Арена дипломатичних дій: чого досягла Україна у зовнішній політиці?

Кінець травня відзначився довгоочікуваною для українців подією: остання з країн-членів ЄС проголосувала за ратифікацію Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Які ще важливі події відбулися на міжнародній арені за останні кілька років? Центр громадського моніторингу та контролю проаналізував найголовніші з них.

 

Арена дипломатичних дій: чого досягла Україна у зовнішній політиці?

Відкриті кордони

Уже з 11 червня набуває чинності безвізовий режим між Україною та ЄС. Українці зможуть забути про бюрократичну тяганину та труднощі з отриманням віз і подорожувати лише з біометричними закордонними паспортами. На думку європейських політиків, це величезний крок до інтеграції України в Європу.

«Нові правила – хороший сигнал вашій країні. Вона дуже проєвропейська, а тому ми маємо працювати разом, заради миру і стабільності. Сьогоднішнє підписання набагато полегшить стосунки між вашою країною і ЄС», – прокоментував подію Президент Європарламенту Антоніо Таяні.

Втім, безвізу передував довгий шлях. Україна виконала План дій з візової лібералізації зі 144 пунктів. На думку польського експерта Кшиштофа Мрозека, позитивному рішенню сприяло і те, що Президент України Петро Порошенко особисто вів активні перемовини з президентом Європейської Ради Дональдом Туском і головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером.

Окрім ЄС, стало легше подорожувати і до Туреччини. З 1 червня українці можуть приїжджати сюди навіть без закордонних паспортів – лише з ID-карткою. Це новий вид документа, який можуть отримати громадяни України з 14 років замість звичайного паперового паспорта. За офіційними даними Державної міграційної служби, на сьогодні вже оформлено 550 тис. ID-карток.

Угоду про спрощення поїздок уряди України та Туреччини підписали 14 березня. Документ закріпив домовленості, досягнуті під час офіційного візиту Петра Порошенка до Турецької Республіки кількома днями раніше.

Нові «обрії» для партнерства

Цього року також на повну потужність запрацює Угода про асоціацію з ЄС. Верховна Рада та парламент Євросоюзу синхронно ратифікували документ ще 16 вересня 2014 року. Процес затвердження асоціації усіма країнами-членами ЄС тривав 3 роки. Голосування у сенаті Нідерландів 30 травня було завершальним етапом. Відтепер стане можливим застосування тих частин угод, що передбачають тіснішу співпрацю, зокрема у сфері малого та середнього бізнесу, науки і техніки, туризму, охорони здоров’я тощо. «Це відкриває велике вікно можливостей і для нас, і для Євросоюзу. Маємо максимально скористатися ними», – підкреслила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За останні три роки пришвидшилося і економічне зближення України з ЄС. Цьому сприяли два фактори: зона вільної торгівлі з Євросоюзом, яка фактично почала діяти ще у квітні 2014 року в рамках режиму автономних торговельних преференцій, і необхідність компенсувати втрату російського ринку, що спонукало українських виробників та експортерів шукати нових партнерів та можливостей для збуту своєї продукції.

За даними Міністерства економічного розвитку, на сьогодні частка експорту товарів до ЄС – найбільша у складі українського експорту і досягла 37,1%. Для порівняння: експорт до Азії складає 32,4%, на країни СНД припадає 16,6%, на африканські держави – 10,2%.

Незабаром запрацює ще одна зона вільної торгівлі (ЗВТ) – з Канадою. 18 травня Канадський сенат ратифікував відповідну угоду, а 1 червня генерал-губернатор Канади підписав документ. Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під угодою ще 3 квітня.

«Йдеться про формування трикутника вільної торгівлі Україна – Канада – ЄС, – прокоментував глава української держави. – А це вже спільне торговельне поле і спільний фронт взаємної підтримки».

За попередніми розрахунками, запровадження ЗВТ з Канадою дає можливість залучити 36 млн доларів інвестицій і збільшувати ВВП України на 3,4 млн доларів щорічно. У Міністерстві економічного розвитку розраховують, що до 2022 року український експорт до Канади зросте у 10 разів – до 200-300 млн доларів.

Санкційні та судові війни

Наприкінці травня в Італії пройшов 43-й саміт «Великої сімки». Перед його початком Президент Європейської Ради Дональд Туск висловився стосовно продовження санкцій проти РФ.

«Ми не побачили нічого такого, що могло б виправдати зміну нашої політики санкцій щодо Росії. Тож я буду закликати інших учасників саміту G7 продовжити цю політику», – зазначив глава Євроради.

Загалом починаючи з 2014 року економічні та політичні санкції проти РФ запровадила 41 держава, зокрема ЄС та США. Це свідчить про беззаперечну міжнародну підтримку України у її протистоянні російській агресії.

У грудні 2016 року Генасамблея ООН схвалила резолюцію про права людини в АР Крим та м. Севастополі, де вперше назвала РФ – «окупаційною владою», а кримський півострів «тимчасово окупованими» територіями. На думку директора Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександра Сушка, це створило передумови для початку судових процесів проти Російської федерації із залученням міжнародних правових інстанцій.  

Відтак 6 березня 2017 року у Міжнародному суді ООН в Гаазі розпочалися перші слухання за позовом України проти Росії за звинуваченнями у фінансуванні тероризму на Донбасі та расовій дискримінації у Криму.

Наразі суд відмовив у запровадженні обмежувальних заходів щодо дій Росії на Донбасі, але погодив запобіжні заходи для захисту кримських татар, тобто зобов’язав РФ відновити діяльність Меджлісу та навчання українською мовою у школах. Втім, розгляд справи по суті – ще попереду.

Україна також подала три заяви проти Росії до Європейського суду з прав людини і  звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права, щоб захистити свої права як прибережної держави та отримати відшкодування збитків, завданих РФ.

«Будемо використовувати будь-яку можливість, щоб притягнути агресора до суду. Розраховую, що цілеспрямована і системна робота дипломатичної служби дозволить Україні на міжнародному рівні зафіксувати злочинність дій Російської Федерації та примусить агресора понести належне і справедливе покарання», – резюмував Президент України Петро Порошенко.

 
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Житомира за сьогодні

17:55 У Житомирі притягнуто до відповідальності екс-патрульного за корупційне правопорушення 17:18 Уряд виділив на розвиток Житомирщини понад 124 млн грн 17:00 У Черняхові, ловлячи раків, втопився чоловік 16:43 В ОТГ на Житомирщині пройде масштабний фестиваль електронної музики Від читача 13:09 НАТО закликає вивести російські війська з Донбасу 16:25 Житомир приєднався до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків 16:10 У Троянові горів цех з виготовлення паливних пелетів 16:03 Майже 81 тис. абітурієнтів уже подали електронні заяви на вступ до вузів 15:40 Як каратимуть за несплату аліментів? 15:19 Родина Галайчуків тріумфувала на "TETERIV OPEN 2018" 15:02 П'яна суперечка закінчилася ножовим пораненням 14:44 У Бердичеві в незакритий каналізаційний колодязь впав чоловік 14:20 За вихідні у ДТП загинули двоє пасажирів мопедів 14:00 На Житомирщині відзначили "Маківку літа" 13:00 Літня жителька Житомира віддала шахраєві 36 тисяч гривень, «виручаючи онука з поліції» 12:44 За півроку митники склали 1503 протоколів про порушення митних правил 12:20 Житомирський спортсмен став найшвидшим веслувальником України 12:01 Засмагати чи ні? Все про користь і шкоду сонця 11:45 Оприлюднено антирейтинг найбільших у Житомирській області підприємств - боржників з виплати заробітної плати 11:20 Крадіжки лісу на Житомирщині не припиняються
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up