Від сталого розвитку до енергонезалежності громади

Роками залежність від імпорту енергоносіїв з Росії, нав’язування високих цін на газ і корупційні схеми довкола його постачання заводили державу в глухий кут. Завдяки підтримці Європейського Союзу та інших донорів Україна змогла втілити ключові зміни у таких секторах: газовому, електричної енергії, енергоефективності, енергобезпеки.

Структурне реформування енергетичної галузі сприяє підвищенню прозорості української енергетики, а також зменшенню корупції, удосконаленню надійності та якості послуг. Показово, що енергетика, яка завжди була збитковим сектором, починає приносити прибутки та сприяти економічній і політичній незалежності України. Починаючи з 2015 року, НАК «Нафтогаз України» перетворився з основних боржників державного бюджету в один із найбільших платників податків.

Основний напрямок допомоги ЄС – енергоефективність та енергетична безпека в усіх секторах: державному, комунальному та бізнесі. Населення, теплокомуненерго та бюджетні установи скоротили споживання газу з 24 млрд кубів у 2014 році до 18 млрд кубів у 2017 році. Україні вдалося істотно зменшити залежність від російського газу, а потребу в імпортованому паливі сьогодні вдається задовольняти завдяки постачанню з Європейського Союзу.

У країнах ЄС відбувається стрімкий перехід до низьковуглецевої економіки. Україні рух у цьому напрямку дозволить економити енергетичні ресурси, бути в тренді зростання частки відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі країни і скоротити обсяги шкідливих викидів. Сьогодні в нашій державі відновлювальна енергетика дає лише до 2% всієї енергії, до 2020 р. цей показник має зрости до 12%.

Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС

Об’єднання енергосистем України та ЄС зменшить залежність України від імпортних енергоносіїв, а українські виробники отримають можливість експорту до ЄС. Після проведення реформи Україна отримає доступ до європейського енергетичного ринку, що мінімізує ризик відключень та дефіциту енергії, зменшить ризик необґрунтованого зростання цін через монополію на енергоресурси та приноситиме Україні додатковий прибуток. Кожен українець у перспективі буде платити менше за комунальні послуги завдяки більшій конкуренції постачальників, а останні конкуруватимуть за споживачів зменшенням цін та покращенням якості сервісів.

Інтеграція ринків України та ЄС – це взаємовигідний процес, у межах якого обидві сторони зможуть стати більш енергетично незалежними та гарантувати ринкову цінову політику. Так, фізична інтеграція ринку електричної енергії (ліній електропередачі) – це важлива умова для зростання експортного потенціалу та підвищення якості енергії. Україна поставила собі за мету інтеграцію в мережу системних операторів передачі електроенергії Європи (ENTSO-E), що зменшить рівень монополізації українського ринку та створить сприятливі умови для відкритого ринку електричної енергії, що передбачено прийнятим у 2017 році Законом «Про ринок електричної енергії».

Європейський Союз підтримує та фінансує модернізацію енергетичного сектору України, передусім енергоефективність та енергетичну безпеку. Лише у межах програми Е5Р ЄС профінансує понад 20 проектів на суму 40 млн євро.

Підтримка житлового сектора здійснюється через енергетичну програму IQ Energy, а також у ширшому масштабі – через український Фонд енергоефективності у формі грантів для ОСББ на реалізацію заходів енергозбереження.

Угода мерів для міст та ОТГ

Особливого значення та поширення в країнах ЄС набула ініціатива з енергозбереження в містах. Започаткована у 2008 році, вона отримала назву «Угода мерів» і охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях. Слідуючи цим зобов’язанням, підписанти угоди розроблюють план зі скорочення власних викидів СО2 щонайменше на 20% до 2020 року. Зараз для нових підписантів Угоди мерів скорочення викидів до 2030 року складатиме не менше 30%.

До ініціативи нині долучено 163 українських міста та територіальних громад. На Житомирщині, окрім обласного центру, підписантами є міста Новоград-Волинський, Коростень, Бердичів, Малин та Овруч. З-поміж більш ніж чотирьох десятків об’єднаних громад області зараз підписантами є лише Баранівська та Корнинська ОТГ.

Починаючи з 2011 року, в Україні проводиться Європейський тиждень сталої енергетики. Через два роки, у 2013-ому, одним з перших міст, приймаючих заходи, став Житомир.

Цьогоріч вже увосьме щорічні заходи із долучення ініціативи з енергозбереження організовувалися в Чернівцях. Спільно з міською радою 3 червня 2018 року Представництво Європейського Союзу в Україні приймало в гостях представників 14 українських міст, які долучилися до підписання Угоди мерів.

Традиційно, окрім урочистого підписання меморандумів, під час проведення Європейського тижня сталої енергетики в Чернівцях організована виставка технологій раціонального використання енергоресурсів, демонстрація економічної вигоди від їх застосування та популяризація дбайливого ставлення до ресурсів. Прикладом співпраці між муніципалітетом та місцевим бізнесом став приклад підприємства «Гравітон». Модернізований за кошти інвестора завод став одним із взірців раціонального використання енергетичних ресурсів, що дозволяє досягнути сталості в енергетичному балансі всієї громади.

Церемонія підписання Угоди мерів з представниками 14 українських міст і громад з 5 областей відбувалася за участі голови Групи підтримки України Європейської комісії Пітер Вагнер:

- Європейський тиждень сталої енергетики відзначається по всій Європі, щоб привернути увагу до необхідності економії енергії на місцевому рівні. Це особливо важливо в Україні, оскільки дозволить підвищити енергетичну безпеку держави за рахунок зменшення споживання газу. Крім того, проекти з енергоефективності стимулюють місцеву економіку та створюють нові робочі місця, - сказав пан Вагнер.

Важливим компонентом співпраці є можливість міст - учасників програми отримати від 500 тис. до 1 млн євро на енергоефективні проекти. ЄС системно підтримує проекти у сфері енергоефективності з впровадження заходів енергоефективності в громадських і житлових будівлях шляхом їх термомодернізації: встановлення індивідуальних теплових підстанцій, утеплення стін і дахів, заміна вікон і дверей, модернізація вентиляційних систем та внутрішнього освітлення, енергоефективне управління будівлями тощо.

Віднедавна перелік проектів, на які може надаватися фінансування, значно розширився. Зараз серед пріоритетів - розбудова відновлювальних джерел енергії (сонячні та вітрові електростанції, використання біомаси) та модернізація систем централізованого опалення: заміна котлів, ремонт тепломереж, встановлення систем обліку та перехід на альтернативні види енергії.

Окремою важливою умовою сталого розвитку українських міст є нагальна потреба в модернізації вуличного освітлення: заміна ламп розжарювання на світлодіодні, енергоефективне освітлення історичних споруд, регулювання яскравості.

Оголошений у Чернівцях старт програми «Угода мерів – Демонстраційні проекти» надає доступ до виконання даних проектів. Загалом передбачено 6 мільйонів євро на підтримку проектів для міст-підписантів.

На переконання західних експертів інвестиції в енергоефективність допоможуть Україні втілити нову енергетичну стратегію, орієнтовану на зменшення споживання енергоносіїв, заощадження коштів на закупівлю газу, вугілля та інших енергетичних ресурсів, покращення екологічної ситуації. Запроваджуючи заходи енергоефективності в житловому секторі, українські громадяни зможуть зменшити витрати на комунальні послуги та поліпшити свої житлові умови.

Скорочення споживання енергетичних ресурсів зменшить залежність від імпортних енергоносіїв, а заощаджені кошти можна буде інвестувати в економічне зростання, соціальну сферу, покращення екологічного стану міст.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.