Сесія із сенсаціями та претензіями на «безпрєдєл»

У самому приміщенні ради, якраз перед входом до сесійної зали, було влаштовано виставку із фотоматеріалами, присвяченими видатним борцям за незалежність та волю України. Але далі героями та персонажами сесійного дійства стали вже зовсім інші люди. Так би мовити, із числа сучасників.

Найпершим чином варто зауважити, що церемонія вручення державних нагород та почесних звань для цілого ряду житомирян та жителів Житомирщини стала вже звичним елементом сесійних засідань Житомирської обласної ради, і зазвичай вітання та нагородження стають прелюдією сесійного дійства. Проте надалі сюжет подій на сесії стає більш драматичним і напруженим. Не стала винятком і сесія Житомирської обласної ради від 23 травня 2019 року.

Отруєна Случ – типово  український «безпрєдєл»?

Кожен, хто заходив до сесійної зали Житомирської обласної ради зранку 23 травня, зупиняв свій погляд на банері, прикріпленому до столу президії. Банер прикріпили активісти із Новограда-Волинського, аби ще раз нагадати депутатам про неподобства, що виникли на річці Случ, головній водній артерії для міст Баранівки та Новограда-Волинського. На Житомирщині вже давно знають про те, що найбільшим джерелом екологічних негараздів для Случі стала Понінківська паперова фабрика, яка знаходиться на території Хмельницької області. Очисні споруди підприємства працюють з перебоями, і часто відходи целюлозного виробництва потрапляють у води річки Хомори. Та,  зі свого боку через декілька кілометрів впадає у більш потужну артерію річки Случі. Ось таким чином відходи із Понінки знищують все живе у Случі на відстані 40 – 50-ти кілометрів вниз за течією. Жителі Баранівки неодноразово били на сполох у 2017-му та у 2018-му роках, коли риба та всіляка інша річкова живність гинула від того, що із Понінки надходила чергова порція отрути. У 2019-му році до протестів щодо скиду отруйних нечистот у Хомору та Случ долучилися жителі міста Новограда-Волинського. Уся Україна нещодавно спостерігала за перекриттям автомагістралі Київ – Чоп поблизу Новограда-Волинського. Але у відповідь Понінківська фабрика зреагувала черговим викидом отрути, а Случ перетворилася після цього у небезпечну стічну канаву. Ось чому активісти зі Звягеля прибули до Житомира, аби спонукати Житомирську облраду хоча б прийняти звернення до Президента, Кабміну та парламенту України щодо небезпеки на Случі. Звернення, яке піде «наверх» до столиці, приймалося у звичайний мітинговий спосіб. Активісти усіх мастей мали змогу учергове висловити своє занепокоєння та обурення. Депутати із Новограда-Волинського також приєдналися до вимог, які увійшли до звернення. Але ніхто й словом не обмовився про те, хто є господарем Понінківської фабрики. Так само ніхто із керівників Житомирщини, працівників правоохоронних органів чи екологічної  інспекції не встав і не сказав, яких збитків насправді нанесло жителям житомирського Полісся горе-підприємство із Хмельниччини. Для повної ясності, мабуть, варто було б розповісти, що Понінківська фабрика є головним постачальником картонної продукції для одного із кондитерських гігантів України. Усі в Україні знають назву цього підприємства, так само як і прізвище його власника. Адже зовсім недавно він був найпомітнішою в Україні особою. Що буде тепер і чи зможе хто-небуть в Україні припинити екологічний «безпрєдєл» у Понінці і в цілому на Случі? Звісно, це залежить не стільки від депутатів Житомирської облради, скільки від нових керманичів української держави.

Що робити, якщо депутата підслуховують?

Повертаючись до сесійної зали Житомирської обласної ради того ж дня 23 травня 2019-го року, можемо із сумом відзначити, що перелік подій із сенсаційно-скандальним забарвленням не обмежився лише мітингом навколо Понінки. На старті роботи сесії на трибуну зійшов депутат Володимир Кропивницький. Його заява стосувалася суто етичних норм та правил у роботі депутатського корпусу. Якщо точніше – Кропивницький висловив обурення щодо дій голови Житомирської обласної організації ВО «Батьківщина» Анжеліки Лабунської. Вона, за словами Володимира Кропивницького, використовує у своїй роботі та спілкуванні із однопартійцями методи, якими зазвичай послуговуються працівники спецслужб. В.М. Кропивницький із трибуни сесії обласної ради звернувся до правоохоронців із  вимогою їх реакції на те, наскільки законним є прослуховування телефонних розмов депутатів із фракції ВО «Батьківщина». Наразі важко зрозуміти, наскільки несподіваною для правоохоронців виявилася заява депутата Володимира Кропивницького, але голова депутатської комісії Житомирської обласної ради з питань законності та регламенту Сидір Кизін відреагував миттєво, запевнивши колег-депутатів, що очолювана ним комісія ретельно вивчить факти та обставини, викладені у виступі-заяві В.М. Кропивницького.

Львівське сміття і Житомирщина: схоже, народжується традиція?

Надалі сенсації у сесійній залі продовжились. Слово для виступу від головного мікрофону отримала голова Семенівської ОТГ Наталія Семенюк. Вона повідомила про ще один епіцентр екологічних негараздів, що виник у Бердичівському районі. Йдеться про приміщення колишнього складу у селі Терехове, яке використали для прийому сміття зі Львова. Хтозна, на що розраховували підприємці-орендарі приміщення у селі Терехове, але дуже схоже на те, що на Житомирщині було облаштовано чергову аферу навколо сміття зі Львова. Тобто орендарі складу у селі Терехове вирішили заробити на утилізації львівського сміття. Прийнявши сміття за цінами «зі Львова», а потім переправивши його на місцеві сміттєзвалища до Бердичева та Козятина. Розрахунок був простий – місцеві ціни на утилізацію сміття були куди меншими, ніж львівські тарифи, і саме на цій «різниці-маржі» планувалося отримати дохід. До того ж частину сміття «терехівські орендарі» вирішили спалити. Місцевий люд, а також жителі Бердичева відчували сморід від диму із Терехового упродовж трьох днів. Але вся дикість ситуації у селі Терехове проявилася у тому, що ніхто із владних чиновників неспроможний завадити безпредєлу підприємців, які вирішили нахабним чином заробити на проблемі львівського сміття. Виявилося, що правоохоронці не можуть навіть взяти пояснення у горе-орендарів, які завезли до Терехового кілька сотень тонн (!) сміття

Голова Семенівської ОТГ також доповіла сесійному зібранню про те, що і вона не має жодного впливу на орендарів, а це означає, що проблема сміття залишається невирішеною ще на тривалу перспективу. Про те ж саме доповідав із трибуни сесії обласної ради і голова Бердичівської райдержадміністрації Петро Яригін. Ситуація насправді видається патовою, яка зайшла у своєму вирішенні у справжній глухий кут. І хоча депутат із Коростеня В. Науменко нагадав депутатам, що в одному із сіл Коростенського району також мали аналогічну проблему із сміттям зі Львова, але силами місцевої влади, а також за допомоги підприємців та керівників ряду фірм питання було вирішене. Губернатор Житомирщини Ігор Гундич та голова Житомирської облради Володимир Ширма ледь не в один голос підтримали позитивний варіант вирішення проблеми у Тереховому за аналогією із коростенським прикладом. Очевидно, іншого варіанту сміттєвого «безпрєдєлу» ніхто серед керівників Житомирської області поки що не бачить.

Депутат без досвіду керівної роботи – це не депутат?

Не обійшлося без непорозумінь під час сесії Житомирської облради і у питанні про призначення директора комунального підприємства «Агенція з питань регіонального розвитку». Після проведеного 25 квітня 2019 року конкурсу з визначення директора агенції виявилося, що його переможець Олексій Шавлович не має стажу керівної роботи. Про це у сесійній залі депутатам нагадав громадський активіст Олег Білецький. При цьому голова конкурсної комісії Сергій Крамаренко (він же – перший заступник голови Житомирської облради) зазначив, що відсутність стажу не є порушенням, а тому Олексія Шавловича визнано переможцем конкурсу цілком справедливо. В принципі як може бути інакше, адже пан Шавлович як-не-як є депутатом Житомирської облради, а своїх колег депутати облради без гарної керівної посади, як правило, не залишають. Ще один виступ під час сесії Житомирської обласної ради від 23 травня 2019-го року був цікавим з багатьох поглядів. Колишній директор Бердичівського медичного коледжу Володимир Клименюк з трибуни сесії вкотре нагадав депутатам про те, що бердичівським коледжем вже два роки «тимчасово» керує підполковник з досвідом роботи у пенітенціарній службі. Обласна рада, як господар коледжу, чомусь не поспішає проводити конкурс. Те, що ситуація навколо бердичівського коледжу вже аж два роки нагадує «безпрєдєл», ні для кого сенсацією не виглядає. У Житомирі до подібного, схоже, звикли. І на таке не зважають.

Микола Корзун