Переможниця в індивідуальній гонці з велоспорту спеціально для «20 хвилин» розповіла про себе та поділилася планами на майбутнє

11 травня у Білій Церкві представниця Житомира здобула І місце в індивідуальній гонці на весняному чемпіонаті України з велоспорту. Ольга Шекель відірвалася від суперниці на дві хвилини, і це допомогло перемогти одеситку.

Журналісти «20 хвилин» вирішили поспілкуватися з переможницею, аби дізнатися більше про видатну спортсменку.

- Розкажіть, будь ласка, як починалася історія вашого успіху?

 - Велосипед став для мене частиною життя. З 11 років я почала займатися велоспортом. Як зараз пам`ятаю, ранок п`ятниці, я йшла до школи, навколо мого будинку каталися діти з тренером. Мене це видовище надзвичайно зацікавило, і тренер-жінка запропонувала мені прийти в понеділок. З величезним задоволенням я завітала до бази, познайомилася з всіма. Саме з цього дня і почалася моя кар’єра.

-- Хто ваш наставник та що він радить?

- Мій тренер – Едуард Муселимян. Вже 6 років ми працюємо разом, він відкрив мені двері до професійного велоспорту. Ця людина має надзвичайно сильну енергетику, кожен його спортсмен прагне лише перемоги. Мій наставник ніколи не дозволить втратити надію, він завжди вірить в мою силу та перемогу, і це для мене величезна мотивація.

- Які труднощі виникають під час тренувань?

- Зазвичай труднощів узагалі не виникає. До справи я та мій тренер підходимо з професіоналізмом. Бувають дні, коли фізично важко тренуватися, але я завжди повторюю, що фізичний біль лише тимчасовий. Я маю улюблену цитату: «Терпение горькое на вкус, но его результат слаще, чем мёд».

- Чи підтримувала ваш вибір  родина?

- Моя сім`я підтримувала мене завжди і у всьому. Батьки та сестра завжди телефонують до мене перед кожним стартом, адже хвилюються за мій результат і бажають лише кращого. Чоловік інколи присутній на змаганнях, він постійно мене підтримує і знає, що я завжди хочу перемогти, незважаючи на рівень складності змагання. Підтримка рідних для мене не просто важлива, а необхідна, вона відображається у моїх результатах.

Чи маєте плани на майбутнє?

- Цього року я прагну здобути золото в чемпіонаті Європи. В 2015 році мені не вистачило лише 6,5 секунди, аби вдягнути зіркову футболку, але, незважаючи на це, з кожним роком у мене все більше і більше впевненості в собі і мотивації. Мрією всього мого життя є Олімпійські ігри. Як зараз пам`ятаю розмову з тренером у 11 років «Я ніколи не покину спорт без золотої Олімпійської медалі». Шлях до перемоги лежить через постійні тренування. Велоспорт заповнив моє серце, повністю та надовго!

Тетяна Павловська