Сергій Бутрік: «Для того, щоб робота була в радість, потрібно, щоб вона, як мінімум, подобалася»

Займатися бізнесом я почав 20 років тому. Тоді я ще працював на заводі. Але як і багато інших заводів, наш завод лихоманило: роботи не було й зарплату затримували. Потрібно було якось виживати. Тому я вирішив стати підприємцем.

Перед тим, як обрати сферу діяльності, спробував багато чого, але вочевидь, склалося так, як мало скластись, і я почав займатися саме цією справою. Як це не дивно, але особливих проблем тоді не було, і через дефіцит будь-які товари йшли «на ура».

До того як піти на свої хліби, я деякий час пропрацював на фірмі в друга й там набрався початкового досвіду. Перед тим закінчив інститут, але як і багатьом, це в житті мені особливо не згодилося, якщо не вважати роботу на заводі за фахом.

Сьогодні все набагато складніше не тільки тому, що всі ніші вже зайняті і в кожній є свій лідер. Складніше й тому, що, на щастя, вже немає повального дефіциту. Та й конкуренція зараз набагато сильніша.

Додає проблем ситуація в країні через події, які відбуваються на Сході. Наразі тяжка економічна ситуація, девальвація гривні. Відбивається все це й на емоційному стані людей, які не знають, чого їм очікувати від завтрашнього дня та чи матимуть вони на що жити.

Молодим та неосвіченим зараз починати бізнес надзвичайно важко, особливо, якщо це відбувається без підтримки зі сторони. Навіть маститі бізнесмени зараз часто бідкаються на життя, що вже говорити про молодь, якій у цій ситуації необхідно ще й втриматися на плаву.

Якби мав при собі той досвід, що маю, то, мабуть розпочав би справу спочатку. Якщо ні, то в такі тяжкі часи, як нині, не впевнений, чи обрав би саме цю стежку знову.

Більшість моїх знайомих займаються бізнесом, і це призвело до того, що спілкуватися ми стали рідше. Часу як завжди не вистачає, а якщо й з’являється вільна хвилинка, то друзі бувають зайняті, і навпаки. Це сумно, але друзі завжди залишаються друзями.

Після розвалу соціалізму ми стали більш вільними фінансово, але заплатили за це вільним часом і спілкуванням з друзями та близькими. Тому намагаюся відпустку проводити із сім’єю. Любимо подорожувати разом. Вважаю, що якщо є вільна хвилинка, необхідно присвятити її своїй родині.

Успіх кожен розуміє по-своєму. Для когось потрібно, щоб про нього дізнався весь світ, а комусь достатньо певного кола осіб. Для мене ж головне, щоб усе задумане вийшло.

ЦИТАТА

Для того, щоб робота була в радість, потрібно, щоб вона, як мінімум, подобалася. Звичайно ж, вона повинна приносити не тільки моральне задоволення. Потрібно забезпечувати себе та свою родину. Як то кажуть, у кожній справі потрібен талан і талант. От тоді все вийде!