Знання наосліп: держава "заплющила очі" на проблеми незрячих?

Підручники радянської «закалки» з кожним роком незрячих житомирян «рятують» все менше: стираються крапки, зношується папір. Тим часом держава «годує» обіцянками, але й досі не спромоглася забезпечити підручниками. Також брайлівських навчальних книжок потребують учні житомирської школи-інтернату для слабкозорих,а також сліпоглухонімі, для яких рельєфно-крапкова книжка – чи не єдиний місток у порозумінні зі світом.

Незважаючи на те, що підручники застарілі, держава дозволяє ними користуватись.

Сьогодні існує чимало пристроїв, які мають забезпечити людям з вадами зору доступ до інформації, зокрема спростити читання книг. Наприклад, мобільні додатки, які озвучують текст, або пристрої, що роблять фотографію сторінки та відтворюють її звуковим рядом. Але іноді у подібних програм можуть виникнути проблеми у зчитуванні складного тексту чи макету сторінки, наприклад, меню або газети.

У Житомирі також існує «Українське Товариство Сліпих», де навчають і допомагають освоїти нові технології. Про проблему нестачі книг для людей зі слабким зором розповів голова правління Житомирської облорганізації «УТОС» Юрій Матвієнко.

«Проблема нестачі книг для людей зі слабким зором – глибока і хронічна. Для цих людей не просто недостатньо видають сучасних, цікавих, адекватних сьогоденню книг – їх взагалі не видають», – сказав він.

За його словами, спеціалізовані школи і школи-інтернати для дітей зі слабким зором проблему нестачі підручників вирішують як можуть: користуються старими запасами з радянських часів, переходять на аудіокниги та книги, озвучені комп’ютерною програмою синтезу, тощо.

«Наразі в Україні функціонує шість спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для сліпих дітей, у яких навчається близько 800 тотально незрячих, 24 школи для дітей зі зниженим зором, п’ять спецшкіл із продовженим днем для таких же дітей. Їм потрібні підручники зі збільшеним шрифтом, які у нас не видають. Уже років зо два, як не було оновлення підручників шрифтом Брайля. Їх друкувала Харківська друкарня № 27 при видавництві «Освіта», яка зупинилася через нестачу коштів», – розповідає Юрій Матвієнко. Через нестачу підручників рельєфно-крапковим шрифтом учні все частіше користуються аудіокнигами. Також ми користуємося тим, що залишилося з радянських часів. Що стосується додаткових навчальних матеріалів, то щось купуємо, десь знаходимо, щось пристосовуємо. І це проблема, адже на слух людина не дізнається, як пишеться те чи інше слово».

Наука для малят з вадами зору

Не менш гостро стоїть питання розвиваючих і навчальних книг для дошкільнят зі слабким зором. Не кожна мама готова віддати свою семирічну дитину в іншу область на навчання. Перш ніж віддати малюка в спеціалізовану школу або школу-інтернат, його потрібно навчити основам читання шрифтом Брайля, розповісти про цифри, геометричні фігури. І якщо в інших країнах для цього використовують спеціальні тактильні книги, то в Україні таку специфічну літературу знайти складно.

Книги, які «не по кишені»

Бібліотеки й школи – це єдині місця, де можуть зберігатись брайлівські книжки.

Добре відомо, що друк шрифтом Брайля є шалено дорогим. Це буквально «золоті» книжки. При цьому друкувати підручники має право тільки Міністерство освіти. Незряча людина, зазвичай, не може їх собі дозволити. Чи багато знайдеться людей із вадами зору, які куплять книгу вартістю від 200 гривень? Але якщо й знайдуться, то в них просто не стане місця на книжкових полицях. Обсяг 48 сторінок звичайної книжки А5 формату відповідає 140 сторінкам брайлівського шрифту. 2 томи по 400 сторінок – у Брайлі це цілих 20 томів.

«Кожен екземпляр книги шрифтом Брайля збирають вручну, зшиваючи великоформатні сторінки з рельєфно-крапковим текстом. Все це підвищує собівартість книги, яка може досягати 200-1000 гривень за екземпляр», – сказав Юрій Матвієнко.

Як зберігаються книги із шрифтом Брайля

Не вистачає не тільки підручників, а й художньої, науково-популярної літератури.

Найбільше рельєфно-крапкових видань потребує старше покоління, яке не володіє комп’ютерними програмами і не має пристроїв для прослуховування аудіокниг. Зберігати такі книги досить важко, бо вони псуються і без додаткових несприятливих умов (від частого використання стирається папір, переломлюються сторінки, через що псується й шрифт, а також розпадаються палітурки).

Юлія Довбня

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.