Забуті чемпіони

Свого часу, а саме у 1240 році Житомир захопили татари. Батий, завоювавши південну Русь, повернув війська на захід і першим містом на його шляху став  Житомир, «испытавший всю тягость нашествия татар». Під час визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького у1643 році місто було повністю зруйновано козацьким військом, а в 1651 році Хмельницький вщент розбив під Житомиром 17000  військо польське князя Четвертинського. У 1778 році Житомир разом з іншими містами Київського воєводства був приєднаний до російської імперії. Дохід міської казни на той час складав 39331 злотих і йшов на користь власника міста графа Юзефа Августа Ілінського, який мав свій власний розкішний палац у містечку Романові. Граф водив дружбу із самими  імператорами Павлом І та Олександром І, Великим  князем Костянтином , який був хрещеником Юзефа Ілінського.  Олександр І завжди радо приймав запрошення графа відвідати його родове помістя. Коли він приїздив у  гості в Романів, то при в’їзді його зустрічали  з вітальними піснями графський хор із 84-х співаків і два оркестри із 100 музикантів.  Знаючи велику пристрасть  Ю. Ілінського  до коней, в один із своїх візитів імператор подарував йому шість чистокровних скакунів.

У 1802 році міська казна спромоглася викупити у графа Юзефа Ілінського  місто, а в 1804 році  Житомир стає центром Волинської губернії. Місто починає стрімко розростатися, чому сприяли не в останню чергу, як не дивно, кліматичні умови. В одному історичному виданні 1898 року знаходимо такі відомості:

«В настоящее время Житомир, как уже сказано  выше , один из лучших и наиболее благоустроенных второстепенных губернских городов; здоровый климат, изобилие растительности,  живописныя и действительно поэтическия окресносни, а также дешевизна жизни способствуют увеличению населения, привлекая семейных и одиноких лиц, ищущих покоя  или желающих поставить своих детей в более благоприятные  для  здоровья  условия; наконец, немало лиц отправляются в Житомир, как на климатическую станцию. В Житомире почти все доме, за исключением разве самых  центральных, торговых улиц, окружены  большыми фруктовыми  садам и   отчасти декоративными  деревьями . Зима теплая, лето прохладное; средняя годовая температура + 7,67. В городе существуют три средне-учебных заведения ; мужская  классическая гимназия, прогимназия и женская гимназия ведомства  учреждений Империатрицы  Марии, затем, десять низших учебных заведений, музыкальная школа, частные пансионы; наконец, водолечебница, устроенная по последним требованиям науки…»

Прикрасою міста був і залишається міський театр (тепер обласна філармонія ім. С. Ріхтера). На його сцені виступали знаменитий піаніст і композитор Ференц Ліст,  співачка Поліна Віардо,  співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов,американський актор Айра Олдрідж, українські актори Марко Кропивницький,  Марія Заньковецька, Віра Комісаржевська та багато інших  видатних майстрів сцени.   У 1928 році  зі сцени театру звучав голос  Володимира Маяковського.

Але Житомир був не тільки культурним, економічно розвиненим губернським центром, а й одним із центрів проведення світових чемпіонатів із французької боротьби. Відомо, що  на початку  1904 року перший чемпіонат світу відбувся у Відні, який виграв  австрієць Б. Арнольд. Наступний чемпіонат проходив у м. Житомирі з 24 жовтня по 5 листопада того ж року. Як свідчать архівні документи,поєдинки найсильніших атлетів того часу  відбувалися в цирку Г.В.Соббота, що розташовувався  на розі вулиць Великої Петербурзської та Іларіонівської (тепер Покровська та Грушевського).  Виступали на арені цирку знаменитий чемпіон і силач із Варшави  поляк Пьотр Урсусь Янковський, український борець Іван Максимович Піддубний та багато інших відомих силачів. Газета «Жизнь Волыни» повідомляла: «…сегодня 31-го октября торжество гладиаторов –    8-ой день Житомирского чемпионата француз ской борьбы на премию 1000 рублей, которая будет роздана в последний день чемпионата… Сегодня две борьбы: 1) между знаменитыми чемпионами И.М. Поддубным и  П.  Янковским; 2) борьба между знаменитыми атлетами и борцами г.Александровым и г. Лютовым…».

Про підсумкові результати чемпіонату інформація, на жаль, в архіві відсутня. Але судячи з того, що 12 листопада відбувся бенефіс П. Янковського, найвірогідніше чемпіоном Житомирського чемпіонату став саме він. У тій же газеті читаємо: «Сегодня,12 ноября , по желанию публики и спортсменов будет  интересное спорт-цирковое и атлетическое представление – прощальный бенефис знаменитого варшавського чемпиона, атлета и борца П.Янковского.  В представлении примут участие и цирковые артисты. Бенефициант Янковский раздаст публике, посетившей его бенефис, литографические карточки,  исполнит трудные атлетические упражнения с тяжестями и состязание с двумя лошадьми, которые не будут в состоянии  растянуть его руки.»  Того ж дня відбувся  поєдинок колишнього поліцейського П.Лозінського і шведського атлета Андерсона «на золотой жетон бенефицианта (П.Янковського). Хто став володарем жетона поки що не вдалося встановити, але 12 листопада 1904 року слід вважати  офіційним днем започаткування боротьби на Житомирщині.  

Черговий чемпіонат світу з боротьби 1914 року також проходив у ФОТО)Житомирі. Майже місяць, із11 червня по 6 липня, житомирська публіка насолоджувалася поєдинками найсильніших борців, серед яких виступало 9 діючих чемпіонів світу з французької боротьби. На житомирський килим виходили помірятися силами Федір Баганц із Лодзі, Еберле (Німеччина), Рауль- де –Руан (Франція), угорець Варча Симонич – Януш, Ескале із Фінляндії, Станіслав Збишко – молодший (Австрія),  харків’янин Іван Сєдих (Росія), Фристенський (Прага Чеська),   Герш Корнвассер  із Варшави). Учасниками  змагань були також Михайло Піддубний (прийомний син І.М.Піддубного), Евальд Радамес  (чемпіон  Європи та Німеччини), київський атлет М. Урицький, чемпіон Галичини  Циклоп,  Шульц із петербурзького гуртка І.В.Лєбєдєва. Поза конкурсом виступав «…старейший из чемпинов мира Пьотр Урсусь Янковский».

Про значення чемпіонату світу для життя міста газета « Жизнь Волыни» писала: « Открывшийся 11июня чемпионат французкой борьбы для нашого мало занимающегося спортом города должен представить незаурядный интерес. Французскую борьбу можно смело  ставить во главу всех тяжело-атлетических видов спорта. Она дает наилучшие условия для гармонического развития мускульной системы и вместе с тем вырабатывает подвижность, находчивость и осторожность в связи с расчетливостью в затратах  энергии. Житомирский чемпионат состоит главным образом из «легковесов и средневесов» и это делает борьбу особенно подвижной…»

Про перебіг світового чемпіонату місцеві газети детально описали майже кожен поєдинок. Цікаво читачеві дізнатися, що найшвидший поєдинок тривав всього 19 секунд. Поляк Ф.Баганц  поклав на лопатки австрійця  С.Збишко- молодшого. Найдовшим виявився поєдинок між згадуваним Ф.Баганцем та українцем М. Піддубним. Атлети боролися на килимі без перерви 50 хвилин 15 секунд. Перемогу здобув поляк.

Досить видовищні поєдинки  відбулися  3-го липня. 11 пар борців спеціально для глядачів демонстрували національні види боротьби: російсько-швейцарську на поясах, турецьку, баварську, кавказьку, вільно американську, тірольську, естонську, російську в обхват, французьку, циганську. Перемогами в трьох видах боротьби (кавказька, тірольська, циганська) відзначився Федір Баганц, Михайло Піддубний був сильнішим в російській боротьбі в обхват, у турецькій переміг варшав’янин Корнвассер. Угорець Симонич-Януш виграв поєдинки у баварській та вільноамериканській, фінський атлет Ескале - в естонській, П.Янковський – у російсько – швейцарській на поясах.

У цей же день стався прикрий випадок  «…из уборной неизвестным похищены серебряные часы, принадлежащие борцу Эберле (Німеччина) находившемся в это время на арене цирка. Проведенные полицейскими надзирателями  Юрчуком и Белинским обыски не дали результатов.»

Виступав на чемпіонаті житомирянин Примаков (на жаль, ім'я невідомо).Зазнавши дух поразок, він вибув із боротьби. Про його виступ місцева газета писала: «Знание приемов у любителя есть, сила тоже, но он отвык от борьбы и это не дает ему возможности с успехом выступать против тренированных профессионалов.»

Окрім  боротьби атлети демонстрували свою силу у піднятті ваги та силових трюках. Так, 13 червня відбувся виступ рекордсмена світу з гирьового спорту  Івана Сєдих. У тій же газеті читаємо: «Сегодня первая гастроль последнего  мирового рекордиста – гиревика по поднятию тяжестей господина Седых, которой между прочим  свои номера исполнит в первый раз. 40 человек рабочих согнут на спине Седых домостроительную балку. Подарки уважаемой публике приготовит рекордист г-н Седых сгибая из железа  разной толщины браслеты и галстуки.»

Не зазнавши жодної  поразки, чемпіонат блискуче виграв Федір Баганц із Лодзі. Після останнього поєдинку «… состоялась раздача  призов  за борьбу.

1-й приз – звание чемпиона мира 1914-1915 года присужден борцу Баганцу (без поражений).

2-й приз – большая золотая медаль  Симоныч -Януш (Синяя маска).

3-й приз – большая серебряная медаль  Поддубный, Седых и Радамес.

4-й приз – малая золотая медаль Збышко.

Цирк был переполнен публикой. Бенефицианту г. Арнольду  (головний рефері  чемпіонату – авт.) от публики была поднесена корзина цветов. Особенно красив и пышен был поднесенный г-ну Седых огромный букет, перевитый национальной русской лентой с надписью: «Русскому богатирю. Житомиряне.1914 г.» Букеты цветов от публики также  получили  Баганц, Збышко и 2-й букет Седых. Борцу Циклопу (посів останнє місце – авт.) поднесли от публики – живого поросенка. Подношение Циклопу публика приветствовала продолжительными апплодисментами.»

Такі дві значні світові спортивні події відбулися у Житомирі на початку ХХ століття.

                                                  Дослідник історії спорту

                                                         О.Кухарський