COVID серед нас: йому байдуже, чи вірять в нього

Так відбувається процедура здачі ПЛР-тесту

Статистика перевалила вже за 8 000 хворих на добу, а більшість міст України потрапили в так звану «червону» зону. Однак не варто забувати, що ці цифри свідчать лише про виявлені випадки шляхом тестування, а скільки ще хворіє людей безсимптомно або з мінімальними проявами у вигляді ГРВІ, навіть важко уявити.

Досить часто ми можемо почути в громадському транспорті діалоги «спеціалістів», які обговорюють, що коронавірусна статистика надумана, це світовий зговір, а у Наді сусід перехворів і розповідав, що це звичайнісінький грип, і нічого тут страшного немає. А основна частина свідків цього діалогу схвально кивають головою і спускають маски до підборіддя. Адже це ж не страшно, це ж майже як звичайнісінька застуда. А в цей час підступний вірус обирає собі нову жертву. Йому абсолютно байдуже, вірять в нього чи ні, він просто робить свою справу та косить всіх, хто нехтує правилами безпеки. Тому радимо все ж прислухатися до порад справжніх фахівців і не вірити сумнівним думкам диванних експертів.

Журналісти «20 хвилин» розпочинають цикл матеріалів «Коронавірусні історії», де будуть розповідати вам реальні історії тих людей, які захворіли на цю недугу та як її побороли; висвітлювати гострі проблеми, з якими зіштовхнулись житомиряни під час хвороби, та шляхи їх вирішення; публікувати поради фахівців медичної сфери та тих, хто знає, як відстояти своє право, коли вас ігнорують або відмовляють у наданні медичної допомоги. 

У цьому номері ми зібрали розповіді житомирян, які поділились своїми історіями хвороби та своїх рідних. А також розповімо, що робити, якщо ваш сімейний лікар не виходить на зв'язок або відмовляється призначати лікування.

Коли здається, що температура висмоктує всі сили…

Першою своєю історією з нами поділилася пані Ірина. Вона розповіла, що відразу відчула щось неладне. Її організм почав подавати сигнали тривоги і, як виявилось, не дарма. ПЛР підтвердив коронавірус. 

«У п'ятницю після роботи прийшла додому і поміряла температуру. Я прислухалася до свого організму і ще після обіду стала підозрювати – щось відбувається, тим паче, що на пару днів раніше захворів мій колега. О 6-й вечора температура була 37,4, а о 10-й вечора вже 38,4.

Наступна ніч пройшла з сильним головним болем і слабкістю. Зранку випила таблетку від голови, і з симптомів залишилась тільки температура. На сьогодні хворію 8-й день. Тримається температура до 39, і здається, що вона висмоктує всі сили, зрідка проявляється кашель. Лікуюсь вдома, дякувати Богу, що поки показань до госпіталізації немає. Страшенно боюся лікарні, бо це морально дуже пригнічувало б мене, знаю історії своїх знайомих, що лежали там і при них вмирали люди.

Вважаю, що інфікувалась на роботі, оскільки нас захворіло декілька чоловік. Сімейного лікаря поставила до відома з першого дня хвороби, вона порадила лікуватися як при звичайній застуді. На 4-й день хвороби ходила до неї в ізолятор, на окремий вхід, благо в нас нова амбулаторія і передбачені окремі входи. Лікар мене послухала, виміряла сатурацію і призначила антибіотики. На 7-й день хвороби призначили ПЛР-тест, результат пообіцяли за 2-3 дні. Показів для КТ чи рентгену немає. Знаю, що досвідчений лікар гарно чує легені, бо рентген чи КТ є дуже стресовим для ослабленого організму. Направлення відразу лікар не давала, говорила, який сенс в тому тесті, якщо майже половина з них хибні. Я не наполягала, бо ліків від ковіду немає. Але потім мені зателефонувала медсестра і сказала, що завтра потрібно прийти на тест. До речі, направлення на тест в електронному вигляді, коли приходиш, то називаєш своє прізвище, і тебе приймають. Хочу сказати, що моя сімейний лікар зараз приймає по 80 осіб на день і за записом, і таких, як я, поза чергою в ізоляторі. Це – надрежим, і дуже важко. За цей час на лікування я витратила до 1000 грн», – поділилась пані Ірина.

Також жінка розповіла і про те, як проходить процедура здачі ПЛР-тесту. 

«Тест призначили на 8 ранку, жива черга. Я приїхала о 7.35 і була 6-а чи 7-ма в черзі. Буквально за 5 хвилин нас було чоловік 60. І це кожного дня і в одному пункті здачі тестів! А скільки їх по місту? Ви уявляєте масштаби епідемії? Тести приймали швидко, 3 медсестри в кабінеті брали мазки з носа і глотки», – підкреслила Ірина.

Коли знаєш, що можеш не повернутися додому

Однак, на жаль, не всім вдається лікуватися амбулаторно, а декому навіть не вдасться вже повернутися додому до своїх рідних та обійняти їх. Своєю історією хвороби та своїх рідних поділилась житомирянка Наталія. 

«До сімейного лікаря не можна було додзвонитися. Я телефонувала протягом трьох днів, однак безрезультатно. І така ситуація у багатьох мої знайомих. Не можна додзвонитися, а потім починають говорити: міряйте температуру, не виходьте з будинку та дають рекомендацію пити вітаміни. Я говорю лікарю, що зі мною проживають члени сім'ї, які перебувають у зоні ризику, але мені відповіли: просто спостерігайте за їхнім станом. Тож мені довелось телефонувати до лікарів в інший регіон, де мені змогли надати більш компетентну інформацію. Також мені сімейний лікар не виписала направлення на ПЛР-тест і в подальшому навіть не зателефонувала дізнатися про моє самопочуття», – жаліється Наталія.

Пані Наталія вважає, що дуже багато залежить і від самого медперсоналу та їхнього ставлення до хворих. Про це вона розповіла на прикладі інших її рідних, котрі потрапили на лікування до стаціонару. В їхньому випадку медперсонал максимально намагався приділити увагу хворим та морально підтримував їх. Однак і тут не обійшлося без краплі дьогтю, оскільки всі ліки пацієнтам довелось оплачувати з власного карману, що в ці часи є накладним, особливо для літніх людей.

«Коли до лікарні потрапили інші мої рідні, то медперсонал дуже уважно до них ставився. Однак всі ліки вони купували за свої гроші. Коли вони поставили запитання медперсоналу, чому ми купуємо ліки за свої кошти, то їм відповіли, що зараз ліків немає в лікарні, чекайте. Дуже велика кількість людей поступила, і ліків не вистачає на всіх», – говорить Наталія.

Також жінка поділилися шокуючою історією про свою сім'ю. Виявляється, що через смерть від коронавірусу не знають, як правильно поховати людину. Цю історію вона розповідала зі сльозами на очах, адже від того, що відбувалося, просто волосся дибки стає.

«Через коронавірус померла близька наша людина. Їй було 78 років. Родичі телефонували сімейному лікарю 5 днів, а лікар навіть не сказала, які ліки потрібно приймати. Тільки порадила пити воду з лимоном. Після того зателефонували в швидку, яка і забрала жінку в лікарню, де підтвердився коронавірус. Однак, на жаль, пробувши там декілька днів, вона померла. Коли дійшла справа до поховання, виникли проблеми. Жінку привезла на кладовище бригада, яка має здійснювати поховання, і відразу хотіли поїхати, просто залишивши труну. Потім, як виявилось, в них не було спеціальних канатів, за допомогою яких мали опускати труну, щоб її не торкатися. І це при тому, що родичі оплатили повністю захисні костюми, канати та інші засоби задля безпечного поховання. Тоді рідним довелося шукати вже на місці якісь канати та додатково доплачувати гроші двом людям, щоб ті допомогли здійснити поховання. Однак далі почався якийсь жах. Вони в себе в автомобілі знайшли якісь рушнички і, взявши один канат, почали на них опускати труну. І тут стається просто жахливе: ці рушники просто обриваються. Після цього труну дістають, розривають захисний мішок, просувають канат і знову опускають. Ви тільки уявіть, який це був стрес для присутніх, що прийшли провести рідну людину в останню путь», – розповіла жінка.

Що робити, коли відчуваєте симптоми COVID

Коли ви захворіли, не варто зволікати та займатись самолікуванням. Відразу телефонуйте своєму сімейному лікарю та спробуйте максимально точно описати свій стан. Це дасть лікарю можливість визначити подальший алгоритм дій та призначити правильне лікування. Будьте на зв’язку з сімейним лікарем та дотримуйтеся його рекомендацій. Не відмовляйтеся від госпіталізації, якщо лікар вбачає таку необхідність. Не виходьте без потреби з дому, адже цим ви можете наражати на небезпеку інших людей. 

У лікарнях наближається колапс, і ліжкомісця фактично всі заповнені. Тому не варто забувати, що ситуація з поширення хвороби залежить від нашого свідомого ставлення та дотримання заходів безпеки.

Світлана Цимбалюк

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.