Сесія Житомирської облради: гарно слухали, дружно зверталися, але із фінішем – не вийшло!

Пересічний читач, так само як і пересічний житель Житомирщини, зазвичай мало цікавиться тим, а що ж саме депутати збираються вирішувати у сесійному залі. Як правило, люди вважають, що нічого доброго для народу депутатська діяльність не приносить, бо життя переважної більшості жителів Житомирщини вже давно не покращується.

Сотня пунктів за п‘ять годин – не проблема!

Між тим цього разу депутати Житомирської обласної ради взялися за розгляд аж цілої сотні питань, заздалегідь внесених до порядку денного 30-ї сесії. Варто зауважити, що вже із самого старту розгляд питань проходив швидко, а обговорення чи запитання, які виникали у сесійному залі, доволі швидко вирішувалися у позитивний спосіб. Хоча, наприклад, звіт прокуратури Житомирської області того дня у сесійному залі так і не прозвучав, бо щось там не зійшлося. Знову ж таки звіт головного управління Національної поліції у Житомирській області нічим особливим не відзначився, бо депутати цього разу особливих заяв, претензій на адресу керівництва правоохоронного відомства не висловлювали. Чи насправді поліція на Житомирщині суттєво покращила свою роботу, чи, можливо, депутати 5 березня поспішали встигнути розглянути ще більше 90 пунктів порядку денного, а тому «поліцейський» звіт був прийнятий без затримок.

Надалі депутати пришвидшили темп розгляду питань, і тому у найбільш інтенсивному режимі у сесійному залі працював лише один чоловік – голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма. Він, як і годиться, згідно з вимогами регламенту, мав оголошувати повний текст питання із порядку денного, також до його обов’язків входить і організація та проведення голосування. Лише іноді, під час коментарів чи коротких запитань, які лунали у сесійному залі, можна було довідатись, що, наприклад, невдовзі у стінах Житомирської обласної державної адміністрації відновить свою роботу управління агропромислового розвитку, а для потреб Житомирського обласного онкологічного диспансеру вже у цьому році керівництво області намагатиметься придбати конче необхідний для 30-ти тисяч онкохворих Житомирщини лінійний прискорювач.

Лише під час розгляду питання про можливість кредитування КП «М’ясомолторг» у сесійному залі виникло пожвавлення через розпочате обговорення. З’ясувалося, що підприємство не лише проблемне з огляду на слабкі показники своєї господарської діяльності, але й потребує додаткових зусиль (ну й, звісно ж, грошей) для забезпечення надійного зберігання отруйних речовин. Питання про можливість кредитування «М’ясомолторгу» у сесійному залі було вирішене у позитивний спосіб, але наскільки це вирішить проблему із екологічною безпечністю підприємства для жителів сусіднього мікрорайону, так ніхто і не сказав. Як кажуть, час покаже.

Надалі депутати розглянули десяток пунктів порядку денного, де йшлося про необхідність змін у назвах цілої низки навчальних закладів Житомирської області. Стосувалися такі «реформи» найменування коледжів Житомирщини, де у їх назві невдовзі з’явиться нове слово «фаховий». Потім депутати взялися розглядати тексти низки звернень до вищих органів державної влади України. Зокрема, в одному із звернень депутати Житомирської обласної ради пропонували Верховній Раді України зменшити суми застави для партійних організацій, які збираються восени 2020-го року взяти участь у чергових місцевих виборах. Ще одне звернення від Житомирської облради було адресоване НКРЕ КП, а причиною такого звернення є порядок встановлення тарифів для підприємств Житомирщини. До речі, під час розгляду питання про текст звернення до НКРЕ КП з трибуни сесії можна було почути виступ фінансового директора ПАТ «Житомиробленерго» Т. Бабак. Вона доволі швидко, енергійно та начебто кваліфіковано розповіла про порядок та особливості тарифоутворення для промислових споживачів в Україні, однак достеменних причин того, чому тарифи на електроенергію так разюче відмінні у різних куточках України, так і не прозвучало. Втім, депутати Житомирської обласної ради все ж таки ухвалили текст звернення щодо тарифів на електроенергію, так само, як і ухвалили вони іще одне звернення щодо недопустимості звуження прав місцевих громад у ході погодження питання про видобуток корисних копалин. Певний резонанс і спалах виступів у залі Житомирської облради викликав текст звернення щодо впровадження земельної реформи в Україні. Звісно ж, депутати ледь не одностайно проголосували за те, аби реформа земельних відносин запроваджувалась поступово, а ще краще – після проведення загальноукраїнського референдуму.

Із контрактами на сесії – щось не те!

Вже під завісу сесійного засідання, коли депутати подумки мріяли про обід, настала черга розгляду додаткового питання, яке було внесено ще на початку сесії. Йшлося про переукладання контракту із директором комунального підприємства «Готель «Україна» Петром Козенюком. Було зрозуміло, що у сесійному залі є група зацікавлених осіб, які не бажають бачити на посаді директора готелю «Україна» вищезгаданого пана Козенюка. По-перше, голова фракції ВО «Свобода» у Житомирській обласній раді С.В. Кізін під час розгляду питання про остаточний вигляд порядку денного наполегливо рекомендував депутатам не включати питання про контракт із Петром Козенюком. Але, попри такі рекомендації, депутати підтримали пропозицію іншого депутата-«укропівця» В. Науменка, і на завершення сесії доля контракту із директором готелю «Україна» мала бути вирішеною. Цікаво, що у цей же день депутати Житомирської облради проголосували за те, щоб продовжити контракти із директорами низки підприємств та установ. Таких, наприклад, як «Бюро технічної інвентаризації», спортивна школа із легкої атлетики, підприємство «Інваспорт». Підприємства та організації важливі і значимі, але жодних тобі зауважень, претензій до керівників, яким продовжували контракт на черговий термін, у сесійному залі не виникало. Знову ж таки у залі бу присутній і директор готелю «Україна» Петро Козенюк, а тому логічно було б запросити його для того, аби він відповів на усі запитання щодо своєї роботи. Міг би, наприклад, розповісти директор готелю, за яких умов він працював у попередні роки, як виконував (і навіть перевиконував) завдання із надходження коштів до обласного бюджету. Але ж ні! Не звикли депутати, а особливо керівництво Житомирської обласної ради, ставитись до кожного із директорів однаково. Одним під час сесії продовжили контракти, а от із Козенюком – не вийшло. Причому тенденція у ставленні до питання навколо директора готелю упродовж самої сесії мала певну еволюцію. Якщо зранку, після початку сесії, проти пропозиції про розгляд питання щодо контракту П. Козенюка виступав лише С. Кізін, то вже в обід із ним солідаризувався депутат І. Смичок. Цікавою, а насправді загадковою виявилася поведінка декого із депутатів від фракції «Батьківщина», які у момент голосування по контракту Козенюка вийшли із залу. У підсумку директор готелю «Україна» так і не зміг набрати необхідної кількості депутатських голосів, щоб залишитись на посаді ще на один термін. Відтепер, вже після завершення дії контракту із Петром Козенюком, керівники Житомирської обласної ради оголосять про конкурс на заміщення директорської посади у готелі «Україна». Хтозна, наскільки швидко це станеться. Адже у діяльності нинішньої Житомирської облради бували приклади і випадки, коли давно назрілий конкурс щодо обрання директора комунального закладу чи установи обласного підпорядкування відкладався чи переносився на місяці, а то й роки. Так було у ситуації із оголошенням та проведенням конкурсу із обрання директора Бердичівського медичного (тепер фахового) коледжу, де керівник тимчасово виконує обов’язки вже майже три роки. Що буде із готелем «Україна» – побачимо вже незабаром. Якщо на посаду директора готелю керівники Житомирської обласної ради вже знайшли потрібну чи впливову людину, що користується підтримкою більшості депутатського корпусу, тоді у процесі визначення персони нового директора готелю «Україна» залишилося виконати лише процедурні моменти. Оголосити, прийняти, розглянути, провести і проголосувати. Як то кажуть – лише питання часу.

Микола Корзун