Проблеми донорства крові завжди були і є актуальними не лише для Житомира, а й для України загалом. Нині Міністерство охорони здоров’я, спираючись на рекомендації європейських експертів, розробило нову Стратегію, що має докорінно змінити підхід до питань крові в країні.
Як розповіла головний спеціаліст медичного департаменту Міністрества охорони здоров’я Оксана Мулярчук, основа Стратегії національної системи крові – добровільне безкоштовне донорство.
«Стратегія національної системи крові розроблялася протягом півтора року згідно з рекомендаціями європейської організації ТАЄКС, – ділиться головний спеціаліст медичного департаменту МОЗ. – Після роботи комісія зробила висновки, що в Україні немає служби крові, а є розпорошена система відділень трансфузіології, пунктів забору крові, центрів крові, різних служб… Немає спрямованої системи, і, відповідно, немає єдиного стандарту забору, стандарту фракціонування, розподілу, контролю тощо. А якщо немає стандарту – немає і якості».
Оксана Мулярчук каже, що перш за все Стратегія несе централізацію служби крові, тобто створення єдиного стандарту, що передбачає 24 регіональні центри крові, які здійснюють забір, переробку і обстеження, а також створення лікарняних банків крові на основі відділень трансфузіології, які нині є у кожному лікарському закладі.
«Функцією лікарняних банків крові буде контроль за пацієнтом після трансфузії, правильна заявка до централізованого центру крові про необхідну трансфузію, індивідуальний підбір реципієнта і донора», – пояснює головний спеціаліст.
Також Стратегія передбачає створення єдиного донорського реєстру, де про донора, який здав кров, наприклад, у Житомирі, зможуть сказати лікарі в Чернігові. Моменти, коли донор з якоюсь інфекцією пішов і здав кров в іншому місті – будуть виключені.
«Ще один важливий момент, – додає Оксана Мулярчук, – це лабораторна діагностика, тобто те, що забезпечить нам безпеку донорської крові. Якщо центри будуть укрупнені – відбудеться централізація коштів, що дасть можливість централізовано закуповувати тестові системи».
Головний лікар Житомирського обласного центру крові Анатолій Чугрієв зізнався, що деякі позиції, закладені в Стратегії, вийшли з Житомирщини.
«Наприклад, централізація, – розповідає Анатолій Чугрієв. – У нас вона відбулася у 2000 році, коли розпорядженням голови облдержадміністрації ми створили Обласний центр крові і дві його філії – в Новограді й у Коростені. На той час у нас було 22 відділення трансфузіології в складі районних і міських лікарень, на сьогоднішній день їх лишилося 5. Решта реорганізовані в шпитальні банки крові».
Також, за словами головного лікаря Житомирського обласного центру крові, вони передбачили формування регіональної політики використання компонентів крові в лікарнях.
«Опрацьовані та розроблені основні принципи й стандарти призначення компонентів крові для пацієнтів. У 2003 році на рівні Житомирщини вийшла книжка «Тимчасове положення про використання донорської крові та її компонентів», яка є рекомендаціями для всіх лікувальних закладів області», – пояснює Анатолій Чугрієв.
Ще один елемент, який увійшов до Стратегії, але вже давно функціонує на Житомирщині – аудит використання донорської крові та її компонентів.
«Раз на 3 роки ми перевіряємо, як лікарня використовує кров, тому на сьогоднішній день ми володіємо ситуацією з використання донорської крові та її компонентів і відповідним чином передали це в стратегію», – зазначив головний лікар.
У подальшому в Житомирі планують впровадити подвійне тестування донорської крові – імуноферментний аналіз і метод генотестування, тобто визначення ДНК - і РНК - вірусів.
«Зараз уже є домовленості з Сумським центом крові щодо тестування крові методом генодіагностики», – розповів Анатолій Чугрієв.
За словами головного спеціаліста медичного департаменту Оксани Мулярчук, Стратегія писалася координаційною робочою групою. До неї увійшли лікарі-практики, які на своєму досвіді побачили всі нині існуючі недоліки.
Наразі Стратегія знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві фінансів. Після врегулювання цих питань документи будуть подані до Міністерства юстиції. З моменту її затвердження Кабінетом Міністрів буде 18 місяців на реалізацію. Як наголосила Оксана Мулярчук, успішна реалізація Стратегії національної системи крові є умовою імплементації України до Європейського союзу.
Анастасія Кузьмич
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер