Олексій Буковський: «Перший досвід у сфері ремонту авто я отримав на своєму власному автомобілі»

Здобув технічну освіту в Ризькому вищому військовому авіаційно-інженерному училищі. Після закінчення навчання півтора року служив в українських військах, на посаді начальника ТЕЧ ланки. Це були 1993-95 роки, коли техніка майже не літала, бо була несправною. Мене це не влаштовувало, тому я написав рапорт на звільнення і пішов у вільне життя.

З 95-го року розпочалася моя підприємницька діяльність. Почав працювати в торговій фірмі у друзів, де потрібно було продавати та розповсюджувати. Там я відчував себе не на своєму місці.

Я людина-«технар», здобув вищу технічну освіту. Мені завжди подобалося щось майструвати.

Своє перше авто я придбав за гроші, які позичив у сестри. Потім сам став пробувати його ремонтувати. Оскільки я людина технічного складу розуму, мені було це цікаво і в мене це виходило. Сам розібрав – сам зібрав. Тому перший досвід у сфері ремонту я отримав на своєму власному автомобілі.

На моє рішення пов’язати життя саме з цим видом діяльності вплинуло бажання бути потрібним і корисним для інших. Займатися справою, яка мені подобається. Стартового капіталу в мене не було, але було бажання і час щось робити.

Має бути постійний рух, потрібно щодня дізнаватися щось нове. У моєму випадку – це бути в курсі різноманітних новинок в індустрії ремонту авто- й мототехніки. Я розпочинав власну справу, працюючи в орендованому гаражі (стандартний розмір 3х5 метрів), – то вже тоді для мене це було круто, почали з’являтися перші клієнти. Потім було приміщення розмірами 10х10 метрів, клієнти ставали постійними. А далі був автоцентр на вулиці Київській, що за площею перевершував усі мої попередні місця роботи. Там я познайомився з багатьма людьми, котрі теж цікавилися тим самим, що і я.

Я надаю перевагу активному, різноплановому відпочинку. Люблю дізнаватися щось нове та цікаве, проводити час із родиною та друзями. Офіційної відпустки в мене не було вже доволі довго. Але вдається, хоч і рідко, вириватися на відпочинок з рідними та близькими. Вільний час потрібно проводити також з користю.

Щоб розпочати власну справу, необхідно мати намір та бажання, щоб реалізувати задумане. Окрім того, ми часто залежимо від різних життєвих обставин. Так само й у підприємництві: ніхто завчасно не знає, як буде в майбутньому, чи буде вдалою ця справа, а діє відповідно до обставин.

Коли ви робите якусь роботу самостійно, ви не зможете її виконувати цілодобово. Має бути людина, якій ви зможете делегувати свої повноваження. Це повинна бути людина надійна, на котру ви зможете покластися, якій будете довіряти. Тоді у вас буде впевненість у тому, що справи йтимуть так, як потрібно. Саме такою людиною є моя дружина.

Нещодавно зі своїми однодумцями взяли участь у громадській ініціативі: придбали, відремонтували і передали медслужбі 95-ій ОАМбр броньований автомобіль. Таким чином, підтримуємо наше військо. Зараз закупили і готуємо до передачі медслужбі 95-ій ОАМбр реаномобіль.