Земельний мораторій: що втрачають українці без ринку землі

Організації утворили Громадську Коаліцію та підписали відповідний Меморандум. Серед учасників – Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», VoxUkraine, Асоціація «Укрсадпром», Незалежна асоціація банків, Стратегічна група радників з підтримки реформ (SAGSUR) тощо. Необхідність скасування мораторію на землю коментує один з підписантів Меморандуму, генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

Якнайшвидше скасування мораторію та запровадження ринку сільськогосподарських земель є нагальною необхідністю. Про важливі важелі запровадження розповідає генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.

«Мораторій дискримінує близько семи мільйонів власників земель сільгосппризначення. Адже, на відміну від власників квартир чи авто, власники земельних ділянок, отриманих в результаті розпаювання колективних с/г підприємств, не можуть повноцінно розпоряджатися своїми паями. По-перше, за небажання або неможливості самому фізично обробляти пай, власнику доступна лише опція оренди, він позбавлений законної можливості безперешкодно продати або передати його у спадок. Зважаючи на поважний вік багатьох власників паїв (близько чверті мають 70 і більше років), хтозна чи встигнуть вони скористатися ним за життя, наприклад, продавши, отримати необхідні на лікування або покращення умов кошти. Позбавляє власників паїв справедливого доходу від надання паїв в оренду. Оскільки, через мораторій, ціна оренди значно занижена. За розрахунками спеціалістів Світового Банку, власники недоотримують за оренду паю в середньому 13-18 тисяч грн на рік», – коментує Тарас Висоцький.

Також генеральний директор УКАБ додає, що мораторій стає на перешкоді залученню банківського фінансування малими фермерськими господарствами, адже земля у користуванні фермерів не є ліквідним активом.

«Працюючи на орендованій землі і не маючи власної, фермер не позбавлений можливості отримати під неї кредит (на закупку пального, насіння, нової техніки тощо), гальмує вкладення інвестицій у довгострокові сільськогосподарські та інфраструктурні проекти. Компанії агросектору та фермерські господарства, які працюють на орендованих землях і залежать від рішення власника землі щодо продовження договору, часто не ризикують вкладати кошти у довгоокупні проекти (зрошення, садівництво, ягідництво, тваринництво)», – зауважив Тарас Висоцький.

Аліна Бойко

Матеріал підготовлено у рамках співпраці з проектом "Voxconnector".