Значення щеплень в профілактиці інфекційних захворювань

Свого часу відомий хірург, гордість української медицини Микола Пирогов стверджував: «Фунт профілактики дорівнює пуду лікування».

Значення щеплень в профілактиці інфекційних захворювань

Одним з основних методів профілактики інфекційних хвороб є профілактичні щеплення. У довакцинальний період смертність від таких інфекцій, як дифтерія, кашлюк, кір становила майже 50%. А після перенесеного поліомієліту 40% перехворілих залишались інвалідами. Деякі інфекційні хвороби зустрічаються настільки рідко, що створюється ілюзія, що вони перестали бути страшними і небезпечними, а тому і захищатися від них тепер немає необхідності. Проте не слід забувати, що благополучна епідеміологічна ситуація із захворюваності особливо небезпечними інфекційними захворюваннями досягнута завдяки застосуванню саме вакцин.

Вакцинація (профілактичні щеплення) – це метод масової профілактики інфекційних хвороб: вірусних (кору, краснухи, епідпаротиту, поліомієліту, гепатиту В) та бактеріальних (туберкульозу, дифтерії, кашлюку,  правцю, гемофільної інфекції).

Науково доведено, що вакцинація – найефективніший метод профілактики інфекцій, нічого більш ефективного поки не винайдено. Сьогодні відомо вже 27 захворювань, профілактика від яких здійснюється за допомогою вакцинації. Кожна країна має свій календар щеплень, який розробляється з урахуванням епідеміологічної ситуації в даному регіоні, стану здоров'я дітей тощо. Так, наприклад, у країнах Європи (Німеччина, Швейцарія, Італія) проводять обов'язкові профілактичні щеплення від 13 інфекційних захворювань, а в США – від 16. У нас в Україні планова вакцинація дітям проводиться проти 10 інфекцій, таких, як туберкульоз, дифтерія, кашлюк, правець, гемофільна інфекція, кір, краснуха, епідпаротит, поліомієліт та гепатит В.

Після народження дитина протягом трьох-шести місяців має материнські антитіла, які захищають її від інфекційних захворювань. Коли материнський захист зникає, діткам вводять вакцинні препарати (антигени) для вироблення власної захисної реакції. Коли вакцина потрапляє в організм, імунна система уважно вивчає її, запам'ятовує і починає виробляти специфічні речовини (антитіла), які захищають організм людини від певного захворювання. В організмі створюється специфічний імунітет. Вакцина «навчає» імунну систему, готуючи її до боротьби зі збудником інфекційного захворювання. Деякі вакцини стимулюють розвиток імунітету з першого разу, інші доводиться вводити повторно, це так звана ревакцинація – захід, спрямований на підтримку імунітету, виробленого попередніми щепленнями.

Таким чином, потрапляючи в організм, вакцини викликають таку ж перебудову імунної системи, яка відбувається в результаті справжнього зараження хворобою, з одним приємним виключенням: людина при цьому не хворіє або хворіє в легкій формі, без тяжких ускладнень.

Як будь-який лікарський засіб, вакцина не може повністю виключити ризик розвитку побічних ефектів, проте вони в тисячі разів нижчі, ніж наслідки перенесеної інфекції. Побічні реакції при проведенні планових щеплень зустрічаються рідко. Можливі такі реакції, як почервоніння в місці введення вакцини, запалення лімфовузлів, алергічні реакції, підвищення температури тіла, поява деяких симптомів захворювання – це цілком закономірний процес реагування організму на чужорідні речовини. Зазвичай ці явища зникають через 2-3 доби без жодних наслідків для здоров'я дитини.

Вакцинуючись, ви забезпечуєте для себе високоефективний захист від інфекційної хвороби. Тобто вакцина – це гарантований результат від найнебезпечніших інфекцій, висока ефективність і прогнозований результат.

Лікар-епідеміолог А.С.Крицький

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up