Захист творчості та інтелектуальної власності за європейськими нормами

Підписана Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншої сторони, зобов’язала Україну максимально наблизити законодавство до загальноєвропейського. Зокрема, це стосується й оновлення системи прав інтелектуальної власності. Запроваджені зміни сприятимуть створенню у нашій країні стабільного правового середовища для захисту прав інтелектуальної власності, що заохочуватиме прихід іноземних інвесторів.

Ще донедавна наближення України до законодавства Європейського Союзу в цій царині залишалося мізерним. Неодноразово нам натякали про повільний прогрес із впровадження законів щодо захисту прав інтелектуальної власності.

Першими важливими перемогами у сфері інтелектуальної власності для нашої країни почалися з боротьби проти неліцензійних програм та ухвалений закон про кінематографію. Зокрема щоб не допустити розміщення нелегального контенту на веб-сайтах, в Україні запроваджений механізм моніторингу та контролю інтернет-простору.

В березні поточного року Верховною Радою ухвалено закон щодо охорони географічних зазначень. З набуття його чинності вступає в силу новий порядок захисту географічних зазначень товарів та послуг, які мають узгоджуватися із вимогами Європейського Союзу. Відповідно, назва товару, що має особливу якість чи репутацію, зумовлену географічним походженням, захищається законом в системах національного та міжнародного права. Наприклад, всесвітньо відома назва «шампанське» (ігристе вино з винограду, який росте у французькому регіону Шампань), захищена правом ЄС. Також, Мінекономрозвитку прагне уточнити умови надання правової охорони географічному зазначенню та підстави для відмови в наданні такої відмови, уточнити коло осіб, які мають право на державну реєстрацію географічного зазначення.

Черговим успіхом варто назвати прийняття в травні 2018 року революційного закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав». Головна мета даного закону – змінити діючу систему управління авторськими і суміжними правами. Вступають в силу чітко прописані основні засади діяльності та функції організацій колективного управління. Відтак буде здійснюватися збір та розподіл винагороди за використання у власних цілях творів або виконань, зафіксованих у відеограмах і фонограмах. Це стосується й аудіовізуальних творів, за кабельну ретрансляцію об’єктів авторського права та суміжних прав.

Важливість сфери авторського права і суміжних прав

На сьогодні в Україні здійснюють діяльність 19 організацій колективного управління (ОКУ), які збирають, розподіляють та виплачують винагороду за використання об’єктів авторського права і суміжних прав (музичних творів, фонограм, відеограм тощо). При цьому при наявній правовій прогалині в регулюванні їхньої діяльності за 2016 рік загальний отриманий ними дохід склав 80 млн грн.

До повноважень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України входить забезпечення ведення обліку організацій колективного управління, визначення уповноважених організації колективного управління та здійснення за ними нагляду. Проте, як виявилося, реалізація даних повноважень на дії неможлива. Центральний орган виконавчої влади, який відповідає за напрям діяльності цих організацій, не має права брати на облік нові бажаючі організації, відкликати свідоцтва в уже чинних та призначати серед них уповноважених. Навіть якщо організації зловживають своїм становищем і на них періодично скаржаться автори, центральний орган виконавчої влади ніяк не може на це вплинути. Саме тому так важливо визначити заходи контролю за діяльністю організацій колективного управління.  

До прийняття цього закону, не беручи до уваги часткове регулювання законом «Про авторське право і суміжні права» діяльності організацій колективного управління та їх уповноважених організацій, не було визначено видачу, переоформлення, анулювання свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією.

З прийняттям у 2014 році Директиви Європейського парламенту та Ради «Про колективне управління авторським та суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори з метою онлайн використання на внутрішньому ринку», виникла необхідність максимально переглянути та оновити діючі моделі регулювання діяльності організацій колективного управління. Лише створивши законодавчий фундамент для діяльності організацій колективного управління, ми зможемо побачити перші позитивні результати Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав». Якщо ж Україна і надалі буде гальмувати впровадження законів інтелектуальної власності, то ми маємо всі підстави втратити доступ держави до системи преференцій США. Окрім того, це призведе до економічних збитків. Проте ми сподіваємося, що новоприйнятий закон покращить репутацію нашої країни на міжнародній арені та наведе порядок у забезпеченні прав та інтересів суб’єктів авторського права та суміжних прав.

Прийнятий закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» матиме такі позитивні наслідки:

1. Врегульовані питання діяльності організацій колективного управління на законодавчому рівні.

2. Приведена нормативно-правова база в авторському праві і суміжних правах стане відповідною до закону «Про адміністративні послуги».

3. Імплементовані положення директиви 2014/26/ЄС про колективне управління авторськими та суміжними правами, а також мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори, мета яких - онлайн використання на внутрішньому ринку.

4. Забезпечена відкритість діяльності організацій колективного управління.

Ситуація з інтелектуальною власністю на Житомирщині

Для більш досконалого розуміння новацій новоприйнятого закону ми звернулися за допомогою до департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної державної адміністрації. Результат ми отримали неочікуваний. У департаменті нас запевнили, що вони не займаються цим питанням, оскільки в них немає ще цього положення. Своєю чергою, журналіста перенаправили до обласного управління освіти та науки, адже, за їхніми словами, питання інтелектуальної власності координує саме воно.

Поспілкувавшись із працівниками управління освіти і науки Житомирської облдержадміністрації, ми знову не знайшли відповідального.

- Я – не компетентна, у мене навіть у посадових обов’язках ці питання не прописані. Раніше всі функції, які стосуються інтелектуальної власності, були підпорядковані Міністерству освіти. Потім пройшов час, і дані повноваження передали до Мінекономіки. Тоді ми звернулися до керівництва облдержадміністрації з тим, що управління освіти більше не може займатися інтелектуальною власністю. Отже, якщо раніше ми дійсно закривали ці питання, останнім часом ними не володіємо, - зазначає провідний інспектор відділу з питань професійно-технічної та вищої освіти Сталіна Терабіж.

- Діяльність Державної служби інтелектуальної власності України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, - наголосила посадовець.

Після чергового спілкування в стінах облдержадміністрації, яке знову не принесло жодних результатів, на допомогу нам прийшла адвокат з питань інтелектуальної власності Олена Дроздова. Юрист переконана, що поява нового закону покликана подолати ряд правових колізій. В першу чергу це стосується організацій колективного управління (ОКУ) з чітким розумінням суті їх діяльності, порядку утворення та конкретизації функцій.

- Відповідно до нового Закону, ОКУ зобов’язана здійснювати виплату винагороди правовласникам, вживаючи при цьому всіх належних і можливих заходів щодо їх пошуку. Якщо ОКУ не вдається встановити місцезнаходження правовласника і це призводить до невиплати йому належної винагороди, правовласник має звертатися до суду із позовом про такі дії, - зазначає пані Олена.

Отож можна зробити висновок, що новоприйнятий закон є найбільш доцільним способом визначення суб’єктів, які здійснюватимуть колективне управління майновими правами правовласників. На думку адвоката, акт не лише детально регулює питання діяльності ОКУ в Україні, а й посилює гарантії захисту прав правовласників, покладаючи на ОКУ, установу та користувачів ряд додаткових обов’язків і створюючи механізм їх реалізації і виконання.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу