Мотивована команда, відповідальність та чесність – запорука успіху роботи в ЄС

Тарас Боросовський

Історія швейної фабрики «Леся» бере початок з 60-тих років минулого століття. До 2002 року більшість ринків збуту були втрачені й на цьому історія підприємство могла б завершитися. Але в той час власником фабрики стає Микола Сиченко. Взявши на себе керівництво підприємством, він береться реалізовувати давню ідею забезпечити індивідуальний пошив в умовах масового виробництва. Через мережу прийняття замовлень, де обирається фасон і тканина, а точні мірки з людини робить 3D сканер, вся необхідна інформація потрапляє на виробництво і людина отримує ідеально пошитий  саме для неї одяг.
Тоді все це виглядало фантастично. Але поступово підприємство почало втілювати плани з впевненістю, що немає нічого неможливого. Спочатку взяли участь у міжнародній виставці в Німеччині, де помітили, що мода змінила свій вектор від традиційної в Україні класики. Світ повністю перейшов на носіння вільного одягу. Casual-стиль від класичної моди щороку відвойовував по 10%. У ті роки в Україні його взагалі ніхто не виготовляв, але попит був просто шалений.
- Ми задумалися над таким питанням: а що необхідно, щоб виготовляти такий одяг у нас. І виявили була важлива складову – термічна обробка, яка надає готовим виробам більш приємніші відчуття та кращий товарний вигляд, - розповідає Микола Сиченко.
 

Розпочавши перемовини з компанією Hugo Boss, через них сконтактувалися з двома німецькими компаніями, зацікавленими у розвитку співпраці. Вибір пав на компанію Dr. Bock Industries AG, яка володіла відповідною технологією і готова була інвестувати на довготермінову перспективу значні кошти. Почалася більш тісніша співпраця і в результаті у Новоград-Волинську з’явилося нове підприємство «РГТ Україна» з Можливістю обробки 30 тис готових виробів на добу. Таким чином закладений потужний фундамент для розвитку швейної індустрії в нашого регіоні.
- Я був для німецьких партнерів, як це зараз кажуть, «інвестиційною нянею»: починаючи від відведення земельної ділянки до введення в експлуатацію готового підприємства, - зізнається голова спостережної ради ПрАТ «ВКФ «Леся».
Імідж про Україну тоді в європейців був сформований дуже негативний. Країну вважали тотально корумпованою державою. Німці навіть боялися приїжджати на власних автомобілях, оскільки тут можуть познімати колеса, зняти дзеркала. Звичайно ж, скрізь треба давати хабарі.
- Я їм пообіцяв, що вони жодної гривні нікому в кишеню не заплатять. І дану обіцянку дотримав, - з гордістю додає Микола Савченко.

У вдячність за отриману підтримку, іноземний партнер надав допомогу одразу ж у трьох речах. По-перше, забезпечили для ВКФ «Леся» замовленнями від найбільшого виробника штанів у Німеччині. По-друге, прогарантували постачання, встановлення і налаштування обладнання. По-третє, надали інженера-консультанта, з яким змогли правильно організували усі технологічні процеси.

Змінити мислення
- Часто підприємства виходять суто з власних інтересів: максимум ціни, знизити вимоги по термінам чи тому подібні. Однак слід дивитися на ситуацію з позиції замовника, - стверджує директор ВКФ «Леся».
На глибоке переконання мого співрозмовника слід турбуватися за продуктивність праці на підприємстві і про кінцеву якість готової продукції або ж послуги. Це є визначальними чинниками у конкурентній боротьбі за європейський ринок. Змінивши підходи в управлінні підприємству вдалося за невеликий проміжок часу наростити об’єми постачання для компанії Brax з 400 до 4 тис штанів щоденно.

Чудово розуміючи, що будуть інші замовники, у 2007 році спільно з німецькими партнерами в селищі Пулини Житомирської області та у Полонному Хмельницької області збудували нові фабрики. Однак через кризу до 2012 року підприємства не вийшли на планову потужність та потерпали від збитків. Довелося вийти з проєкту і сконцентруватися на розвитку основної виробничої бази в Новоград-Волинську.
- У швейному виробництві якщо ефективність праці низька, працівники не можуть отримати гідну заробітну плату і власник залишиться без прибутку. Тому у співпраці з німецькими партнерами мені вдалося впровадити новітні технології та інструментів, адаптуючи їх під українські умови, - продовжує мій співрозмовник.

Організувавши «мозкові штурми» ми обговорили план заходів для розв'язання поточних проблем на підприємстві. Так на підприємстві з’явилася щотижнева оплата праці, що надало працівникам більшої впевненості у завтрашньому дні та відчувати результат від власних зусиль. І кожної середи люди отримують не аванс, а заробітну платню. В бухгалтерію подається листки зі штрих-кодами, де до сотої частини секунди прораховується скільки часу людина витратила на певну виробничу операцію.
 

Показники продуктивності праці доступні практично в реальному часі на стенді у цеху, де кожен з працівників може підійти та ознайомитися як працює їх колеги, об’єднані у певні команди. Це забезпечило досягнення продуктивності праці в середньому 102-103 %. Система бонусів дозволила збільшити заробітну плату до 80%, досягнувши рівня у більш ніж 10 тис грн.
- Нам вдалося заповнити вакансії, підвищити імідж компанії, рівень довіри та лояльності до неї працівників, - розповідає Микола Сиченко.
Відчутну допомогу надали європейські партнери, які посприяли у отриманні підприємством кредитів під значно нижчі відсотки ніж у вітчизняних банках. В результаті значно знизилось фінансове навантаження на підприємство. Завдячуючи тому, що 98% продукції експортується до ЄС, ми не постраждали від зміни курсу і були впевнені у можливості вчасно повертати позики.
- Найбільша допомога полягала на зміні мислення. Ми перейшли від поширеної в Україні несприйнятті новаторства і змін. Від твердження, що це просто не можливо, прийшли до готовності впоратися з труднощами, долаючи ті чи інші перешкоди.
Кожен може запропонувати ідею через Банк ідей. Це своєю чергою дає можливість отримати спеціальні бали й обміняти їх на цінні подарунки.

Здолати кризу
Звичайно ж ніхто не передбачав того, що унаслідок пандемії настільки постраждають більшість економік цілого світу. Закриваються відомі будинки моди, тисячі працівників залишаються без роботи. Після сфери туризму і громадського харчування, фешн-індустрія за різними оцінками втратила більше 30 % від свого попереднього обсягу реалізації.
Такі ж скорочення слід було б очікувати й на залежному від зовнішніх замовлень Новоград-Волинському підприємстві.
- Якщо я вам скажу, що за поточний рік ми навпаки значно збільшуємо штат - ви мені повірите? – констатує директор ВКФ «Леся».
На фабриці вже зросла чисельність працівників на 6% і до кінця року в планах дібрати ще 4%. Витримавши певну паузу у березні-квітні, тимчасово перепрофілювавшись на випуск захисних костюмів для медиків, травня підприємство повністю відновило профільне виробництво.
 

- Набагато зручніше і комфортніше працювати з європейським замовником, де нашої конкурентною перевагою є якість, гнучкість та відповідальність за взяті зобов’язання, - запевнює Микола Сиченко.
Завдяки цьому вдалося уникнути скорочення об’єму постачання до ЄС. Лише для однієї компанії Brax щороку відвантажується 900 тис штанів з 6 млн, які продаються німецьким замовником. Внаслідок кризи вони повністю закрили виробництво у Домініканській республіці, скоротили на фабриці у Румунії, знизили замовлення в Туреччині, Тунісі, Марокко. Єдина компанія, де Brax залишив замовлення у докризовому об’ємі є український виробник з Новоград-Волинського.
- Спад призведе до масового банкрутства компаній. І буде звільнятися місце на ринку. Для того, щоб це місце зайняти, мої партнери повинні бути досить швидкими і енергійними, а ми маємо у будь-який момент підставити їм своє плече. Впевненість в нас забезпечує 100 % замовлень,  - переконує мій співрозмовник.
Таким чином, коли інші втрачають, ВКФ «Леся» планує нарощувати виробництво, залучаючи все більше людей. Кожен охочий після проходження тестування може пройти підготовку в навчальному центрі підприємства, і після 2 місячної адаптації людина отримує необхідні навички для повноцінної роботи на виробництві.
Впровадження Кайдзен-філософії поступово змінює підходи працівників до роботи. Головний принцип полягає у трьох «ні»: не беру брак, не роблю брак і браку не передаю. У підсумку вивільняється час для виготовлення додаткового обсягу продукції, що додає конкурентоспроможності.
- Історія з Covid досить налякала європейців, які збагнули наскільки вони залежні від Китаю. І сьогодні відбуватиметься певна диверсифікація в сторону східноєвропейських країн. Україна має певний шанс поборотися за це з Польщею або Румунією. Через рік-два передбачаю величезний потенціал для розвитку швейного бізнесу в нашому регіоні, - впевнений голова спостережної ради ПрАТ «ВКФ «Леся».
 

На думку мого співрозмовника є усі передумови для появи невдовзі цілого виробничого швейного кластера з центром у Новоград-Волинську. Однак, для цього потрібна професійна команда та чесне партнерство.
- Чесність це коли існує баланс інтересів між покупцем і продавцем. Якщо один постійно виграє, а інший програє – це шлях в нікуди. Мотивована команда, яка вміє виходити із зони комфорту, високий рівень відповідальності та згадана чесність з партнерами - це основа успішного бізнесу, - підкреслює Микола Сиченко.
Часто ідея експорту відлякує підприємців через брак інформації. З чого почати? Де шукати підтримки та бізнес-партнерів? У власників малих та середніх підприємств (МСП) виникає чимало подібних запитань, на які здатні відповісти у спеціально створених центрах.
За програмою Європейського Союзу EU4Business (“ЄС для бізнесу”) в 15 областях України працюють центри підтримки малого та середнього бізнесу. Розрахована вона на підприємців різних галузей — від сільського господарства до інноваційних технологій, яких готові проконсультувати та навіть надати фінансову підтримку при експорті товарів. Також передбачений розвиток і навчання для кращого розуміння міжнародних стандартів та вимог. За більш детальною інформацією переходьте на сторінку програми.
 

Керівникам МСП варто знати про інструмент підтримки бізнесу COSME ( “Конкурентоспроможність МСП” ). Програма має на меті полегшити вихід малого та середнього бізнесу на зовнішній ринок. Зокрема, завдяки її проектам можна отримати консультації, практичні знання про європейський ринок та законодавство ЄС, дізнатися про тендери або ж знайти міжнародних бізнес-партнерів. У межах COSME важливим є і доступ до Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network), що сприяє торговельним та інвестиційним можливостям українських МСП. Слідкувати за новинами та подіями консорціуму можна за посиланням.
Програми фінансової підтримки доступні також у рамках Горизонт-2020 «Індустріальне лідерство» (Horizon 2020), зокрема для компаній і певних видів організацій, які займаються дослідженнями та інноваціями. Актуальні можливості у цьому напрямку можна відслідковувати на сторінці оновлень. Щодо можливостей виходу МСП на ринок ЄС — у посібнику від аналітичного центру EasyBusiness.