Вікторія ЛЕЩІНСЬКА: «Я люблю, коли мене недооцінюють. Це надихає працювати ще краще»

Мене з дитинства навчили, що потрібно працювати на себе – це особистий, багатий досвід та школа життя.

Я мріяла бути адвокатом чи юристом, але стала фінансистом. Починала з працевлаштування у сфері будівництва. Були об’єкти, на які потрібні були будівельники. Були будівельники, які шукали об’єкти. Я виступала посередником між ними. 

Думка відкрити магазин будівельних матеріалів виникла вже давно. Коли люди купують будівельні матеріали, то цікавляться, чи є бригада робітників. А так як я певний час займалася пошуком будівельників на об’єкти, то, звісно, маю злагоджену команду, за якість якої відповідаю особисто.

Продумуючи назву магазину, прагнула, щоб вона звучала патріотично. В Україні вже багато років панує така ситуація, коли будівельники їдуть шукати роботу в сусідні країни. Я хотіла зруйнувати цей стереотип, демонструючи тим самим, що в Україні для наших майстрів знайдеться робота і не обов’язково шукати кращої долі за кордоном.

Я люблю свою роботу за те, що люди, відвідуючи мій магазин, отримують якісні будівельні матеріали та професійний сервіс, чим дуже задоволені.  Проте робота обмежує мене у вільному часі.

Раніше мій робочий день був скорегований. Коли я почала працювати на себе, то почала нести відповідальність, переживала за кожного клієнта та робітника. Мені доводиться перевіряти все особисто. Тому не вистачає часу на відпочинок та родину. У зимній період, коли будівельні роботи не такі затребувані, я намагаюсь надолужити втрачене.

Один із девізів для майбутніх робітників: «Будівельник без шкідливих звичок». Людина має бути працьовита, навіть якщо не має досвіду чи знань. Навчитися можна всьому, головне – наполегливо працювати.

Мати бізнес – це, як думає більшість чоловіків, не жіноча справа. А займатися металом – тим паче. Більшість моїх знайомих та конкурентів не вірили в мене та мої можливості. Проте я люблю, коли мене недооцінюють: це надихає. Якщо мені кажуть «ні, ти не впораєшся», я починаю доводити протилежне.

За той час, як я стала приватним підприємцем, виробила в собі звичку щовечора складати робочий графік на завтра. Без нього не зможу впоратися з роботою і визначити пріоритети.

Я позитивно ставлюся до конкуренції, вона не дає можливості розслабитися.

Я прагну до того, щоб мій бізнес розвивався. Хочу відкрити декілька магазинів у області. Вдалося втриматися в час кризи завдяки гарним рекомендаціям постійних клієнтів.

Успіх – це душевна рівновага та фінансовий стабільний достаток.

Щоб відкрити свою справу, найперше – треба мати знання у сфері, у якій ти плануєш працювати, бажання та наполегливість. Головним фактором є людяність: у будь-якій ситуації потрібно залишатися людиною.

«У першу чергу потрібно вкладати гроші в рекламу та у свої знання. Потрібно розумітися на тому, чим ти будеш займатися. Ази ведення бізнесу та управління персоналом я отримала в університеті. Вважаю, що це фундамент усього, що стосується бізнесу».