3 грудня - День народження українського генія Григорія Сковороди

А й справді, лише напившись досхочу настоянок життєвих полинів, людина доходить до усвідомлення того, що щастя завжди жило в її душі: воно прокидалось зранку з пташиним щебетом, падало з неба теплими дощами, обіймало крихітними долонями твоєї дитини...

Навчімось бачити і чути своє щастя, впізнавати його серед мільйонів інших, не проминати, не проміняти, випромінювати його у навколишній світ - і цей світ неодмінно стане кращим!

Шукай мене, Щастя, шукай!

Вустами тебе не роздмухати

І скель під тобою не зрушити,

З'явившись - зникаєш за край.

Шукай, мене, Щастя, шукай -

В дощах, поміж хмар з блискавицями,

Я десь між святими й убивцями

Стискаю всю волю в кулак.

Шукай між розпук і жалів,

У ріках, вагітних від повені,

У сте'пу розпеченім полудні,

Де вогник надії зотлів.

В руках зупинися на мить,

Коли вже нікому не віримо,

Бо люди навколо озвірені

Кидають до віч - "Розіпни!"...

В гонитвах за маревом світ,

У пошуках див... чи розвидниться?

Шукай мене, Щастя, між бідами,

В пустелях безмовних - озвись!

Тримай мене, Щастя, міцніш

За крила, потомлені битвами,

Тоді лиш душею світитимусь,

Як пристань знайдеш у мені!

...Вже чоботи стерто до дір

У пошуках то'го, що втрачено...

Знайди і, як зможеш пробачити,

До Світла за руку веди!

( Наталія Крісман)

Джерело: Український контент