрій

Він вносить зміни аж до 11 законів, зокрема про телебачення, рекламу, інформацію і підтримку кінематографу. Що передбачає закон і на яку допомогу можуть розраховувати представники індустрії, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Культура потребує допомоги

Коли ми говоримо про креативні індустрії, насамперед йдеться про творчу і мистецьку зайнятість. Зокрема, кінематограф, телебачення, радіо, музику, видавничу справу, архітектуру, дизайн, рекламу і ще багато інших культурних напрямків. 

«Без культури немає нації. Креативні індустрії –  це книги, які ми читаємо під час карантину, кіно та програми, які дивимось, музика, яку слухаємо, музеї, якими тепер гуляємо віртуально, та багато іншого», – зауважує міністр культури Олександр Ткаченко.

За даними Міністерства культури, у креативній індустрії в Україні працює приблизно мільйон осіб.

Пандемія коронавірусу боляче вдарила по галузі. Були закриті майже всі культурні установи, скасовані заходи, зупинені зйомки. За приблизними розрахунками, через карантинні обмеження доходи працівників впали приблизно на 75%. 

Як порахували у профільному комітеті Верховної Ради, втрати доходу в індустрії за період з 16 березня по 1 травня сягають 6-8 мільярдів гривень. 

Очікувані скорочення працівників – до 20 тисяч осіб. Щоб допомогти вижити українській креативній індустрії, парламент ухвалив закон про підтримку галузі. 

Законодавча підтримка

Закон вперше визначає, що таке креативні індустрії. З правової точки зору це – «економічна діяльність, що створює додану вартість і робочі місця через культурне або креативне вираження». Також закон дає визначення креативного продукту: «товари чи послуги, що створені за результатами культурного чи креативного вираження і мають високу додану вартість».

Документ запроваджує процедуру підтримки і надання державних грантів у сфері культури, туризму та креативних індустрій, зокрема через Український культурний фонд (УКФ) та Український інститут книги. Виділені кошти не будуть оподатковуватись та є безповоротними. Коло проєктів, на які надаватимуться гранти, досить широке. Це не лише створення культурного продукту, а й, наприклад, послуги з внутрішнього туризму. Крім грантів на окремі проєкти, УКФ зможе надавати гранти інституційної підтримки. 

Також посилюється державна підтримка кінематографу. Закон дозволяє надавати державні субсидії обсягом до 100% кошторисної вартості кінопроєкту. На допомогу можуть розраховувати виробники національних ігрових, анімаційних, документальних фільмів, а також фільмів для дитячої аудиторії, художньої та культурної значущості, телевізійних фільмів, телевізійних серіалів і фільмів-дебютів.

Зміни торкаються і бюджету Українського інституту книги. Автори закону передбачили видатки на придбання книжок, зокрема електронних видань, для поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек. Крім того, Інститут книги може підтримувати грантами переклад іноземної літератури українською, організацію книжкових виставок, ярмарок і фестивалів. 

Новий закон скасовує вимоги про номери ліцензій і дозволів у радіорекламі. Тепер у кінці рекламних роликів не буде скоромовок із номерами свідоцтв. На час карантину мовники можуть не виконувати програмну концепцію. Призупиняються конкурси Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Так само на час карантину відстрочується звітність не лише мовників, а й провайдерів.

З редакції закону, підготовленої до другого читання, зникли пропоновані раніше знижки на оренду для закладів культури. Голова Комітету з питань гуманітарної політики та інформації Микита Потураєв назвав це рішення компромісом: «Була дуже запекла дискусія. В принципі, комітет за те, щоб звільнити від орендної плати, створити можливості креативним індустріям пережити цей складний час. Але є інша точка зору – ми не можемо розоряти орендодавців. Тому ми пішли на компроміс».

Автори закону кажуть, що він допоможе галузі пережити кризу й відновитися після карантину. Адже попри пандемію – культура залишається в пріоритеті.