З перших уст про головне і актуальне для громади в інтерв’ю селищного голови Володимира Савченка

20 хвилин (Житомир)

Володимир Савченко

Журналісти видання «20 хвилин Романів» поспілкувались з очільником громади. Ключові теми розмови – перші кроки на посаді, подальші напрями роботи та політичні дискусії у партійному колі.

Зважаючи на карантинні обмеження, бесіда проходила у телефонному режимі. Журналісти формували запитання, беручи до уваги думку читачів, і більшість запитань – це запити від аудиторії. На початку розмови Володимир Савченко зазначив, що радо співпрацює із засобами масової інформації, але за однієї умови: «Мої відповіді друкувати повністю, не скорочуючи. А також не спотворювати контекст».

Володимире Володимировичу, Ви працюєте понад 4 місяці на посаді голови ОТГ. Чи достатньо Ви ознайомилися з принципами роботи зовсім для вас нового напряму?
Напрям роботи не новий, тому що я завжди був у курсі проблем району, адже з 2014 року був головою громадської організації «Романівщина», а з липня 2020 р. – головою Ради громадських формувань Романівського району. За цих кілька місяців мені довелося більш глибше вникнути у різні сфери діяльності громади. Одразу після виборів хотілося все змінити, почати активну діяльність, але, на превеликий жаль, не все так просто. Оскільки ми стали правонаступниками Романівської районної ради, ми по-новому створювали структурні підрозділи виконавчого комітету, приймали на баланс усе рухоме і нерухоме майно, землі тощо. Тобто кілька місяців пішло лише на проведення конкурсів, призначень.

Відео дня
/li>
Проводячи виїзні прийоми громадян, Ви особисто ознайомилися з проблемами старостинських округів. Які перспективи розвитку Ви бачите, якщо Ви їх бачите, саме в сільській місцевості?
Так, я дуже добре знаю проблеми села. Ще перед виборами я об’їздив практично усі села громади, спілкувався з людьми. Головна проблема на селі – це відсутність роботи. Ця проблема виникла не вчора, і вирішити її зараз дуже важко. Але потрібно розумно використовувати те, що ми маємо. Для прикладу візьмемо полуницю, чорницю, гриби, молоко. Потрібно шукати сфери збуту цієї продукції, не платити перекупникам, а підписувати договори із заводами, щоб напряму здавати продукцію за договірними цінами, можливо, створити цехи з переробки тощо. Саме старости, знаючи можливості і бажання людей у своїх округах, повинні бути ініціаторами таких справ. Але потрібно, щоб самі люди хотіли, ініціювали, пропонували. Ми завжди допоможемо і підтримаємо. Пам’ятаю, свого часу мене дуже вразило село Ульянівка: доглянуті будинки, люди, які гуртуються навколо костелу, і багато маленьких дітей, що для сучасного села – рідкість. Саме такі села мають майбутнє.
Назвіть основні ресурси, присутні на території Романівської громади, завдяки яким можна було б наповнювати бюджет Романівської громади.
Якщо ми повернемося подумки 20 років назад і почнемо перераховувати, які заводи, фабрики, цехи, колгоспи функціонували на теренах району, то перелік сучасних підприємств буде у кілька десятків разів коротшим. Але маємо те, що маємо. Основними ресурсами наповнення бюджету громади, звичайно, є сплата податків, але їх платять далеко не всі і не в повному обсязі. У нас є певні плани щодо цього: уже розпочато повний бухгалтерський аудит; збирається інформація по водних об’єктах, гідроспорудах, пасовиськах, садках; проводиться інвентаризація комунального майна громади (школи, бані, автопарки, тракторні стани); інвентаризація землі тощо. Також шукаємо варіанти залучення державних програм, інвесторів. Першою ластівкою створення нових робочих місць є відкриття філії українсько-італійської фірми з виготовлення взуття у Романові (у колишньому приміщенні Будинку дитячої творчості). Зараз уже закінчується процес оформлення технічної документації, і найближчим часом, маю надію, цех запрацює.
Коли Ви балотувалися на очільника громади, чи складали план першочергових, послідовних дій у напрямі покращення життєдіяльності Романівщини? Якщо так, то назвіть перших три пункти.
Дороги, освітлення вулиць сонячними батареями, створення нових робочих місць.
Чи підібрали Ви ту команду, яка Вас повністю підтримує в роботі?
Тут однозначно не можна дати відповідь. У більшості структурні підрозділи очолюють досвідчені спеціалісти. Є люди, які не мають досвіду, але мають бажання і нові погляди на вирішення проблем. Я вважаю, що це неправильно, коли з тобою у всьому погоджуються. Справжню істину можна отримати лише в результаті конструктивної дискусії та діалогу. Ми маємо команду, де кожен на своєму місці, але усі разом робимо спільну справу.
Перед виборами Ви особисто роздавали рекламні листівки, в яких містилася інформація, що Ви не підтримуєте жодну партію. Як так сталося, що Ви прийшли до влади саме від партії? І які на сьогодні у Вас стосунки з цією партією?
Я ніколи не був членом жодної партії, хоча, зрозуміло, мав і маю певні симпатії. На превеликий жаль, законодавство не дозволило мені балотуватися як самовисуванцю. Я не завжди поділяв погляди з Віктором Йосиповичем, але пішов на вибори з командою «За майбутнє». Перемога є, а от співпраця із керівництвом обласного осередку партії «За майбутнє» не склалася. Хтось може звинуватити мене, що я переміг завдяки партії, але скажіть, будь ласка: скільки у нас у громаді членів партії? Голосували пересічні громадяни за конкретну людину. Мене звинувачують в тому, що я не підтримую лінію партії, іду на угоду з іншими політичними силами, своїми діями шкоджу авторитету обласної організації «За майбутнє» та керівництву партії. Це, щонайменше, смішно і нерозумно. Жодного разу депутатів громади фракції «За майбутнє» не збирали, щоб обговорити разом із керівництвом план дій розвитку Романівщини. А от вказівки про призначення я отримував постійно. Але я маю свої життєві принципи, і на угоду з совістю я не піду за жодних умов: не можна призначати людину на посаду тільки через приналежність до певної політичної сили, найголовнішими вирішальними чинниками повинні бути професійні та людські якості. Отже, на сьогодні немає ні співпраці, ні порозуміння з керівництвом обласного осередку партії, яке 17 лютого 2021 року на загальних зборах Житомирської обласної організації прийняло рішення про підготовку та ініціювання відкликання мене з посади за народною ініціативою (!?). Доречно зазначити, що із більшістю селищних депутатів-«замайбутнівців» склалися робочі стосунки, присутні співпраця, порозуміння і підтримка. Дуже шкода, що своїми вчинками та діями керівництво партії доводить, що для них головне – не інтереси людей, а власні амбіції. Я буду співпрацювати з усіма політичними силами, якщо це буде в інтересах громади.
Хто сьогодні є стрижневою опорою для Вас як для голови громади, надійним порадником та помічником у справах?
У нашій команді є люди з досвідом і абсолютно нові. Це дуже добре, тому що дуже важливо вислухати усіх. Часто обговорення на комісіях чи нарадах проходять дуже емоційно та напружено, і у цьому є великий плюс: потрібні надійні аргументи, щоб переконати інших у своїй правоті. Я дослухаюся до думки тих, хто більш компетентний у певній сфері, але це не може бути одна людина. Мені комфортно працювати із енергійним та ініціативним Юрієм Чумаченком, я ціную та довіряю поміркованому та досвідченому Володимиру Рибаку. Я дослухаюся до порад і пропозицій керівників відділів. Усі ми разом – команда, і результативність залежить від особистого вкладу кожного.
Досить тривалий час Ви зі своєю командою визначалися із призначенням старост. Яким критеріям кандидатур Ви надавили перевагу?
Так, призначення старост – це дуже клопітка та непроста справа. На мою думку, ця посада повинна бути виборча, адже саме люди повинні вирішувати, кому довіряють свій добробут, але законодавець вирішив по-іншому… При призначенні старост насамперед ми орієнтувалися не лише на організаторські та фахові здібності людини, а й на авторитет. Кандидатуру старости пропонує голова, але вирішальне слово – за депутатами. У кожного депутата своє бачення, свої пріоритети, і потрібно було обрати тих людей, яких підтримає більшість. Зараз ще завчасно робити висновки про правильність обраних кандидатур. Час покаже. Зараз усі без винятку стараються. Я дослухаюся до думки людей, і якщо у якомусь старостинському окрузі будуть претензії до роботи старости, у будь-який момент можна зробити заміну.
На сторінках фейсбуку і у приватних розмовах часто виникає питання про Вашу заробітну платню. Якщо не секрет, скільки Ви отримуєте?
Зарплата селищного голови не може бути секретом. Я заповнюю декларацію, переглянути яку може будь-хто. Разом із доплатами, прийнятими на сесії, я «чистими» отримую 15093 грн, хоча, на думку «моїх доброзичливців», моя зарплата набагато більша.
Який головний задум мрієте втілити в життя громади як голова Романівської ОТГ?
Головний задум не можна втілити тільки в одній справі, це може бути комплекс гарних справ, спрямованих на покращення життя громади. Але якщо конкретно, то одна з найболючіших проблем, із якими ми стикнулися взимку, це опалення лікарні. У морози за одну ніч у котельні спалюють 10 (!!!) підвод дров, притому особливого тепла ні в поліклініці, ні у відділеннях немає. Старі теплотраси слід давно замінити. Серце кров’ю обливається, коли бачиш гори заготовлених дров у гімназії, що ідуть на спалення. Тож я мрію знайти інвесторів, щоб у лікарні, гімназії та садочках встановити сонячні батареї. Дуже надіюся, що нам це вдасться.