Виклики та можливості транскордонного співробітництва

Розробляючи транскордонні програми, ЄС звертає увагу на стратегічні документи в регіонах. Себто мету, яку заплановано досягти на місцевому рівні протягом найближчих 7 років. У свою чергу, при розробці стратегії в регіони обирають найкращий спосіб використання наявних ресурсів для вирішення локальних задач.

Транскордонне співробітництво (ТКС) – це співпраця сусідніх територій держав, визначальним фактором яких є наявність кордону між партнерськими регіонами.

Для України транскордонне співробітництво є надзвичайно важливим, адже воно допомагає розв’язувати спільні проблеми та поліпшує соціально-економічний розвиток. Транскордонне співробітництво – тема трішки специфічна, але тим не менш, в регіональній політиці ЄС до неї прикута значна уваги. В Україні також доволі тривалий час прикордонна співпраця набуває особливого значення як на державному, так і на регіональному рівнях.

Транскордонне співробітництво на Житомирщині

В нашому регіоні досить довго не було програм транскордонного співробітництва. Житомирська область межує тільки з Гомельською областю Республіки Білорусь, тобто вона уже географічно обмежена у виборі партнерів транскордонного співробітництва.

Якщо сусідня Рівненщина долучилась до європейських програм ще в 2008 році, то Житомирщина отримала таку можливість тільки з 2016 року. З появою в рамках Східного партнерства програми «Україна-Білорусь», з’явився шанс залучати європейські кошти для вирішення спільних для нас важливих локальних завдань.

Попри певну прохолоду зі сторони білоруської влади у відношенні долучення до розвитку своїх регіонів з сусідніми областями України, починаючи з грудня 2017 року на Житомирщині реалізується спільний проект. За фінансової підтримки від Європейського союзу розпочалася реалізація ініціативи «Зміцнення міжнародних контактів між організаціями осіб з інвалідністю України та Білорусі для спільних рішень у сфері інтеграції людей з інвалідністю в спорт та туризмі».

Проект із загальним бюджетом в 209 тисяч євро розрахований на 14 місяців. Головна метою є зміцнення міжнародних контактів між організаціями інвалідів України та Білорусі для спільних рішень у сфері інтеграції людей з інвалідністю в спорті і туризмі. Зокрема через інтеграцію людей з обмеженими можливостями в спорті шляхом створення клубного руху та сприяння занять спортом, проведення міжнародних змагань серед учасників клубів з України та Білорусі.

Сертифікат на фінансування проекту

Важливим пріоритетом є інтеграція людей з обмеженими можливостями в сфері туризму та проведення освітніх заходів в клубах, запущених  Житомирським обласним фондом соціального захисту інвалідів в рамках клубу «Freedom». З початком його роботи працюватимуть секції настільного тенісу, бочче, армреслінгу, шахів та шашок, більярду. У супроводі професійних тренерів люди з особливими потребами оволодіють даними видами спорту та візьмуть участь у міжнародних змаганнях між клубами України та Білорусії. Навесні члени клубу разом з однодумцями із сусідньої країни зможуть прийняти участь в сплавах на байдарках річкою Уборть.

Учасники клубу «FREEDOM» мають змогу навчитись розв’язувати складні шахові партії, або ж відточити свою майстерність у грі в шашки. Згодом заплановані міжнародні змагання між клубами України та Білорусії. Майстрині під час майстер-класу вчитимуть найбільш поширеним технікам – хрестик, гладь, тамбур, вирізування, настил, низь, виколювання, мережка. Передбачені майстер класи з декупажу, виготовлення листівок та хейн-мейд виробів.  Крім того, в клубі завжди можна поспілкуватися з психологом та отримати консультацію юриста.

Попри позитивний приклад, дослідження ефективності здійснення регіональної політики та транскордонного співробітництва в Житомирській області показало, що інструментарій транскордонного співробітництва не використовується у повній мірі. Основною інституційною проблемою регіону є те, що Житомирська область знаходиться поза «єврорегіонального» статусу.

У нашому регіоні досить довго не було програм транскордонного співробітництва. Якщо сусідня Рівненщина долучилась до європейських програм ще у 2008 році, то Житомирщина отримала таку можливість тільки з 2016 року. З появою в рамках Східного партнерства програми «Україна-Білорусь» з’явився шанс залучати європейські кошти для вирішення спільних для нас важливих локальних завдань.

Житомирська область межує тільки з Гомельською областю Республіки Білорусь, тобто вона уже географічно обмежена у виборі партнерів транскордонного співробітництва. На жаль, останні події свідчать про деяку прохолоду з боку білоруської влади у питанні долучення до розвитку своїх регіонів з сусідніми областями України.

Дослідження ефективності здійснення регіональної політики та транскордонного співробітництва в Житомирській області показало, що інструментарій транскордонного співробітництва не використовується у повній мірі. Основною інституційною проблемою регіону є те, що Житомирська область знаходиться поза «єврорегіональним» статусом.

До того ж розвиток транскордонного співробітництва стримують багато чинників. Це і недостатній досвід у проведенні відповідної діяльності, низька фінансова підтримка спільних транскордонних проектів зі сторони уряду та місцевих органів влади, несприйняття центральною владою проектів як складових регіонального розвитку. До того ж досі відсутня спільна для Житомирської та Гомельської областей візія транскордонного співробітництва.

- Транскордонне співробітництво – це ситуація, коли танцюють двоє. Самостійно не реалізувати проекти без зацікавленості іншої сторони, - запевняє представник Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, кандидат економічних наук Юрій Вдовенко.

- Наш шлях має бути таким, що зацікавленість мають проявляти не тільки громадські організації, а й навчальні заклади та засоби масової інформації. Очевидно, що Чернігівська, Київська, Житомирська області програють сьогодні Рівненській та Волинській, які мають великий напрацьований досвід.

- Ми не зможемо навіть із гарною ідеєю написати такий же класний проект, як, наприклад, Рівненська область. Це перші кроки, і рухатися потрібно тільки вперед, і отут облдержадміністрація мала б виконувати більше координуючу роль, - відзначає експерт.

За словами Юрія Вдовенка, на півночі України в етнічному складі регіонів присутній більший відсоток компактного проживання білорусів. Керівництво Рівненщини, Чернігівщини, Київщини налагодило та налагоджує дружні відносини між делегаціями, що є великим плюсом для покращення ТКС.

Житомирщина подала десять проектів для участі у програмі транскордонного співробітництва, але, на жаль, затвердили лише один. Хоча кількість проектів, які можна було подавати, – необмежена. Так, наш регіон залучений лише до однієї програми ЕаРТС «Білорусь-Україна», і це проект Житомирського обласного Фонду соціального захисту інвалідів. Навіть в її реалізації були певні проблеми та перешкоди. Основним принципом цієї програми було те, що фінансування в її рамках виділялося лише на проекти, які мають чіткий позитивний результат одночасно для України та Білорусі.

Виклики транскордонного співробітництва для Житомирщини

Для того, щоб покращити роботу у сфері транскордонного співробітництва, потрібно збільшити повноваження місцевих органів влади та місцевого самоврядування. Надавати їм більшої свободи у вирішенні спільних з регіонами сусідніх держав завдань регіонального та місцевого розвитку (це також стосується формування та використання місцевих бюджетів). Керівництву облдержадміністрації слід налагодити контакти з білоруською стороною задля спільного планування розвитку прикордонних регіонів і спільної стратегії розвитку українсько-білоруського транскордонного регіону. До цього процесу варто активно залучати співробітників нещодавно створеної в Житомирській області Агенції регіонального розвитку.

Ще один шлях до активізації роботи у сфері транскордонного співробітництва – підвищення рівня забезпеченості органів місцевого самоврядування спеціалістами з питань транскордонного співробітництва та залучення коштів міжнародної технічної допомоги зі знанням іноземних мов (однією із офіційних мов ЄС, наприклад англійською). Обов’язкова їх участь у заходах Twinning, мета якого - допомогти країнам-бенефіціарам покращити адміністративне функціонування органів державної влади та TAIEX, завдання якого – обмін досвідом між країнами-бенефіціарами й країнами ЄС.

Варто також активізувати діяльність місцевих органів влади до створення промислово-територіальних кластерів, стимулювання розвитку транскордонного співробітництва прикордонних регіонів та участі в єврорегіональних об’єднаннях, найбільше в напрямі посилення виробничо-технічної кооперації.

Співпраця у сфері екології

У 2012 році між Житомирщиною та Гомельщиною укладено постійно діючий договір про співпрацю в екологічній сфері. Впродовж декількох років вівся активний обмін інформацією про стан басейну річок і потенційних факторів забруднення, таких як розташованого поблизу кордону кар’єру з видобування каменю. Відповідальною за співпрацю з нашої сторони залишається Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) в Житомирській області. Штат на сьогодні налічує 75 працівників, з яких на 20 осіб покладений екологічний контроль на державному кордоні та внутрішній митниці.

- У нас має бути нова концепція екологічної служби, яка матиме більше повноважень. Контролюючі функції матимуть також органи місцевого самоврядування. Дана реформа має покращити нашу спільну роботу, - розповідає заступник начальника Держекоінспекцією в Житомирській області Сергій Зибалов.

В Білорусі для нас є чому повчитися, зокрема в частині передачі повноважень в природоохоронній сфері на обласний рівень. В них гарно налагоджена система утримання екологічних податків, якими розпоряджаються на місцевому рівні. Як результат, існує реальна можливість закладати кошти на природоохоронні заходи. За рахунок екологічного фонду навіть в маленьких селах від артезіанської свердловини до кожної домівки окремо прокладений водовід, побудовані очисні та внутрішня мережа стоків. В обласному центрі ось вже декілька років працює сміттєпереробний завод. Коштів екологічного фонду настільки багато, що вистачило для реконструкції набережної Гомеля, що зараз слугує візитною карткою міста.

- Дисципліна та виховання білорусів не дозволяє смітити. Я був у лісгоспах, там сміття у лісі не побачиш, - захоплено ділиться Сергій Володимирович. - Нам потрібно обмінюватися досвідом та отримувати практику. Було б не погано, якби також і студенти, майбутні екологи, їздили в Гомель та бачили, наскільки ощадливо до природи там працюють підприємства.

Пріоритети в майбутньому

Рівень використання можливостей програм транскордонної співпраці суб’єктами Житомирської області, на жаль, і досі залишається дуже низьким.

Російська Федерація має великий вплив на Республіку Білорусь, а отже проблеми розвитку транскордонного співробітництва будуть і надалі залишатися невирішеними. Білоруська сторона менш рухома і менш мобільна в питаннях укладання угод. Без дозволу вищого керівництва вони не намагаються нічого зробити, аби покращити транскордонну співпрацю з Житомирщиною.

Головною проблемою є відсутність розуміння необхідності розвитку транскордонної співпраці суб’єктами та учасниками ТКС. Не варто забувати і про нестачу коштів для реалізації заходів. Пріоритетними напрямками розвитку ТКС Житомирщини та Гомельщини в даних умовах є екологічна, туристична та культурна сфери, що поєднуються з положеннями та цілями стратегії регіонального розвитку. А ще важливо активізувати подання двосторонніх проектів на залучення коштів міжнародної технічної допомоги у вказаних сферах.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.